Захворювання шкіри у дітей
Причиною розвитку екземи у малюків вважають атопічний дерматит, який може розвиватися на тлі:
- Спадковості.
- Важко протікає вагітності, яка супроводжувалася токсикозом.
- Патологій нирок, підшлункової залози, печінки.
- Неправильне харчування.
Варто відзначити, що в дитячому віці захворіти екземою найбільше шансів у малюків, один або обоє батьків якого страждають дерматозом. Нерідко дитячої екземі супроводжує астма, харчова алергія, дисбактеріоз кишечника. Захворювання протікає по «стандартної» схемою, проявляючись висипаннями на обличчі, голові, шиї, і поступово поширюючись по усьому тілу.
Методи терапії
Розглянемо, як проводиться лікування екземи. Фото різних екзематозних висипань наводить на думку про те, що для кожного конкретного випадку терапія буде відрізнятися. Насправді загальна схема лікування екземи вибудовується за єдиним алгоритмом, але підбір лікарських препаратів буде залежати від вираженості симптомів і характеру перебігу шкірної патології. Терапія дерматозу повинна бути комплексною і включати в себе наступні дії:
- Для лікування мокнутий використовують примочки з антисептичними розчинами: борною кислотою, «Хлоргексидином», «Резорцином». Підсушити ерозію можна з допомогою «Фукорцина», спиртового растворп діамантової зелені.
- Для усунення запалення в період загострення застосовують гормональні мазі («Флуцинар», «Целестодерм», «Сінафлан», «Адвантан», «Афлодерм»). На мокнучі ділянки їх накладати не можна. Тривалість лікування визначає дерматолог.
- Для боротьби з вторинною інфекцією або мікробної формою екземи в терапевтичний план включають місцеві антибіотики (мазі «Левомеколь», «Оксикорт», «Пимафукорт», «Гіоксізон»).
- Для запуску регенераційних процесів і загоєння м’яких тканин використовують сірчану, ихтиоловую, дегтярну мазі. Ці препарати зазвичай приходять на зміну кортикостероїдам.
- Для розм’якшення кірок використовують «Саліцилову мазь», лосьйони та масла.
Лікування екземи в період загострення повністю виключає водні процедури. Крім медикаментів місцевої дії, вдаються і до застосування системних препаратів:
- Антигістамінної групи («Лоратадин», «Цетиризину», «Кларитин», «Тавегіл», «Цетрин»).
- Антибіотиків з урахуванням чутливості мікрофлори («Цефтріаксон», «Кларитроміцин», «Еритроміцин», «Цефуроксим», «Офлоксацин», «Левофлоксацин»).
- Протизапальних засобів («Диклофенак», «Індометацин»).
- Абсорбуючих розчинів для зняття загальної інтоксикації (внутрішньовенні інфузії «Натрію тіосульфату», «Кальцію хлориду»).
- Седативних ліків (настоянки валеріана, пустирника, об’єднані гомеопатичних засобів, включаючи «Новопассит», «Персен», «Седатен»).
- Імуномодуляторів («Циклоферон», «Віферон»).
- Пробіотиків («Лінекс», «Энтерожермина», «Біфіформ», «Лактовіт»).
- Ферментних препаратів («Креон», «Фестал», «Мезим»).
- Вітамінно-мінеральних комплексів.
