Критика
Головною особливістю структури оповіді стрічки «Блакитний лев» є те, що режисер більшою мірою акцентує увагу глядацької аудиторії на причини злочину, ніж на процесі його розкриття та покарання винних. Чим більше загострюється атмосфера і прискорюється ритм розвитку подій, тим більше Генріх Маркарян приділяє уваги особистісного початку, аналізу характеристик і внутрішнього світу головних героїв.
Дія розгортається в камерній, обмеженою обстановці, насичений побутовими подробицями і незначними конфліктами між центральними персонажами.
З естетичної точки зору, фільм не здійснив революцію в кіномови, але він володіє особливою стилістикою, що передає, на думку критиків, специфічну атмосферу того часового періоду. Картина являє собою альтернативний спосіб художнього висловлювання своїх творців про соціальної дійсності кінця 70-их років.
