Характер болю
Ураження суглобів при ревматизмі проявляється в першу чергу хворобливістю. При цьому вона починає турбувати пацієнта в нічні або ранкові години. Болючість може набувати досить виражений характер. В результаті її наявності у пацієнта спостерігається обмеження руху. В подальшому болі і ранкова скутість поступово знижуються.
Діагностика
Слід відразу ж звернутися до лікаря-фахівця після появи перших симптомів цієї хвороби. Ревматизм суглобів може мати досить швидкий перебіг з розвитком серйозних рухових обмежень. При своєчасній діагностиці і лікуванні у пацієнта з’являється можливість уникнути таких ускладнень. З метою верифікації даного діагнозу лікар проводить такі види дослідження:
- рентгенографія уражених суглобів;
- загальний аналіз крові;
- біохімічний аналіз крові;
- пункція суглоба з подальшим дослідженням синовіальної рідини;
- тест на наявність антицитруллиновых антитіл.
Рентгенографія уражених суглобів дозволяє уточнити характер ураження даній області. У випадку з ревматизмом можуть спостерігатися звуження суглобових щілин, розростання остеофітів. Ці зміни надалі сприятимуть обмеження рухової активності пацієнта.
В загальному аналізі крові при ревматизмі суглобів можуть спостерігатися такі зміни:
- перевищення рівня вмісту лейкоцитів: вище 9,0*109/л;
- збільшення швидкості осідання еритроцитів: більше 10 мм/год у чоловіків і понад 15 мм/год у жінок;
- підвищення числа тромбоцитів: більш ніж 420*109/л;
- зниження рівня еритроцитів: менше 3,5*1012/л.
Самі по собі такі зміни в загальному аналізі крові неспецифічні і лише на їх підставі судити про наявність ревматизму не можна.
Досить інформативним методом дослідження у випадку з даною патологією є біохімічний аналіз крові. Завдяки йому вдається визначити наявність у крові С-реактивного білка і ревматоїдного фактора. При виявленні відразу двох цих речовин діагноз встановлюється в переважній більшості випадків. При цьому на підставі негативного результату аналізу на ревматизм суглобів не можна говорити про відсутність у пацієнта даного захворювання.
Пункцію суглоба при підозрі на ревматизм роблять відносно рідко. Цю діагностичну процедуру застосовують тільки тоді, коли у лікарів залишаються труднощі з встановленням остаточного діагнозу. При ревматизмі в синовіальній рідини з ураженого суглоба спостерігається велика кількість білка, лейкоцитів і гранулоцитів. Крім цього вона каламутна, а її в’язкість нижче, ніж у нормі.
Тест на наявність антицитруллиновых антитіл дозволяє з високою часткою ймовірності встановити наявність ревматизму суглобів ніг та рук. Недоліком даного методу дослідження є його досить висока вартість.
