Ніс при диханні виконує важливу захисну функцію. Розташовані на слизовій ворсинки затримують знаходиться в повітрі пил, одночасно очищаючи його. Разом з цим, що виділяється залозами слиз, який зволожує його і знезаражує за допомогою спеціальної речовини, яка називається лізоцим. Носове дихання являє собою нормальний фізіологічний акт, і його порушення викликає різні патологічні зміни в організмі. Вдихуване повітря не очищається, не зволожується і не зігрівається, а стан хворого тільки посилюється. Запальний процес, що охоплює слизову носа і горла, називається ринофарингіт. У дітей це захворювання зазвичай протікає в гострій формі, часто вимагаючи тривалого і ретельного лікування. Детальніше про це розповімо в нашій статті.
Причини ринофарингіту у дітей
Запальний процес, що охоплює носову порожнину і горло, виникає в результаті попадання на слизову збудників. Як правило, ними виступають віруси, рідше – сторонні предмети і алергени. У деяких випадках запалення розвивається тільки в носоглотці або ізольовано в горлі. У першому випадку лікар діагностує риніт, а в другому – фарингіт. У тому числі кожне із захворювань може поширюватися по висхідному (з горла в ніс) або низхідному (навпаки) шляху. При останньому варіанті розвитку подій також страждають трахея, бронхи і легені.
Отже, найчастіше ринофарингіт у дітей має вірусну природу і викликається:
- аденовірусом;
- вірусом грипу;
- збудником кору;
- риновирусом;
- энтеровирусом.
У рідкісних випадках збудником захворювання виступають бактерії:
- дифтерійна паличка;
- мікоплазма;
- хламідії;
- стрептококи;
- стафілококи;
- гонококи.
Ринофарингіт передається повітряно-крапельним шляхом і може бути діагностований в будь-який час року. Сприйнятливість до захворювання є високою, особливо для недоношених і маловагих малят, а також для дітей з ослабленим імунітетом. Нерідко ринофарингіт розвивається на тлі переохолодження. Протягом цієї хвороби може бути гострим або хронічним. У деяких випадках може бути діагностований алергічний ринофарингіт. Збудниками цієї форми захворювання виступають алергени.
Симптоми гострого ринофарингіту
Початком хвороби прийнято вважати появу першіння в горлі, закладеності носа, чхання. Гострий ринофарингіт у дітей у всіх без винятку клінічних випадках супроводжується нежиттю, що пояснюється особливостями будови носоглотки. Що стосується віку, то у малюків віком до 3 років, а особливо у немовлят, захворювання протікає набагато важче, ніж у школярів та дорослих.
В результаті скупчення слизу у дитини, яка знаходиться на природному вигодовуванні, виникають складності з ссанням. Після двох ковтків він змушений кинути груди, щоб вдихнути повітря через рот. Це викликає підвищене занепокоєння і призводить до порушення сну.
Як правило, при ринофарингите у дітей з’являються наступні симптоми захворювання:
- закладеність носа;
- утруднення носового дихання;
- нежить;
- чхання;
- першіння в горлі;
- біль при ковтанні;
- головний біль;
- ломота в тілі;
- нічний кашель, викликаний стікає по задній стінці слизом;
- підвищення температури (від незначної до високої).
Ще один із симптомів ринофарингіту і трахеїту у дітей, лікування якого вимагає особливої уваги – це сухий нападоподібний кашель. Ускладненнями ринофарингіту у маленьких дітей можуть бути бронхіти і пневмонії. Але особливо небезпечним вважається помилковий круп, що виникає в результаті запалення голосових зв’язок, що потребує надання швидкої невідкладної допомоги.
При відсутності ускладнень хвороба триває не більше семи днів і закінчується одужанням.
Як виявляється хронічний ринофарингіт?
При недостатньому лікуванні гострої форми захворювання переходить в наступну стадію. Хронічний ринофарингіт характеризується тривалим перебігом. При цій формі симптоматика може зберігатися, але можуть з’являтися і інші ознаки. Розвитку захворювання сприяють і інші хронічні процеси в організмі (тонзиліт, карієс і т. д.). Лікування цієї форми приділяється підвищена увага.
Розрізняють три види хронічного ринофарингіту:
При збільшенні лімфатичних вузлів в задній частині горла та уздовж бічних стінок лікар може поставити діагноз «хронічний гранулезный ринофарингіт». Одним з його ознак є сильний набряк слизових оболонок носа і горла.
Алергічний ринофарингіт
Причинами цієї форми захворювання виступають різні алергени:
- харчові;
- побутові;
- рослинні;
- тваринного походження.
Їх розвитку сприяють несприятливі фактори зовнішнього середовища, забруднене атмосферне повітря, велике скупчення людей в непровітрюваному приміщенні, недостатня кількість вступників з їжею вітамінів. Насправді алергенів, що викликають несприятливу реакцію організму дуже багато. До них відноситься домашній пил, шерсть тварин, пилок рослин, пір’я птахів і т. д.
Алергічний ринофарингіт у дітей зазвичай має такі ж симптоми, які діагностуються і при його гострій формі:
- набряк слизової і раптово виникла в результаті цього закладеність носа;
- утруднене дихання;
- рясне виділення слизу з носа;
- печіння в носі та очах;
- почервоніння і сльозоточивість очей і повік;
- першіння в горлі;
- кашель.
Всі перераховані вище ознаки захворювання посилюються в положенні лежачи. Кашель при ринофарингите у дітей найчастіше буває сухим. Він посилюється при контакті з алергеном і, навпаки, зменшується при припиненні взаємодії з ним. Найчастіше за цією ознакою і вдається правильно діагностувати захворювання.
Алергічний ринофарингіт протікає не гостро і не являє собою небезпеки для життя дитини. Але це не означає, що батьки не повинні займатися його лікуванням. Ця форма захворювання теж має ускладнення, найбільш небезпечним з яких є астма.
Діагностика захворювання
Діагноз ринофарингіт у дітей може поставити тільки педіатр або отолоринголог на підставі описаних вище симптомів та інших методів дослідження.
По-перше, лікар, складаючи анамнез захворювання, враховує, був у хворого контакт з носієм вірусної інфекції. Вихованці дитячих садочків, школярі першими потрапляють у групу ризику.
По-друге, педіатр обов’язково проводить риноскопию і фарингоскопию. Остання процедура направлена на огляд носоглотки за допомогою шпателя. Риноскопія ж зазвичай здійснюється отоларингологом з допомогою носового розширювача і носоглоточного дзеркала.
Якщо перерахованих вище методів буде недостатньо для постановки остаточного діагнозу, призначаються додаткові лабораторні дослідження:
- вірусологічна діагностика – для визначення типу вірусу – збудника захворювання;
- бактеріологічна – аналіз дифтерії носа, гонорейного риніту у новонароджених;
- серологічне дослідження – визначення сифілітичного вродженого ураження носоглотки у новонароджених і т. д.
Лікування проводиться в амбулаторних умовах. В умовах стаціонару воно показане тільки в тому випадку, якщо дитина є новонародженим або недоношеним з низькою масою тіла. Якщо в результаті діагностики буде встановлено, що гострий ринофарингіт у дітей має алергічну природу, додатково може знадобитися консультація алерголога. Він підтвердить або спростує діагноз.
Лікування гострого ринофарингіту у дітей
В першу чергу слід відзначити, що при виявленні перших симптомів захворювання необхідно відвідати педіатра або викликати лікаря додому, якщо мова йде про грудному дитині або спостерігається значне підвищення температури. Не потрібно займатись самолікуванням, оскільки це може призвести до розвитку хронічної форми.
При лікуванні гострого ринофарингіту у дітей призначаються:
Чи ви вилікувати ринофарингіт в алергічній формі?
Обов’язковою умовою є виключення чи обмеження контакту з алергеном. В іншому випадку терапія може бути неефективною. Лікувати ринофарингіт у дитини, як гострої форми, так і алергічної слід суворо за призначенням лікаря. Для цього застосовуються такі засоби:
При лікуванні алергічного ринофарингіту у дітей, за відгуками, високу ефективність мають гомеопатичні препарати. Обов’язковою умовою є підтримання сприятливого мікроклімату в приміщенні. Для цього слід зволожувати повітря, провітрювати кімнату, забезпечити оптимальний температурний режим (в межах 20 °С вище нуля).
Антибіотики при лікуванні ринофарингіту
Якщо захворювання має бактеріальне походження, що визначається клінічним аналізом крові, педіатром або отоларингологом призначаються препарати відповідного спектру.
Для лікування запального процесу в області глотки застосовуються антибіотики місцевої дії. Але ефективними препарати такої форми будуть тільки у тому випадку, якщо ринофарингіт протікає без ускладнень. В іншому випадку можуть знадобитися антибіотики широкого спектру. Дозування і тривалість прийому медикаментів визначається лікарем.
Як правило, антибіотик при ринофарингите у дітей призначається на 5-7 днів. Не рекомендується зменшувати або збільшувати тривалість прийому.
Іноді батьки, не розуміючи, чим лікувати гострий ринофарингіт у дітей, без консультації педіатра самостійно купують своїй дитині антибіотики, щоб прискорити його одужання. Робити це категорично забороняється. Якщо ринофарингіт має вірусну природу, то антибактеріальна терапія в цьому випадку буде неефективною, а імунітет дитини необґрунтовано постраждає.
Лікування засобами народної медицини
Багато батьків для усунення ознак гострої форми захворювання намагаються не використовувати лікарські препарати, особливо антибіотики. За їх відгуками, при лікуванні ринофарингіту у дітей не менш ефективними є засоби народної медицини:
Профілактика захворювання
Лікування ринофарингіту у дітей може і зовсім не знадобитися, якщо вчасно вжити профілактичних заходів. Захворювання більш характерно для дітей зі зниженим імунітетом, слабких і маловагих. Вони більше схильні до вірусних інфекцій, ринофарингиту, алергічних реакцій з боку організму.
Для підвищення імунітету та профілактики рекомендується виконання наступних заходів:
