Ротавіруси – група вірусних інфекцій, які найчастіше провокують кишковий грип у дітей у віці від 6 місяців до 2 років. Цей вірус може вражати не тільки дитини, але і дорослих людей, однак у них хвороба протікає в легкій формі зі стертою симптоматикою. Ця вірусна інфекція досить заразна.
Кишковий грип передається через інфіковані продукти харчування, побутовим шляхом, а також при контактуванні з хворою людиною. Захворюваність ротавирусными інфекціями носить сезонний характер, і найчастіше це відбувається в зимовий період.
Що собою являє хвороба?
Ротавірусна інфекція – інфекційне захворювання кишечника, спровоковане певними вірусами і проявляється у вигляді діареї, загальним зневодненням організму, блювотою та іншими характерними ознаками. Епідемія ротавірусу припадає в основному на холодну пору року, коли спостерігається найбільша захворюваність застудами, в тому числі і грип.
В результаті протікання цієї інфекції у хворих спостерігаються не тільки ознаки грипу, але і симптоми ураження кишечника. В основному страждають від цієї хвороби діти раннього віку, однак ця проблема може зустрічатися і в більш старшому віці. Пояснюється це тим, що після протікання ротавірусу у дитини не формується стійкий імунітет, запобігає інфікуванню у подальшому.
Як відбувається зараження?
Важливо абсолютно точно розуміти, як передається ротавірус, щоб можна було вжити заходів профілактики і уникнути зараження. Серед основних причин поширення цієї інфекції можна назвати слабкий імунітет, а також особливу анатомічну будову слизової кишечника. Варто відзначити, що високий ризик інфікування не тільки у маленьких дітей, але і у літніх людей, що обумовлено ослабленням імунної системи і нездатністю організму нормально боротися з вірусами.
Багатьох цікавить, як передається ротавірус, щоб точно розуміти, яким чином може відбутися зараження інфекцією. Варто зазначити, що джерелом хвороби може бути не тільки хвора людина, у якого явно спостерігаються ознаки інфекції, але і безсимптомний носій. У нього відсутні ознаки ураження, але при цьому виділяються вірусні частинки.
Основний вид передачі інфекції – фекально-оральний. Після потрапляння вірусу в організм, він починає активно розмножуватися в кишечнику. У подальшому патологічні клітини відокремлюються від слизової і виводяться разом з каловими масами. При цьому вони все ще зберігають свою життєздатність протягом тривалого часу.
Якщо в подальшому здорова людина буде контактувати з предметами, забрудненими каловими масами хворого, то вірус може потрапити на шкірні покриви, а в подальшому і кишечник людини. У результаті відбувається розвиток вираженої клінічної картини ротавірусу.
Вчені не змогли точно визначити, чи може передаватися вірус повітряно-крапельним шляхом. У багатьох дітей відзначаються ознаки ротавірусу разом з симптоматикою ураження органів дихання. При цьому не розвивається ані грип, ані застуда. Це може свідчити про те, що спочатку інфекція проникла в слизову дихальних шляхів, а тільки після цього сталося ураження клітин кишечника.
Основна симптоматика
Симптоми ротавірусу обумовлені ураженням слизової кишечника і порушенням всмоктування корисних і поживних речовин, а також ослабленням імунної системи і всього організму. Інфекція може проявлятися у вигляді:
- нудоти та блювоти;
- діареї;
- здуття живота;
- болі в животі;
- підвищення температури;
- головного болю;
- слабкості.
При ротавирусе інкубаційний період триває 1-7 днів, хоча іноді складає всього лише кілька годин. Протягом усього цього часу вірус вже потрапив в кишечник, вразив слизову і почав активно розмножуватися. Однак порушення травлення не відбулося, а також відсутні системні прояви хвороби, так як частинки вірусу ще не встигли проникнути в кров, і імунітет не почав боротися з інфекцією.
Варто відзначити, що під час інкубаційного періоду ротавірусу у людини може спостерігатися слабкість, підвищення температури, висока стомлюваність, біль у горлі та кашель. Це може бути пов’язано з ураженням органів дихання. Після інкубаційного періоду відбувається гостре перебіг хвороби, що супроводжується наростанням характерних ознак. З моменту появи перших симптомів ротавірусу до розвитку характерної клінічної картини проходить кілька годин.
Одним з характерних ознак хвороби є нудота і блювання. В основному вона одноразова, однак може повторюватися 2-3 рази. У блювотних масах містяться частинки неперетравленої їжі, а також можуть бути домішки жовчі. Багато хто цікавиться, як відрізнити ротавірус від отруєння. Варто відзначити, що при отруєнні блювота багаторазова, різноманітна і може бути навіть водянистою. При протіканні ротавірусної інфекції блювотні позиви припиняються до кінця першого дня протікання інфекції і тільки в деяких випадках можуть спостерігатися протягом 2-3 днів.
Пронос виникає практично відразу ж з блюванням або буквально через годину після неї. Механізм розвитку цього симптому багато в чому пов’язаний з ураженням кишечника. В результаті руйнування слизової порушується всмоктування поживних речовин. Позиви до дефекації досить часті і виникають по 2-3 рази на добу при легкому перебігу інфекції і по 20-50 разів – при тяжкому перебігу. Вони настільки сильні, що хворий просто не в змозі стримувати їх. Стілець при ротавірусної інфекції відрізняється тим, що він:
- пінистий;
- рідкий;
- смердючий;
- жовтуватий або зеленуватий.
Іноді кал може містити домішки в’язкого слизу, проте це не завжди є ознакою ротавірусу. Тривалість проносу коливається в залежності від особливості хвороби і становить приблизно 1-6 днів.
Часто у пацієнта спостерігаються болі в животі, однак це зовсім не обов’язковий симптом інфекції. Пацієнт може скаржитися на тягнуть, ниючі або переймоподібні хворобливі відчуття, які можуть значно посилюватися при блюванні або проносі. Причиною цього можуть бути спазми м’язів кишечника, що розвиваються на тлі підвищеної активності. Напади виникають при цьому кожні 3-5 хвилин і супроводжується позивами до дефекації.
Характерним проявом хвороби є підвищена температура, що виникає відразу після закінчення інкубаційного періоду. Крім того, можуть бути ознаки загальної інтоксикації організму, які проявляються у вигляді:
- високої стомлюваності;
- млявості;
- головних болів;
- ломоти у м’язах і суглобах;
- задишки.
Варто зазначити, що вираженість цих ознак залежить від ступеня тяжкості хвороби, а також наявності або відсутності супутніх патологій. Дуже важливо точно знати, як відрізнити ротавірус від отруєння, щоб можна було призначити відповідне лікування. При протіканні ротавірусної інфекції спостерігаються ознаки грипу та кишкових порушень.
Проведення діагностики
Діагностику і лікування ротавірусу проводить лікар-інфекціоніст. При виникненні перших ознак хвороби потрібно звернутися до сімейного лікаря або викликати швидку допомогу. В процесі проведення обстеження може знадобитися консультація отоларинголога і гастроентеролога. Процес діагностики включає в себе:
- опитування пацієнта;
- клінічне дослідження;
- лабораторну діагностику.
Під час проведення опитування доктор уточнює дані щодо початку перебігу і розвитку захворювання, що потрібно для постановки правильного діагнозу. Після цього необхідно клінічне дослідження пацієнта для оцінки його стану. Клінічне обстеження включає в себе:
- огляд;
- пальпацію;
- простукування;
- вислуховування.
При огляді лікар може помітити сухість шкірних покривів, зменшення їх блиску. Причиною цього може бути зневоднення організму, спровоковане блювотою і проносами. Пальпація полягає в оцінці шкірних покривів, а також інших органів.
Крім того, потрібно здати аналізи на ротавірус, що дозволить точно поставити діагноз, а також своєчасно визначити наявність ускладнень, які можуть розвиватися на тлі перебігу інфекції. Всі дослідження краще виконувати до початку лікування, так як застосування противірусних препаратів або антибіотиків може спотворити дані і ускладнити визначення вірусів або бактерій, тим самим знизивши результативність проведення лікувальних заходів. Для проведення аналізу на ротавірус можна використовувати:
- кров;
- сечу;
- кал;
- слину та інший біологічний матеріал.
Загальний аналіз крові недостатньо інформативний, так як лише деякі дані можуть вказувати на наявність інфекції в організмі. Найбільш чутливим методом діагностики ротавірусної інфекції вважається метод полімеразної ланцюгової реакції. При проведенні дослідження можна виявити генетичний матеріал вірусу.
Підтвердити наявність ротавірусу в організмі можна за допомогою експрес-тесту. Він дозволяє виявити частинки бактерій в калових масах. Придбати його можна в аптеці, і у набір входять всі необхідні для проведення дослідження пристосування.
Особливості лікування
Специфічних препаратів для лікування ротавірусу не існує. Лікувальні заходи спрямовані на боротьбу з симптоматикою захворювання. Якщо у хворого знижений апетит, то насильно примушувати його їсти не можна, можна лише дати випити бульйон або кисіль. Не можна споживати молочні продукти, так як вони є дуже хорошим середовищем для розмноження бактерій.
Щоб запобігти зневоднення, рекомендується пити чисту воду або сольові розчини. Рідину потрібно приймати невеликими порціями кожні 30 хвилин. Якщо стан хворого дуже тяжкий, то може знадобитися внутрішньовенне введення рідини.
Для видалення токсинів потрібно застосовувати сорбенти, а для профілактики приєднання бактеріальної інфекції – протидіарейні засоби. Крім того, можуть знадобитися препарати з вмістом ферментів.
Знижувати температуру потрібно тільки при поганому самопочутті та її непереносимості, так як при цьому гинуть ротавіруси. Як тільки самопочуття нормалізується і з’являється апетит у хворого, йому призначають препарати для відновлення мікрофлори кишечника.
Медикаментозне лікування
Лікування ротавірусу потрібно проводити тільки під наглядом лікаря. В особливо тяжких випадках хворого госпіталізують в інфекційне відділення. Незважаючи на поширення цієї хвороби, специфічного ліки для знищення вірусу не існує, саме тому лікувальні заходи спрямовані на усунення наявної симптоматики, відновлення водно-сольового балансу і відновлення функціонування кишечника і шлунка. Ліки від ротавірусу призначає обов’язково лікар? і терапія передбачає застосування таких препаратів як:
- противірусні;
- протиблювотні;
- ентеросорбенти;
- жарознижуючі;
- протимікробні.
Щоб запобігти зневоднення організму, може бути призначений препарат «Регідрон». Противірусні засоби «Цитовир-3» або «Віферон» допомагають знизити активність вірусів. Щоб вивести токсини, призначають ентеросорбенти, зокрема, такі як «Смекта» або «Ентеросгель».
Біфідумбактерії допомагають відновити нормальну мікрофлору кишечника, а також захищають слизову оболонку від ушкодження, зокрема, такі як «Лінекс», «Нормобакт». Для запобігання виникнення алергічних реакцій призначають антигістамінні препарати, наприклад, такі як «Зодак», «Кларитин», «Тавегіл».
Ліки від ротавірусу, курс терапії та дозування препаратів призначає лікар у відповідності з віком пацієнта та іншими особливостями. В умовах стаціонару препарати можуть вводитися внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Важливо відзначити, що обов’язково потрібно дотримуватися спеціальної дієти та виконувати рекомендації лікаря.
Лікування народними засобами
Разом з медикаментозними препаратами і дотриманням дієти для проведення лікування ротавірусу можна використовувати народні засоби, які допоможуть відновити об’єм рідини, підвищити опірність організму, а також прискорити виведення шкідливих і небезпечних речовин. Добрий результат можна отримати при споживанні сушеної чорниці, з якої можна приготувати компот.
Допомагають також трав’яні відвари полину, ромашки, кори дуба, які допоможуть нормалізувати самопочуття хворого. Проте варто пам’ятати, перш ніж проводити лікування з допомогою цих коштів, потрібно проконсультуватися з лікарем. Хорошою альтернативою застосування квіток ромашки вважається препарат «Гастроліт», в складі якого міститься це рослина. Великою його перевагою є те, що ліки можна використовувати дітям з 6-місячного віку.
Дотримання дієти
При ротавирусе у дорослих особлива увага приділяється дієті, так як при розвитку патологічного процесу порушується активність травних ферментів, зокрема лактази. У гострий період перебігу хвороби рекомендується виключити жирні молочні продукти та обмежити споживання їжі, багатої вуглеводами. Крім того, не слід споживати жирні м’ясні продукти, наваристі бульйони, смажені страви.
Їжу потрібно споживати невеликими порціями, і в список дозволених продуктів входять овочеві пюре і супи, рідка каша, печені яблука. Дуже важливо дотримувати правильний питний режим. При сильній діареї та блюванні потрібно постійно заповнювати об’єм втраченої рідини. Пити потрібно дуже повільно, невеликими ковтками, з перервами в кілька хвилин. При різкому погіршенні стану при ротавирусе що робити, зможе визначити тільки лікар, так як хвороба може спровокувати різні ускладнення.
Можливі ускладнення
Ротавірус у дорослих і дітей розвивається досить стрімко, і його гостра фаза триває протягом 5 днів. Спочатку розпізнати перебіг інфекції досить складно, так як температура, блювота і пронос можуть бути ознаками багатьох інших хвороб. Дуже важливо своєчасно провести лікування, так як це загрожує серйозними ускладненнями. Серед найбільш небезпечних станів можна виділити такі, як:
- зневоднення;
- дисбактеріоз;
- печінкова недостатність;
- зниження иммуннитета.
Значне зневоднення може призвести до порушення функціонування життєво важливих органів, а також спровокувати смерть хворого. Неправильне і несвоєчасне лікування може призвести до того, що кишечник заселить патогенна мікрофлора, а ослаблений від перенесеної інфекції і препаратів організм не має достатньо ресурсів для боротьби з інфекцією.
При протіканні захворювання значно знижуються відновлювальні здатності імунітету. Ослаблений організм не може нормально протистояти вірусам, саме тому існує значний ризик повторного інфікування. При ротавирусе у дітей ризик летального результату досить високий, проте лікування проводити досить проблематично.
Проведення профілактики
Багато хто цікавиться, як не заразитися ротавирусом, так як лікування хвороби досить проблематичне, і вона може спровокувати виникнення різних ускладнень. Існує думка, що інфекція передається через інфіковані предмети, тоді досить дотримувати правила особистої гігієни для усунення проблеми.
Для проведення профілактики ротавірусу потрібно застосовувати дезінфікуючі засоби і мило для рук. На інфекцію результативно впливають тільки розчини спирту, хлору і йоду. Багато хто вважає, що досить перехворіти тільки один раз, щоб придбати імунітет на все життя. Це не зовсім правильно, так як існує кілька різних типів ротавірусів.
В якості профілактики ротавірусу використовується щеплення проти інфекції. Це жива вакцина «Ротатек» для прийому всередину. Вона захищає від найбільш поширених типів вірусів. Імунітет після вакцинації зберігається протягом 5 років.
Особливість протікання інфекції у дітей
Ротавірус у дітей протікає досить гостро з вираженою симптоматикою. З самого першого дня інфікування підвищується температура, з’являється нудота, блювота і рідкий стілець. По мірі розвитку запального процесу кал набуває характерний жовтувато-сірий відтінок, а також має глиноподобную консистенцію.
Крім того, спостерігаються катаральні ознаки, зокрема, такі як першіння і запалення в горлі, нежить, а також можливий кашель. Дитина стає вередливою і відмовляється від споживання їжі.
Важливо не тільки розуміти, як провести лікування захворювання, але і як не заразитися ротавирусом, так як він може спровокувати безліч ускладнень, аж до смерті дитини. При виникненні перших ознак потрібно відразу ж викликати швидку допомогу.
У період лікування велике значення має спеціальна збалансована дієта і певний режим харчування. Всі медикаментозні препарати повинен призначати лікар, з урахуванням віку дитини. В особливо важких випадках потрібна госпіталізація в інфекційне відділення.
Дуже важливо проводити профілактику, яка передбачає дотримання гігієни. Потрібно уникати контакту з хворою людиною, мити фрукти і овочі, а також не пити сиру воду.
