Рожевий лишай Жибера: фото і лікування

Рожевий лишай Жибера є ураженням шкірного покриву невідомого походження, імовірно, можливо, вірусної природи. Дане захворювання проявляється у вигляді характерних плямистих висипань, а на початковому етапі може бути представлений лише одним (материнським) плямою.

У клінічної дерматології дане захворювання також називається розеолой лупиться, питириазом рожевим (pitiriasys rosea) або просто рожевий лишай Жибера (на фото).

Як виглядає?

Виявляється подібне шкірне порушення у вигляді численних плям овальної форми і яскраво-рожевого кольору, які локалізуються, як правило, на шкірі тулуба і кінцівок. Причина питириаза на сьогоднішній день достовірно невідома. Деякі вчені висувають кілька теорій виникнення рожевого лишаю, тим не менш, жодна з них не є вичерпним чином не пояснює походження патології. Проте точно встановлено, що причиною хвороби не є різноманітні грибкові збудники.

Спостереження показують, що рожевий лишай Жибера у людини виникає найчастіше на тлі простудних явищ восени або навесні.

Порушення імовірно носить реактивний характер, тобто є реакцією організму на дію певних внутрішніх або зовнішніх факторів, а також на зараження будь-якого інфекційного агента, не відомого медичній науці.

При неправильної терапії зовнішніми засобами до цього захворювання може приєднатися бактеріальна інфекція, що викликає гнійні явища, особливо у випадках, коли у людини спостерігається зниження імунного захисту.

Теорії виникнення патології

Етіологія подібної хвороби до кінця не з’ясована. Рожевий лишай Жибера для життя не небезпечний і не є інфекційним і не передається, і може виникати внаслідок найрізноманітніших факторів. Існує кілька теорій, що стосуються причин патології:

Вірусна теорія: існує думка, що хвороба провокує вірус. Тут слід зазначити, що розеола лущиться має такий же інкубаційний період, що і вірус, що викликав її, і подібна теорія відображає те, що в природі існує один з його підвидів, який і викликає хвороба Жибера.

Бактеріальна теорія, яка виникла, коли вчені помітили, що при проведенні щеплень стрептококової вакциною в деяких випадках виникають реакції, схожі на лишай. Цього свідчить також те, що часто дане захворювання часто виникає після застуди.

Теорія реактивного запалення, яка розглядає дану патологію як імунну реакцію високої чутливості на бактеріальну інфекцію.

Багатофакторна теорія враховує можливий вплив всіх перерахованих вище причин, а також згубний вплив психологічних факторів (стресів, психосоматичних явищ) на стан шкірного покриву.

Не небезпечний і не заразний

Досить позитивним моментом є те, що рожевий лишай не небезпечний для оточуючих і їм можна заразитися від тварин. Плями лишаю, як правило, проходять самостійно через кілька тижнів, без жодних слідів на шкірі.

Крім цього, питириаз не є рецидивуючим станом, і цей факт говорить про те, що в людському організмі формується імунітет до подібного шкірні захворювання. Тому науково доведено, що рожевий лишай Жибера ніколи не переходить в хронічну форму і не триває довгий період часу.

Клінічна картина

Перед початком питириаза людина може відчувати нездужання, у нього може спостерігатися больовий синдром в області суглобів, цефалгия, запальні реакції в лімфатичних вузлах, після чого виникає материнська бляшка – одне велике яскраве пляма на шкірі.

Поле цього настає наступна стадія – поширення по всьому тілу яскравих рожевих або жовтуватих плям, незначно піднімаються над поверхнею епітелію. Подібна висипка з’являється не одномоментно. Плями поступово поширюються по тілу, іноді це відбувається спалахами чи згасанням патологічного процесу. Дані освіти симетричні, мають чіткі межі, а форма їх – витягнута або округла. Симптоми рожевого лишаю Жибера (фото є в статті) важливо розпізнати вчасно.

Висип, що представляє рожевий лишай, поширюється по всьому тілу. Первинні елементи розташовуються на грудній клітці, після цього переходять на область спини, пахові складки, шию, стегна, плечі. Трохи рідше лишай вражає кінцівки, статеві органи. Бляшки, розташовані на волосистій частині голови, обличчі, зустрічаються вкрай рідко.

Питириаз ніколи не поширюється на слизові оболонки. Хворобливі відчуття людини, як правило, не турбують, лише зрідка на початковій фазі хвороби пацієнти відзначають незначний свербіж.

Приблизно протягом перших семи діб патологічного процесу в середині кожного з плям епітелій починає підсихати і відшаровується на безліч дрібних лусочок. На даному періоді не слід носити тісний одяг із синтетичних тканин і необхідно уникати зайвого потовиділення. Не можна змащувати висипання спиртовими розчинами і мазями, що містять цинк або сірку, з метою уникнути роздратування шкіри.

Після того, подібні лусочки зійдуть, на місці бляшок залишається обідок рожевого кольору, який піднімається навколо плями, а після повного його зникнення можуть виникати пігментні плями, які з часом зникають.

Тривалість

Тривалість даного захворювання становить приблизно два місяці, після чого спостерігається повне одужання.

У людей, які страждають вірусом імунодефіциту, до подібного захворювання приєднання рожевого лишаю відбувається досить часто. Якщо людина захворіла питириазом на пізній стадії ВІЛ, коли відбувається необоротне зниження імунітету, то подібне ураження шкіри може прийняти нетипове протягом.

Виникнення рожевого лишаю Жибера найчастіше зустрічається у людей до 30 років, з однаковою частотою серед жіночого і чоловічого населення. Набагато рідше цим захворюванням страждають діти.

Як проявляється рожевий лишай Жибера у дітей?

Прояв захворювання у дітей

Шкіра у дітей дуже ніжна, тому при хворобі Жибера їх часто турбує свербіння в області поразок, а причиною може стати ослаблення імунітету або профілактична вакцинація. Слід зазначити, що щеплення під час розпалу даної патології робити не рекомендується, оскільки імунітет у дітей в цей час знижений.

Фото рожевого лишаю Жибера можна уважно розглянути в статті.

Диференціальна та лабораторна діагностика

Хвороба Жибера має специфічні ознаки при візуальному огляді, однак, існують деякі захворювання, зовні дуже схожі на нього. Тому вкрай важливо відрізнити їх один від одного, для чого і здійснюється диференціальна діагностика пацієнта. У перелік схожих на хворобу Жибера патологій входять:

Червоний плоский лишай, при якому висипання відрізняються відсутністю злущення шкіри.

Висівкоподібний лишай, який викликається грибковою інфекцією. Плями при даній патології не мають чітких обрисів і часто зливаються між собою, утворюючи одне велике пляма.

Псоріаз зовні майже не відрізняється від рожевого лишаю, однак характеризується хронічним перебігом.

Стригучий лишай або мікроспорія характерний тим, що уражає переважно волосяну область голови.

Оперізувальний лишай провокується вірусом герпесу і протікає з вираженою хворобливістю, а висипання мають вигляд бульбашок.

Сифілітична розеола, яка є симптомом вторинного сифілісу. Висип при цьому захворюванні локалізується на всьому тілі, включаючи слизові оболонки.

Алергічний дерматит, який проявляється на місці безпосереднього контакту шкірного покриву з алергеном. При цьому висипання, на відміну від хвороби Жибера, не поширюються по тілу і проходять після кількох годин.

Екзема, представляє собою захворювання, яке викликає висип у формі бульбашок (везикул), і постійною ознакою цієї патології є сильний свербіж і хронічна форма.

Виключити грибкові, бактеріальні та вірусні захворювання, схожі на питириаз допоможуть також і деякі лабораторні дослідження. Фахівці при цьому призначають спеціальні дослідження фрагментів епітелію в місці формування плям для виключення подібних інфекцій. Аналізи крові також допомагають встановити наявність або відсутність сифілітичного зараження, визначити загальну запальну реакцію в організмі, допомогти оцінити рівні імунодефіциту.

Симптоми і лікування рожевого лишаю Жибера взаємопов’язані.

Лікування хвороби

Хворі, які страждають неускладненим питириазом, за твердженням медичних фахівців, у терапії даного захворювання не потребують, оскільки протягом двох місяців від моменту виникнення патологічного стану лікування відбувається мимовільно.

Коли рожевий лишай проходить, на шкірі не залишається, як правило, ніяких слідів, і подібна проблема у людини більше ніколи не з’являється. Лишай Жибера не становить зараження, і якщо пацієнт почуває себе добре і у нього не спостерігається симптомів нездужання, характерного для початку захворювання, йому дозволяється відвідувати громадські місця та виконувати професійні обов’язки.

У чому ж складається лікування рожевого лишаю Жибера (на фото видно його зовнішній вигляд)?

Коли лишай супроводжується вираженим свербінням, больовим синдромом або іншими патологічними явищами, необхідно проведення певних терапевтичних процедур. У подібних цілях застосовуються деякі антигістамінні препарати у вигляді таблеток, розчинів для перорального використання, а так само імуномодулятори для усунення запального процесу та свербежу.

Слід також зазначити, що купання у воді, тертя шкірного покриву і тиск на нього, а також ультрафіолетове опромінення і деякі медикаментозні препарати, які містять у своєму складі дьоготь і сірку, призводять до того, що лишай Жибера починає поширюватися по тілу ще більше, в результаті чого одужання настає набагато пізніше, ніж передбачається. Тому пацієнтам з даною патологією не рекомендується відвідування лазні, сауни або басейну. Митися під душем теплою водою і ні в якому разі не використовувати мочалку.

Крім того, слід уникати видів діяльності, які здатні призводити до надмірного потовиділення, оскільки це також призводить до прогресування даного шкірного захворювання. У період перебігу патології також лікарі настійно рекомендують уникати засмаги і сонячних ванн.

Крім вищесказаного, в список рекомендацій входить нормалізація раціону харчування хворого, виключити жирні страви, каву, спиртні напої, а також зменшити кількість споживаного цукру і солі.

Медикаментозне лікування та профілактика

При лікуванні рожевого лишаю Жибера, як правило, використовуються засоби симптоматичної терапії. До них можна віднести:

Антигістамінні препарати: «Еріус», «Супрастин», «Цетрин», «Тавегіл» і т. д.

Медикаменти, що знижують запальні реакції в організмі: кальцію хлорид, «Пантотенат».

Місцеві ліки у формі мазей з вмістом гормональних речовин: «Элоком», «Адвантан», «Момат», «Локоїд» та ін.

Розчини і пасти, у зміст яких входить цинк, нафтенові вуглеводні 2%, борат 2%, приміром, «Ціндол», цинкова мазь і ін

Лікування рожевого лишаю Жибера не слід використовувати такі розчини як йод, «Фукорцин», «Ціндол», зеленка, борна кислота, марганцівка, перекис водню, яблучний оцет, масло обліпихи і інші дратівливі кошти.

Рекомендовано також застосування фізіотерапевтичних процедур, наприклад, середньохвильового УФ опромінення.

Лікування рожевого лишаю Жибера у дітей

Найчастіше терапія не потрібна. Найголовніше – це дотримуватися низкоаллергенную дієту і попереджати поширення плям на шкірі, потрібно стежити, щоб малюк не розчісував і травмував уражені ділянки. У разі вираженого свербежу призначається «Ціндол» та антигістамінні препарати («Кларитин»). При екзематозних явищах, в рідкісних випадках призначають кортикостероїдні мазі і креми («Белодерм»).

Фото рожевого лишаю Жибера у дітей представлено нижче.

Одужання при даній патології можна спостерігати у вигляді зміни відтінку характерних висипань. Плями втрачають запальні віночки, бліднуть, після чого зникають.

Профілактика

Профілактика подібної патології повинна в обов’язковому порядку включати в себе заходи щодо підтримання правильного функціонування імунітету. Необхідно також дотримуватися режиму навантажень і відпочинку, включати в раціон харчування достатню кількість вітамінів, які переважають у свіжих овочах і фруктах, а також забезпечити повноцінний сон.

Важливим моментом у профілактиці хвороби Жибера є стійкість нервової системи. При цьому слід уникати стресових ситуацій, які найчастіше стають пусковим механізмом для розвитку рожевого лишаю.

Ми розглянули рожевий лишай Жибера, фото, симптоми і лікування.