Так вже прийнято в людському суспільстві – спілкування між людьми відбувається за допомогою розмовної мови, і для того, щоб тебе розуміли, потрібно володіти хорошою дикцією, тобто виразним і чітким вимовою.
Мова маленької дитини дуже сильно відрізняється від промови дорослого, так як малюкові належить ще багато чому навчитися. Щоб у дитини розвивався і збагачувався лексикон, необхідно займатися з ним за допомогою спеціальних вправ, грати в спеціальні ігри. Тоді дитині буде набагато легше висловлювати свої бажання і думки, йому буде простіше спілкуватися з однолітками, і з дорослими людьми.
Успіхи у навчанні також безпосередньо залежать від того, наскільки дитина добре чує і вимовляє звуки, слова – чим краще, тим грамотніше він буде писати. Проблем на листі вдасться уникнути, якщо вчасно звернутися до логопеда, який підбере необхідні завдання для занять з малюком.
Тому, чим раніше батьки звернуть увагу на проблеми, що виникають з фонематичним сприйняттям у своєї дитини, тим краще буде для всіх, в першу чергу, для самого малюка, який не буде відчувати себе ізгоєм серед однолітків, а легко увіллється в колектив.
Вчимося, граючи
Для розвитку мовлення дітей застосовуються спеціальні методики розвитку фонематичного сприйняття, розроблені логопедами спільно з дитячими психологами.
Роботу з дитиною з формування звуковимови здійснюють в ігровій формі. Для цього педагогами і практикуючими логопедами розроблені спеціальні ігри та вправи.
На початкових етапах цієї роботи з розвитку фонематичного сприйняття використовуються матеріали, що містять немовні звуки, потім охоплюються всі звуки мови, що відносяться до рідної мови, переходячи від вже освоєних дітьми до тих, які ще не поставлені та не введені в самостійну мова дитини.
Робота ця дуже важлива, так як дітям необхідно навчитися вслухатися в мову оточуючих їх дорослих і переймати у них правильну вимову.
Одночасно з цією роботою проводяться заняття з дитиною з розвитку слуху, уваги і пам’яті, це дозволить домогтися ефективного розвитку фонематичного сприйняття.
Розвиток дитячої мови. Етапи
Для повноцінного формування фонематичного сприйняття проводиться робота над звуковою культурою мовлення. Вона поділяється на 6 етапів розвитку фонематичного сприйняття:
1 етап: починається з пізнавання так званих немовних звуків. Їх необхідно навчитися впізнавати і розрізняти, при цьому розвивається слухова пам’ять і слухове увагу.
2 етап: педагог навчає малюка розрізняти висоту, силу, тембр голосу за допомогою ігор та вправ, що містять однакові звуки, поєднання фраз, окремих слів.
3 етап: логопед допоможе навчитися розрізняти близькі за звуковим складом слова.
4 етап: вчитель пояснює, як правильно диференціювати склади.
5 етап: педагог навчає дітей розрізняти фонеми (звуки), пояснює, що звуки поділяються на голосні та приголосні. Спочатку вивчаються голосні звуки, потім переходять до приголосних.
6 етап: настає час розвитку навичок самого простого звукового аналізу, який передбачає поділ слів на склади. Логопед показує дітям, як за допомогою долоньок ударами відраховуються склади, виділяється ударний склад.
Триває етап проведенням аналізу голосних звуків, потім приголосних, таким чином відбувається розвиток фонематичного сприйняття і звукового аналізу.
У дошкільний період закладається фундамент розвитку психіки дитини, мовленнєвого, пізнавального розвитку. Тому розвиток фонематичного сприйняття повинно проходити послідовно.
Спеціальні розвиваючі вправи
Вправа 1. Потрібно виділити певний звук у слові.
Логопед говорить дітям, який звук вони повинні почути в слові і повідомити викладача про нього умовним сигналом (сигнал обумовлюється також заздалегідь).
Далі педагог озвучує кілька слів, а діти аналізують, чи є в цих словах потрібний звук (фонема).
Вправа 2. Потрібно дізнатися, в якому місці слова знаходиться потрібний звук.
Педагог називає слово, діти визначають місце розташування звуку: на початку, в кінці або в середині слова. Завдання ускладнюється тим, що потрібний звук зустрічається в одному слові не один раз.
Вправа 3. Потрібно визначити, які звуки знаходяться поряд з названою літерою: перед нею або після неї.
Діти повинні розповісти, які звуки і в якій послідовності знаходяться в названому педагогом слові.
Варіанти:
- педагог називає звук, а дитина називає, яким за рахунком цей звук знаходиться в слові: другим, четвертим або першим і так далі;
- педагог озвучує слово, а дитина повинна назвати, наприклад, третій звук.
Вправа 4. Потрібно визначити, скільки звуків знаходиться в даному слові. Ця вправа сприяє більш швидкому розвитку фонематичного сприйняття у дітей.
Вправа 5. Потрібно скласти слово з заданих літер.
Педагог вимовляє звуки в потрібній послідовності, а дитина має скласти слово. Чим довша пауза між вимовленими звуками, тим складніше завдання.
Таким чином, проходячи кожен етап розвитку фонематичного сприйняття послідовно, дитина удосконалює свою промову.
Методики та системи навчання
Існують спеціальні розвиваючі методики, і всі вони спрямовані на вирішення основного завдання логопедичної роботи з виправлення порушень звуковимови у дітей.
Будь-яка розвиваюча методика включає в себе наступні етапи:
Логопеди розробляють системи навчання і методики розвитку мови, які:
- розвивають слухове увагу;
- розвивають мовний слух;
- розвивають фонематичний слух, роблячи роботу з розвитку фонематичного сприйняття більш систематизованою і зручною.
Перш ніж вчитель почне заняття з дітьми, він повинен пояснити їм, що всі слова, які люди вимовляють, складаються зі звуків. Одночасно з розвитком фонематичного слуху і сприйняття відбувається інтенсивний розвиток мовлення дитини і оволодіння їм правильною вимовою, для цих цілей вчені розробили спеціальні розвиваючі ігри та вправи.
На письмі звук називається буквою. Букви можна тільки читати або писати, почути їх не вдасться. Кожен звук має свою букву. Але у деяких звуків буває по кілька зображень, тобто букв.
Щоб у всьому розібратися, дітям необхідно навчитися слухати і чути звуки.
Застосування методик в роботі з дітьми
Як навчитися чути звуки?
Навколишній світ сповнений різних дивовижних звуків: все, що сприймає вухо і вимовляє людина або тварини, птахи – це звуки. Як багато звуків можна розрізнити, прислухавшись?
Дітям пропонується посидіти якийсь час дуже тихо, щоб з’ясувати, хто які звуки почує.
Потрібно дізнатися звук
Діти сідають спиною до педагога, повертатися і підглядати не можна.
Логопед за допомогою всіляких предметів створює різні звуки і шуми.
Діти повинні здогадатися, що відбувається: рветься папір, шумить вода, що падає ручка на підлогу, гримить в мисці крупа або дзвонить телефон.
Звуки в запису: як їх розрізнити?
а) У будинку:
- дзюрчить вода на кухні;
- цокає годинник;
- працює холодильник;
- гуде пилосос;
- чути звук кроків;
- хтось дзвонить у двері;
- хтось зачинив двері.
б) Звуки погоди:
- шум дощових крапель;
- грім під час грози;
- завивання вітру, і т. д.
в) Вулиця:
- гудки машин;
- ляскання закриваються дверей автомобіля;
- крики і сміх дітей;
- цвірінькання горобців.
Приємний звук чи ні?
- музика класична;
- естрадна музика;
- гудки автомобіля;
- деренчання будильника;
- скрип залізом по склу;
- сміх дітей;
- надсадний кашель.
Чарівна скринька
Педагог заздалегідь складає в невелику коробку різні предмети в будь-яких поєднаннях. Струшуючи коробку, вчитель просить дітей визначити, що ж там знаходиться: маленький м’яч, скляну кульку, монети, гудзики і намистини або щось інше.
Вправа «Викласти поєднання, орієнтуючись на слух»
Необхідно навчити дітей звукобуквенному аналізу і читання злиття голосних звуків.
Кожній дитині видаються пластикові літери: А, І, Е.
Логопед пропонує такі поєднання: [АІ], [ІА], [АЕ], [ЕА], [ИЕ], [ЕИ].
Діти повинні викласти ці склади і прочитати їх, при цьому вони повинні назвати перший і другий звуки.
Вправа «Поділити слова на склади»
Розвивається навик складового аналізу слів.
Опис. На магнітній дошці викладаються різні картинки, що зображують предмети побуту: ніж, кухоль, стіл, стілець, комод.
Діти повинні розглянути картинки, озвучити їх назви, потім ударами показати, скільки складів у кожному слові.
Вправи для розвитку фонематичного сприйняття дошкільнят допомагають їм розпізнавати звуки, відрізнити одне слово від іншого і розуміти, з яких звуків складається слово.
Додаткові завдання
Потрібно знайти і назвати потрібне слово
Використовуються пари звуків: «з-з», «т-д» і так далі.
Логопед читає уривки з дитячих віршів або пропозиції із заданими парами звуків. Діти повинні назвати тільки ті слова, де є названі звуки.
Знайти звук, який присутній в усіх словах
Педагог називає слова, в яких присутній певний звук:
- шелест, шурхіт, каша, м’якуш (ш);
- жест, жайворонок, скрегіт, страж (ж);
- чайка, вусань, чибіс, купина (год);
- щіпка, щука, хвощ (щ);
- роса, хвіст, покіс (з);
- середина, авоська (сь);
- роза, заєць, зоб (з);
- предзимье, зілля (зь);
Діти повинні назвати повторюється в усіх словах звук, при цьому визначити місце звуку в слові. Дуже уважно діти повинні бути при вимові м’яких і твердих звуків.
Потрібно назвати перший звук в слові
Пропонується така гра:
Кожна дитина називає своє ім’я і визначає, з якої літери (звуку) починається його ім’я.
Потім діти називають імена знайомих їм дітей, дорослих і говорять, яка буква стоїть першою в цих іменах, акцентуючи увагу на твердості і м’якості звуків.
Тепер необхідно назвати останній звук в слові
Дітям пропонуються зображення різних предметів:
- автомобіль;
- синиця;
- диван;
- лебідь;
- лось і так далі.
Педагог показує малюк картинку, дитина має назвати, що він на ній бачить і визначити останній звук у назві цього предмета. Також дитина має звернути увагу на чіткість вимови, а також на твердість і м’якість приголосних звуків.
Ігри на розвиток фонематичного сприйняття
Фонематические і лексико-граматичні подання пов’язані між собою, так як при проведенні роботи з розвитку у дітей фонематичного слуху їм набагато краще дається освоєння закінчення слів, приставок, спільнокореневих слів і менше проблем виникає згодом на листі. Потрібно підібрати слово, що починається на останній звук слова «слон» (ніс, ніж, нора).
Якщо запропонувати знайти предмети, в назві яких звук перебуває в певному місці (другим, третім або першим), то завдання ускладниться.
Гра на розвиток уваги
Логопед розставляє дітей таким чином, щоб всі один одного бачили, і подає відповідні команди, називаючи різних тварин і птахів, наприклад: зайчик, жаба, пташка, рак, конячка і так далі.
Діти повинні визначити тварину чи птаха певним звуком або рухом за попередньою домовленістю з викладачем.
Формування і розвиток фонематичного сприйняття
Фонематичні сприйняття — це здатність дитини сприймати і розуміти звуковий склад слова. Ця здатність природно розвивається, поступово формуючись, і роблячи можливим розуміння сенсу окремих слів, тобто фонематичний слух – це смисловий слух.
Діти досить рано починають розуміти основні звуки рідної мови, але в силу вікових особливостей будови мовного апарату не можуть правильно вимовляти деякі звуки, хоча точно знають, як їх треба вимовляти.
Чиста мова формується у дітей з хорошим фонематичним сприйняттям, тому що вони чітко сприймають всі звуки рідної мови.
Діти, у яких фонематичні сприйняття недостатньо розвинене з якихось причин, звуковимова кульгає, їм складніше розуміти мова, тому що їм складно розрізнити близькі за звучанням звуки, це негативно позначається на становленні дитячої звуковимови, ускладнює формування навичок звукового аналізу. Без цих навичок повноцінне навчання читання та письма неможливо. Тому розвиток фонематичного сприйняття у дошкільнят набуває особливу актуальність і значимість.
Підготовка до школи
Таким чином, для успішного навчання в школі дитина повинна мати розвинене фонетичне сприйняття, тобто дізнаватися і правильно диференціювати всі звуки рідної мови.
Але повним фонематичним аналізом слів дитина навчиться оперувати пізніше, навчаючись грамоті в школі, бо в розмовній мові поділом слів на звуки ніхто не користується.
У шкільній програмі є спеціальний період, до початку навчання безпосередньо читання і листа, в якому дітей навчають звукового аналізу.
Цей недовгий період і непідготовленій дитині дуже складно буде освоїти звуковий аналіз слів, а без цього навику проблеми на листі неминучі.
Тому виникає необхідність планомірної підготовки дітей до сформованого фонематическому сприйняття з дошкільного віку для підвищення рівня грамотності в майбутньому.
