Сучасну медицину дуже складно уявити без антибіотиків, які активно призначаються при різних захворюваннях. На сьогоднішній день вони діляться на різні підгрупи і виписуються в залежності від тяжкості хвороби і категорії її збудника. Серед антибіотиків широкого спектру дії виділяється “Рифампіцин”, в інструкції по застосуванню до якого дається повна інформація про препарат. Даний лікарський засіб лікарі призначають своїм пацієнтам досить часто, тому сьогодні ми робимо його детальний огляд. В ньому ми розглянемо “Рифампіцин”, інструкцію по застосуванню, аналоги і список протипоказань.
Короткий опис препарату
З інструкції по застосуванню до “Рифампіцину” можна отримати досить вичерпну інформацію про даному антибіотику. Він належить до групи напівсинтетичних препаратів широкого спектру дії, до яких у бактерій дуже швидко виробляється стійкість. Тому він не призначається лікарями на довгий час, після ліки замінюється аналогами. “Рифампіцин” (інструкція щодо застосування до нього вкладається в кожну коробку в обов’язковому порядку) має їх у великій кількості. При цьому їх випускають як вітчизняні, так і зарубіжні фармацевти.
Препарат у невеликих кількостях активно діє на паличку Коха, стафілококи, хламідії, стрептококи та інші види бактерій. При збільшенні концентрації лікарського засобу він нейтралізує кишкову паличку, збудника кашлюку, сибірську виразку, і тому подібні мікроорганізми. В результаті досліджень було виявлено, що єдина бактерія, яка залишається нечутливою, судячи з інструкції по застосуванню, до “Рифампіцину”, – це синьогнійна паличка.
Примітно, що препарат однаково активний всередині клітини і зовні неї. Особливо ефективний він у процесі боротьби з розмножуються бактеріями. “Рифампіцин” припиняє їх ділення і не дає продовжувати життєдіяльність в організмі людини.
Після прийому всередину однієї таблетки “Рифампіцину” (в інструкції по застосуванню вказані не всі форми випуску цього препарату) максимальна концентрація активної речовини досягається вже через дві години. У травному тракті капсули всмоктуються відмінно і виводяться з організму разом з сечею, потом і навіть сльозами.
Варто враховувати, що зберігати таблетки «Рифампіцин” (в інструкції по застосуванню препарату цей факт в обов’язковому порядку відображається) необхідно подалі від сонячних променів. Лікарський засіб особливо чутливо до них і вологому середовищі. Також не рекомендується залишати препарат у відкритому вигляді надовго, він швидко вступає у взаємодію з киснем, що одразу виключає його подальше застосування згідно з розписаним лікарем курсом.
Форма випуску
Так як “Рифампіцин” досить поширений, то виробник випускає його у кількох формах, які підходять для пацієнтів різного віку. Залежно від діагностованого захворювання лікар не тільки призначає дозування, але і вибирає певну форму препарату. Ми перерахуємо всі види лікарського засобу, що випускаються фармацевтами на території нашої країни:
- Капсули “Рифампіцин” (інструкція щодо застосування цієї форми ліки ідентична іншим його видам). Вони мають червонуватий відтінок і містять всередині желатинової оболонки порошок коричнево-оранжевого кольору. Всередині допускаються білі вкраплення. Дозування капсул може бути різна, залежно від цього виробником підбирається і відповідна упаковка. Приміром, “Рифампіцин” з вмістом активної речовини в 150 міліграмів розфасовується у скляні флакони по двадцять-тридцять штук. Капсули з маркуванням у триста міліграмів пакуються в пакети по одній, дві і п’ять тисяч штук. Також можна знайти в аптеках і 150-миллиграммовую дозування у блістерах. В кожному знаходиться десять капсул.
- Таблетки «Рифампіцин” 150 мг (інструкція по застосуванню містить інформацію про препарат даного виду в інший дозуванні: триста, 450, п’ятсот і сотень міліграмів). Зовні таблетки мало відрізняються від капсул. Вони мають такий же червонувато-оранжевий відтінок і фасуються в різні види упаковок. Наприклад, в інструкції по застосуванню до “Рифампіцину” 150 мг зазначено, що він випускається в блістерах по двадцять та тридцять штук. Препарат більш високої дози може бути розфасований в банки по сотні штук. Так відбувається, судячи з інструкції по застосуванню, з таблетками «Рифампіцин” 500 мг. Ті, кому виписана подібна дозування, воліють купувати відразу велику кількість препарату.
- Порошок для ін’єкцій. З нього фахівці готують розчин для внутрішньовенних ін’єкцій. Порошок продається в аптеках в ампулах і має червонуватий відтінок. Кожна ампула розрахована на 150 мілілітрів, в упаковках по п’ять або десять ампул. Також випускається даний вид “Рифампіцину” у більш високій дозі. Ці флакони упаковуються в картонні коробки по п’ятсот штук.
- Вушні краплі. Вони випускаються у флакончиках, кожен має об’єм в десять мілілітрів.
Примітно, що іноді лікарі призначають «Рифампіцин» у вигляді свічок. Знайти їх у продажу неможливо, тому не існує і інструкції по застосуванню до свічок “Рифампіцин”. Справа в тому, що вони виготовляються в спеціальних аптеках за рецептом, виписаним лікарем.
Склад препарату
В інструкції по застосуванню до капсул “Рифампіцину” та іншим його формам випуску завжди вказано склад засоби. Варто враховувати, що цей лікарський засіб містить багато допоміжних компонентів, тому при його прийомі необхідно дуже ретельно відслідковувати свій стан за допомогою регулярних аналізів і обстежень.
Активною речовиною у всіх формах препарату є рифампіцин. На упаковці завжди вказується його дозування. Допоміжними компонентами таблеток і капсул можна вважати наступні речовини:
- магнію стеарат;
- примогель;
- кремнію діоксид;
- желатин;
- титану діоксид;
- вода;
- барвники.
Якщо ми говоримо про порошку для ін’єкцій, то в цьому варіанті міститься менша кількість допоміжних речовин. Зазвичай це:
- аскорбінова кислота;
- натрію сульфіт;
- натрію гідроксид.
В інструкції по застосуванню до ампулам “Рифампіцину” їх повний склад теж завжди вказується виробником.
Показання до застосування
Посилаючись на інструкцію по застосуванню до “Рифампіцину” (150 мг та інші дозування), можна з’ясувати, наскільки широкий спектр застосування даного препарату. Він відмінно показав себе в боротьбі з абсолютно різними захворюваннями. В першу чергу лікарський засіб призначається при діагностованому туберкульозі будь-якої форми і локації. Особливо ефективний «Рифампіцин” на початкових стадіях інфікування паличкою Коха, він гальмує розмноження мікроорганізмів, що значно прискорює процес одужання у складі комплексної терапії.
Також нерідко “Рифампіцин” призначається у якості антибіотика при затяжних бронхітах, отитах та пневмоніях. В цілях профілактики препарат виписується особам, які контактують з хворими на туберкульоз, або тим, хто вже пройшов курс лікування від цієї хвороби, але перебуває в групі ризику. При укусах диких тварин лікарі часто радять приймати “Рифампіцин” для профілактики сказу. Не завжди хвороба протікає відкрито, а антибіотик допоможе знищити небезпечні мікроорганізми навіть у прихованій формі.
Дуже часто препарат призначають після діагностики менінгококових інфекцій, холециститів, пієлонефритів, а також у разі захворювання гонореєю і бруцельоз. В цілому фахівці воліють включати “Рифампіцин” в склад комплексної терапії при інфекційних захворюваннях різного характеру. На початкових стадіях його виписують окремо, в запущених випадках – спільно з іншими лікарськими засобами.
Список протипоказань
В інструкції по застосуванню до пігулок “Рифампіцин” (150, 300, 450 і 600 мг), а також капсулам завжди наводиться свій список захворювань, при яких препарат не варто застосовувати. Для ін’єкцій ряд протипоказань зазвичай інший.
Якщо ми говоримо про таблетках і капсулах, то варто враховувати, що пацієнтам слід негайно припинити прийом препарату у випадку виявлення індивідуальної непереносимості, яка може проявитися як алергічна реакція. Явним протипоказанням є ниркова та печінкова недостатність. При подібних проблемах лікар постарається спочатку призначити пацієнту інше лікарський засіб.
Також не можна приймати “Рифампіцин” хворим жовтяницею. Одними з протипоказань є вагітність, період лактації та дитячий вік. У всіх останніх випадках лікар може призначити препарат при дотриманні певних пересторог і тоді, коли користь від лікування значно перевищує можливі ризики для здоров’я.
Якщо вам виписано призначення на ін’єкції “Рифампіцину”, то в даному випадку відмовитися від них необхідно при захворюваннях вен (препарат завжди вводять внутрішньовенно), серцевої недостатності і дитячому віці. Дітям уколи препарату практично ніколи не призначаються.
Способи застосування лікарського засобу
Найчастіше в інструкції по застосуванню до “Рифампіцину” 150 мг в таблетках або іншої форми та дозування не вказуються всі схеми його прийому. Розписати їх може тільки лікар, тому не варто ризикувати здоров’ям і самостійно призначати собі препарат та його дозування, виходячи з невиразних уявлень про його застосування.
Орієнтуючись на все те, що ми вже написали про лікарський засіб, стає зрозуміло, що в основному воно приймається перорально або внутрішньовенно. Таблетки і капсули приймаються приблизно за одну годину до їди. В крайньому випадку, між прийомом препарату і їжі повинен пройти інтервал у тридцять хвилин.
Для того щоб зробити укол “Рифампіцину”, лікар або медсестра повинні приготувати розчин для ін’єкцій. Цей процес займає чималий проміжок часу. В першу чергу порошок в ампулі змішують з двома з половиною міліграмами води для ін’єкцій. Порошок повинен повністю розчинитися, і тільки потім його вводять у 125 міліграм глюкози (вона повинна представляти собою п’ятивідсотковий розчин). Вводячи ліки у вену, лікар враховує, що швидкість не може перевищувати 80 крапель на хвилину.
Якщо вам виписані свічки, то їх необхідно вводити ректально на ніч.
Вушні краплі перед застосуванням краще зігріти, для цього достатньо потримати їх у руці кілька хвилин. В процесі закапування пацієнту необхідно сидіти, в цій позі ліки швидше потрапляє у вушну раковину.
Відмінною особливістю препарату є той факт, що при регулярному прийомі знижується ризик прояву побічних ефектів. Якщо ж вам призначено прийом “Рифампіцину” через день або два, то цілком ймовірно, що ви відчуєте на собі ряд неприємних реакцій організму на нього.
Ні в якому разі не можна поєднувати даний антибіотик з алкоголем, також не рекомендуються і антациди. При неможливості обійтися без подібних препаратів потрібно почекати не менше чотирьох годин після прийняття антибіотика.
Якщо вам призначено довгий прийом “Рифампіцину”, то не нехтуйте контролем за станом печінки та нирок. У перший місяць аналізи необхідно здавати двічі, в подальшому буде досить і одного моніторингу за період в тридцять днів.
Визначаємо дозування
Судячи з інструкції по застосуванню і відгуками про “Рифампицине”, можна зробити висновок, що в кожному конкретному випадку лікар призначає свою дозування препарату. Найчастіше вона прив’язана до захворювання, але часом на неї впливає і стан пацієнта.
У період лікування туберкульозу доросла людина повинна щоденно отримувати чотириста п’ятдесят міліграмів лікарського засобу. При необхідності лікар може збільшити дозу до шестисот міліграмів активної речовини. Гранично допустима норма “Рифампіцину” – це одна тисяча двісті міліграмів на добу. Проте контролювати процес лікування і варіювати дозування повинен тільки лікар. При туберкульозі термін лікування часто розтягується на один рік і більше.
Якщо “Рифампіцин” виписаний при різних інфекційних захворюваннях, то добовий прийом зазвичай ділять на два-три рази. В середньому доза становить дев’ятсот міліграмів активної речовини. Якщо мова йде про ін’єкціях, то концентрація коливається від трьохсот до дев’ятисот міліграмів, які дробляться на кілька вливань. Курс лікування в даному випадку не перевищує десяти днів.
Гостра гонорея вимагає іншої дозування “Рифампіцину”. Ліки приймається один раз на добу протягом двох днів. Доза повинна бути наближена до 900 міліграм речовини.
В якості профілактики препарат призначається дуже часто. Його дозування в цьому випадку коливається близько 600 міліграмів. Її можна розділити або випити за один прийом.
При отитах антибіотик вводиться у вушну раковину по п’ять крапель тричі на день. В деяких випадках можливо скоротити періодичність прийому до двох разів.
Вагітність і період лактації: чи варто приймати “Рифампіцин”
Жінки в першому триместрі повинні однозначно уникати приймання цього антибіотика. В наступний період лікар повинен ретельно оцінити ризик для матері і плода. У малюка в утробі може виникнути ряд відхилень в розвитку. На останніх місяцях вагітності мати і дитина ризикують зазнати рясного кровотечі. Після народження у крові малюка концентрація антибіотика буде досить висока, зазвичай вона становить близько тридцяти трьох відсотків від того, що знаходиться в організмі матері.
При годуванні груддю препарат досить легко проникає у молоко і може завдати шкоди маляті. Краще відмовитися від прийому “Рифампіцину” на період грудного вигодовування.
Призначення лікарського засобу дітям
Новонародженим та дітям з недостатньою масою тіла “Рифампіцин” не призначають. У випадках крайньої необхідності лікар може виписати препарат, але тільки в поєднанні з вітаміном Оскільки Це значно знижує ризик виникнення кровотечі.
Якщо малюкові прописали даний препарат у зв’язку з виявленням інфікування паличкою Коха, то найчастіше дозування вираховується виходячи з маси тіла. Однак діти до дванадцяти років не можуть отримувати більше чотирьохсот п’ятдесяти міліграмів активної речовини в добу. Дитині старше дванадцяти років можна призначати дозу до 600 міліграм в день. Прийом зазвичай ділиться на два рази.
При інфекційних захворюваннях лікар розраховує дозування, орієнтуючись на вісім-десять міліграмів на один кілограм ваги дитини. Курс лікування не перевищує десяти днів.
Аналоги препарату
Аналоги “Рифампіцину” існують вітчизняного та імпортного виробництва. Всі російські виробники застосовують в якості активної речовини все той же рифампіцин. Із самих популярних засобів можна назвати наступні:
- «Рифампіцин-Акос».
- «Рифампіцин-Ферейн».
- «Фарбутин».
Аналоги вітчизняного виробництва випускаються в різних формах: таблетки і рідка форма. Найчастіше подібні лікарські засоби призначаються пацієнтам з туберкульозом. Так як захворювання лікується дуже довго, то цілком можливий ефект звикання. Тому лікарі нерідко змінюють у процесі лікування «Рифампіцин» на аналогічні препарати.
Зарубіжні виробники відправляють на наш ринок наступні ліки цієї групи:
- «Римпин».
- «Макокс».
- «Римактан».
- «Р-цин».
Перераховані ліки випускаються в Індії і відносяться до категорії доступних і популярних. З німецьких аналогів можна назвати «Эремфат». Дуже часто вони мають навіть ідентичну «Рифампіцину» інструкцію по застосуванню.
Відгуки про російських та іноземних лікарських засобах подібної групи відрізняються масою позитивних коментарів. Пацієнти відзначають, що після виникнення звикання до оригінального препарату, але необхідності продовжити лікування, аналоги є найкращим варіантом і дають хороший ефект. При тривалому лікуванні лікар може призначити кілька видів лікарських засобів, змінюючи їх один раз протягом шести місяців.
