Обряди на Різдво Христове вважаються найбільш ефективними і фактично є такою ж невід’ємною традицією святкування, як ошатна ялинка або подарунки під нею.
Це й не повинно дивувати, адже у святкові зимові дні і ночі чари ніби розчинена в повітрі. В чудеса в цю пору вірить навіть найзапекліший скептик. Саме масова віра в можливість казки додає святкового тижня неймовірно сильну енергетику, що допомагає в успіху будь-якого обряду або ритуалу.
Якими можуть бути обряди?
Обряди на Різдво проводяться абсолютно все. До якого б напряму в ворожбі вони не ставилися, святковий тиждень і сам переддень казкової ночі – найкращий час для цього.
Традиційно в ці дні:
- ворожать;
- загадують бажання;
- проводять обряди, захищають від хвороб;
- читають різні замовляння;
- привертають до собі достаток і успіх.
Майже всі традиції передріздвяної ворожби набагато старше, ніж це християнське свято. Вони сягають своїм корінням в самі дрімучі часи, коли побут людей ще тільки починав складатися, а сам чоловік був близький до природи.
Згодом обряди розвивалися разом з людьми, доповнювалися, ускладнювалися, змінювалися. Наприклад, звернення до небесного світила в змовах трансформувалося у згадка Ярила. Зрозуміло, не в кожному з ритуалів.
З приходом християнства відбулося чергове видозміна древніх способів ворожіння. Обряди ввібрали в себе нові образи, які втілюють ті сили всесвіту, які допомагають досягти бажаних результатів. Саме так у ворожбі з’явилися ангели, чорти, Віфлеємська зірка, згадування святих і специфічні словосполучення в текстах.
Коли саме треба ворожити?
Проводяться найсильніші обряди перед Різдвом. А саме – в ніч перед ним. Традиції різної ворожіння, прикмети, ритуали і обряди, прийняті в передріздвяні дні на півдні Росії, докладно описані в збірках оповідань Н. В. Гоголя.
Звичайно ж, якщо вийти в передріздвяну ніч на вулицю, то чорта за хвіст навряд чи вдасться зловити, як, втім, і полетіти на ньому в столицю. Але саме ця ніч споконвіку вважається часом розгулу всієї нечисті.
Пояснюється це просто – в цю ніч ангели і святі спускаються на землю до людей і бродять серед них. Якщо пощастить, то ангел святий можуть виконати заповітне бажання, або ж цілий їхній перелік. Користуючись відсутністю управи, нечисть теж відправляється гуляти.
Більш ранні пояснення того, чому цієї ночі можливо все, про що в будь-який інший день можна і не мріяти, не збереглися. Версій існує чимало, але їх достовірність досить умовна. Сенс всіх існуючих варіантів пояснення успішності цього відрізка часу для магії той же, що і у виниклому у християнський час – представники вищих сил спускаються до людей.
Прикмети й обряди на Різдво діють не тільки у ніч перед святом. Весь тиждень до нього можна успішно ворожити. Однак по-справжньому чарівний час, створене для магії, – саме ця ніч.
До кого звертатися у ворожбі?
Змови і обряди на Різдво можуть проводитися за допомогою ангелів, так і погані. Наприклад, майже всі ритуали ворожіння, успішного продажу товарів на святковому ярмарку, залучення достатку ґрунтуються на взаємодії з нечистю.
Мова зовсім не про диявола. На відміну від ангелів, він не так міцно увійшов у слов’янську культуру. Ворожба задіює свою, рідну нечисть, частина якої трансформувалася в чортів. Інша ж частина зберегла первинні найменування – домовик, лісовик, болотний і багато інших. Ось пічному не пощастило, до нього приліпилося слово «чорт». Таким чином старий слов’янський дух вогнища став пічним чортом, що живуть в трубі і перемазаних дьогтем.
Тобто, замислюючись над тим, звернутися до ангелів або ж вдатися до змови, поминающему чортів, потрібно виходити тільки з власного сприйняття обряду. Якщо опис ритуалу сподобалося і є впевненість у тому, що саме така ворожба і спрацює, то потрібно проводити саме цей обряд.
Всі обряди перед Різдвом – результативні, незалежно від того, яким силам були адресовані і як проведені. Найголовніша умова в ворожбі – віра у власні дії і, зрозуміло, можливість дива.
Як виконувати бажання?
Самий стародавній і простий обряд – прохання до Діда Мороза, Духу Зими, Санта-Клаусу і так далі. Це дійсно так. Споконвіку не тільки діти, але і дорослі зверталися з проханнями до духу свята. Такий ритуал торкався будь-якого торжества – збору врожаю, зустрічі весни та іншого.
Зараз цей обряд трансформувався в написання дітьми листа Діду Морозу, в ролі якого, зрозуміло, виступають батьки, а самі бажання і прохання стосуються виду подарунків.
Але це не означає, що не можна вдатися до старої традиції:
- у першу опівніч початку передріздвяної тижні потрібно вийти на вулицю;
- стати обличчям на північ;
- знайти в небі найяскравішу і немов рухому зірку;
- дивлячись на неї, розповісти про своє бажання;
- подякувати, вклонитися;
- піти спати, ні з ким не спілкуючись.
Спеціальних текстів ця традиція не передбачає, але слід говорити просто і однозначно.
Навіщо потрібен паперовий янгол?
Це повністю європейська передріздвяна традиція. Якщо пройти по вулицях будь-якого містечка Європи взимку, коли йдуть гуляння, ярмарки проводяться обряди на Різдво, то таких ангелів можна побачити в кожному вікні.
Полягає ритуал в наступному:
- потрібно вирізати з паперу повний силует ангела;
- намалювати йому одне око;
- підвісити у вікні.
У ніч перед святом під фігуркою слід залишити ліхтар. Під ліхтарем мається на увазі велика свічка з абажуром.
З цим ритуалом пов’язана така прикмета – якщо з ранку свічка продовжує горіти, значить, ангели пролетіли повз і не заглянули у вікно. Але якщо вогник згас, значить, ангели прилітали та загадані бажання обов’язково збудуться.
Як загадували ангелам на Русі?
Ритуал залучення ангелів до вікна отримав широке поширення після царювання Петра Великого. Це було пов’язано не тільки з великою кількістю приїжджаючих на Русь іноземців, але і з тим, що, повертаючись з армійської служби в рідні села, люди привозили не тільки гостинці, але і нові звичаї, звички і, зрозуміло, обряди на Різдво.
Однак ритуал з паперовим ангелом в слов’янських землях зазнав деякі зміни. У нашому традиційному варіанті паперова фігура не має важливого значення, і замість ангела може бути підвішена Віфлеємська зірка.
Обряд полягає в наступному:
- пишеться список бажань, можна і одне;
- лист згортається в трубочку;
- над сувоєм вішається фігурка або зірочка;
- запалюється товста і довга свічка.
Прикмета, пов’язана з обрядом, полягала в наступному – якщо паперова трубочка з ранку розгорнута, не так лежить – прилітав ангел і прочитав послання.
Вогник свічки виконував функцію маяка, висвітлюючи ангелу потрібне вікно.
Як залучити достаток в ці дні?
Обряди на Різдво для залучення грошей – найпопулярніше і велике напрям у передсвятковій ворожбі. Існують замовляння, різні ритуали та інші види побутової ворожби, проводяться з метою залучення грошей.
Майже кожен чув про ритуал умивання простоявшей вночі на морозі водою, яку слід розморожувати церковної свічкою з читанням змови, який згадує святих.
Однак, цей обряд – спрощена версія більш старого і складного. Трансформація сталася з початком масового від’їзду в міста і супутньої цьому втрати можливості ворожити на повну силу у відповідності з звичаями.
У селах обряд на Різдво на гроші за допомогою води проводили так:
- у воді розчинили ложку меду;
- у миску на дно кидали начищенную блискучу монетку;
- наливали рідина на три чверті;
- виставляли на ганок і йшли спати.
Робилося це в ніч перед святом. З ранку миску з замерзлою водою вносили до хати і розглядали. Після чого чекали, коли рідина відтавала, і вмивалися нею так, щоб води не залишилося. Як правило, для обряду брали посуд не глибше, ніж на три пальці, а води в неї наливали не більше, ніж на пару пальців. Монетку ж ховали в потайну кишеню, з цієї хвилини вона ставала оберегом.
Що потрібно говорити при вмиванні?
Під час такого обряду, умиваючись, говорили вирок на гроші. Прикладом тексту можуть бути такі слова:
«Як ставив я (ім’я) водицю солодку, так заманишную. Як летіли до неї зірки ясні, з морозу напивалися. Як ходили до неї люди добрі, посудою любовалися. Дивилися так дивилися, немов птахи галасували. Блиск бачили, що не розуміли. А як чорт пішов, збагнув. Гроші вгледів. Копитцем не взяти, хвостом не підняти. Так рогатий чорт морду сунув у мед та залипнув. До заутрены не відлип. Як півень кричить, чорт звивається, намагається піти. Ніяк йому, зустрів зорю. З водицею злився, а я (ім’я) їй вмився. Як рис прилип до водиці медової, так до мене (ім’я) все годиться, нічого не відпало. Любить гроші чорт, від ранку зник у п’ятачок. А в кишені п’ятак, на ньому чорт сидить, як дурень. Гроші загрібає, багатства манить, все мені (ім’я) принесе».
Говорити треба не поспішаючи, можна використовувати довільні слова. Головне, щоб вироку вистачило на супровід усього процесу вмивання і обсихання. Витиратися – не можна. Змивати медову воду не можна до наступного ранку, а грошики, на якій «сидить чорт», потрібно завжди носити при собі і нікому не показувати.
Що розглядали в замерзлій воді?
Прикмети, пов’язані з цим обрядом, зводилися до двох моментів. До того, щоб побачити в замерзлій воді обриси скоцюрблену чортика і переконатися в наявності внизу монетки.
Якщо монетки не було, то вважалося, що в цьому році багатства і грошей не бачити, навпаки, дохід знизиться і сім’я збідніє. По тому, яким бачився чортик, визначали розміри приросту доходів.
Що робити для успіху?
Обряди на Різдво для залучення удачі, успіху та інших благ споконвіку були не менш популярними, ніж ті, які обіцяли багатство і гроші.
Існує цікавий ритуал, не отримав широкого розповсюдження, але колишній вельми популярним у північних слов’янських землях, наприклад, на територіях сучасних Вологодської, Архангельської областей.
Коли везуть ялинку, неважливо – на базар або собі, слід йти за возом. Мета цього – дочекатися, коли від деревця відламана і впаде на дорогу невелика гілочка. Цю «лапку» потрібно підняти, вклонитися отъезжающему деревця і піти додому. Уклін не обов’язково повинен бути поясним, достатньо простого руху голови.
Вдома потрібно взяти невеликий тканий мішечок. Далі слід відривати по голочці і, тримаючи в пальцях, згадувати щось вдале з власного життя. По одній удачі на голочку. Це може бути все що завгодно, навіть добре зварений суп. Головне, удача повинна бути власною. Згадувати як комусь іншому щось вдалося – не можна.
Коли голочки закінчаться, мішечок слід зашити двома нитками – червоною і зеленою, витративши їх не повністю. Залишилися «хвостики» ниток потрібно намотати на саму гілочку. Потім її слід загорнути в ту ж тканина, з якої зроблений мішечок і надійно заховати. А сам повний голочок мішечок завжди носити з собою. З цієї хвилини він стає талісманом, що приваблює удачу.
Прикмети, пов’язані з цим обрядом, забороняють спілкуватися з ким би то не було з моменту підняття гілочки і до завершення обряду. Вважалося, що на зворотному шляху будуть заважати чорти, ряджені людьми, які хочуть відлякати удачу, даровану різдвяним деревом. Якщо не витримати і заговорити, наприклад, відповісти щось односложное, то удачі в цьому році вже не бачити.
Обряди на Різдво дуже різноманітні, але у них є одна загальна єдина риса – все, що загадується або ворожится в це свято, обов’язково збувається.
