Морозов і поташное виробництво
Але через якихось 19 років село викуповує боярин Морозов. Привозить сюди своїх кріпаків із Підмосковного маєтку. І з пустища знову відроджується село Лагодження Нижегородської області.
Боярин налагодив в селі поташное виробництво, продукцію якого боярин продавав за кордон.
Для довідки: поташ – зола, яка приготавливалась за особливим рецептом і застосовувалася при виробництві мила та скляних виробів. Міжнародні біржі високо цінували Починский поташ, він був своєрідним еквівалентом вищого сорту.
У селі Лагодження Нижегородської області працювала лазня, квасова, погріб з льодовиком, хмільник, два млини.
Морозов був досить деспотичним господарем, мав повне право судити і карати своїх кріпаків. Для більшої покори побудував в’язницю і церква. Після смерті боярина помістя перейшло його дружині, а в 1689 році всі землі Лагодження перейшли в державну казну. І практично протягом 100 років село було одним з найбільших центрів казенного виробництва поташу. Але до 1760 році попит на продукцію спав, і виробництво закрили.
