Знати, що це за хвороба – сепсис – симптоми, властиві їй, повинен будь-який сучасний людина. Патологія належить до числа інфекційних, є системною, провокується інфекційним агентом при його проникненні в кровоносну систему. Друга назва захворювання – зараження крові. Запальна реакція може ініціюватися грибками, бактеріями, інфекційними токсинами.
Загальна інформація
Слово «сепсис» утворене від грецького терміна «гниття». Хвороба протікає важко, швидко прогресує. Причини, симптоми, лікування зараження крові (сепсису) являють собою актуальну інформацію хоча б тому, що самостійне спонтанне одужання практично неможливо. Навіть застосування самих надійних і сучасних методів не завжди дозволяє зберегти життя пацієнта: при зараженні крові висока ймовірність летального результату.
Знаючи причини, ознаки, симптоми сепсису, можна вчасно зрозуміти, що почало розвиватися це важке захворювання, а значить – звернутися за допомогою. Досить часто хвороба спостерігається на тлі інфікування:
- сальмонелами;
- клебсиелл;
- ентеро-, стрепто-, менінго-, пневмо-, стафілококами;
- синьогнійною паличкою.
Гнійні процеси можуть ініціювати грибки.
Хвороба спостерігається при ослабленні імунної системи, неможливості активізації природних захисних механізмів. Нерідко сепсис діагностують у ситуації, коли імунітет людини не в силах виявити локалізацію запального процесу, первинний осередок залишається без уваги, а збудник отримує можливість розмножуватися і поширюватися.
Збудники сепсису у здорових людей можуть бути присутні в організмі у різних тканинах і органах (найчастіше на слизових), при цьому не спостерігається негативних проявів. Вони ж можуть стати причиною сепсису з непередбачуваним перебігом і наслідками. Найчастіше зараження крові виникає на тлі лікування імунодепресивними препаратами, а також після складних хірургічних втручань.
Звідки прийшла біда?
Шляхи зараження крові:
- проникнення в організм інфекційного агента під час хірургічної операції;
- перехід місцевого захворювання в системну форму;
- установка катетера у вену.
Ознаки і симптоми сепсису можуть спостерігатися, якщо в організмі був невеликий первинний запальний вогнище в м’яких тканинах, суглобових елементах, кістках, у внутрішніх органах. Найчастіше зараження крові ініціюють флегмони, опіки, рани, карбункули, фурункули. Аборт – ще один фактор ризику, оскільки висока ймовірність ускладнень, проникнення в жіночий організм інфекції. Деяка ступінь небезпеки пов’язана з пологами. Ці процеси знижують місцевий захист слизових репродуктивної системи, тому патологічні бактерії отримують можливість активно розмножуватися.
Типи і форми
Говорячи про зараження крові (сепсис), симптомах захворювання, спершу розумно розглянути офіційну наукову класифікацію цієї хвороби. Для поділу на групи враховують декілька факторів:
- етіологія (вид збудника запального процесу);
- джерело зараження (рана, операція, переохолодження, внутрішня хвороба);
- локалізація первинної області (репродуктивна система, вуха, слизова рота);
- інтенсивність розвитку (миттєвий, гострий, хроніка, рецидив, підгострий);
- анатомічні та клінічні ознаки (наявність метастаз);
- час розвитку (пізній, ранній).
Як помітити?
Перші симптоми сепсису – прояви, подібні до будь-якого іншого запального процесу, що протікає в системній формі. Зазвичай увага хворого спершу приваблює жар: починає лихоманити, температура піднімається вище 38 °С. Одночасно різко прискорюється швидкість биття серця, в хвилину пульс перевищує 90 ударів. Хворий часто і дрібно дихає, а аналізи показують зниження в кровоносній системі концентрації вуглекислого газу. Кількість лейкоцитів знижується або підвищується.
Пізніше виникають більш важкі симптоми сепсису. Під впливом збудника порушується робота нервової системи, сильно болить голова. Люди дратуються без приводу, не можуть заснути, свідомість замутнено, помрачается. Можливі короткочасні непритомність. Особливо висока температура спостерігається ввечері, найнижча – рано вранці. Яскравіше виражені всі описані симптоми сепсису, якщо форма супроводжується метастазами.
Припустити зараження крові можна, якщо хворого морозить, активно виробляється піт, різко знижується вага. На шкірних покривах з’являються дрібні червоні точки – геморагічний висип. В деяких випадках симптоми сепсису включають стійке зниження артеріального тиску, набряки, тромби, флебіт, лімфангіт. На тлі зараження крові є ймовірність пролежнів. Прослуховування органів дихання дозволяє помітити хрипи. Пацієнт страждає задишкою.
На що звернути увагу?
Можливі симптоми сепсису на тлі печінкових порушень. Це помітно за зовнішнім виглядом хворого: шкіра набуває жовтуватого відтінку. Одночасно селезінка стає більше за розмірами, а урина – менш щільна, з гнійними і білковими домішками. Прогрес захворювання супроводжується відсутністю сечі – діагностують анурію.
Симптоми сепсису (причини хвороби перераховані вище) можуть включати порушення роботи шлунку, кишечника. Можливі розлади випорожнення, нудота, блювання.
Всі перераховані особливості заслуговують уваги, а зволікання абсолютно неприпустимо. Якщо хвороба миттєва, на повний розвиток клінічної картини достатньо всього лише 24 годин, при цьому категорично високий ризик летального результату. Гостра форма вимагає декількох днів, хроніка – місяців, при цьому прояви досить мляві. Будь-який з форматів зараження крові небезпечний для життя. При підозрі на хворобу необхідно терміново звернутися за кваліфікованою допомогою.
Постановка діагнозу
Сучасній людині потрібно знати, що це таке – симптоми сепсису. Лікування, яке можуть запропонувати в клініці, з більшою вірогідністю виявиться ефективним, якщо вдасться звернутися за допомогою, коли хвороба тільки почала розвиватися. Не слід намагатися впоратися з патологією підручними засобами в домашніх умовах – занадто великі ризики.
Постановка точного діагнозу можлива тільки в умовах лікарні. В лабораторії аналізують зразки рідин організму хворого, спостерігають за клінічними появами, проводять інструментальне дослідження, при необхідності – хірургічне. Базовим загальний аналіз крові, визначення її стерильності, а також біохімія – це дослідження дозволяє оцінити співвідношення кислот і підстав, води і електролітів. Доктора аналізують кров на визначення гемодинамічних характеристик. Якщо можна запідозрити на підставі симптомів сепсис, лікування (у дорослих і дітей) повинно початися відразу, ледве діагноз підтверджено.
Для уточнення стану пацієнта направляють на ультразвук, кардіограму і рентген грудної клітини.
Як попередити?
Щоб не довелося на собі дізнатися, які симптоми сепсису, дорослим і дітям необхідно дотримуватися основних правил профілактики хвороби. При виявленні запальних вогнищ слід відразу починати лікування. Неприпустимо запускати гнійні захворювання. Важливо слідувати правилам антисептичної обробки. При проведенні хірургічного втручання, інших маніпуляцій в умовах лікарського кабінету особливу увагу відводять забезпечення стерильності.
Щоб не познайомитися особисто з симптомами сепсису, після рекомендацій лікаря щодо використання антибактеріальних медикаментів необхідно пройти курс у відповідності з приписами спеціаліста. Для попередження знищення колоній корисних бактерій курс доповнюють про-, пребіотиками. У той же час потрібно пам’ятати: самостійне використання антимікробних препаратів неприпустимо, вони вживаються тільки за рецептом лікаря.
Як лікувати?
Якщо з’явилися симптоми сепсису у дорослих, дітей, необхідно відразу звернутися до лікаря. В домашніх умовах хвороба не лікується. Системна патологія, а значить, терапія повинна бути комплексною. Після підтвердження діагнозу хворого госпіталізують і підбирають відповідні антибіотики. Як правило, це медикаменти «резерву», широкого спектру дії – вони призначені тільки для виняткових випадків.
Вживання антимікробних препаратів супроводжується санітарною обробкою запальних вогнищ. При виявленні абсцесів необхідно їх видалення, при виявленні гнійних вогнищ, флегмон – адекватне оперативне лікування, після чого – дренування. Хворому призначають вливання медикаментозних засобів, орієнтуючись на потреби організму.
При виявленні грибкової колонії застосовують препарати для купірування її життєдіяльності. Додатково іноді виникає необхідність в дезинтоксикационном лікуванні. У певних випадках показане переливання крові (компонентів крові).
Грибковий сепсис: особливості
Таку форму можуть спровокувати гриби видів:
- Candida;
- Scedosporium;
- Mucorales.
Зустрічаються випадки зараження мікроорганізмами, що належать до родів Aspergillus, Fusarium. Втім, на практиці найбільш частий випадок інфікування грибками роду кандида. Інфекційні вогнища можуть утворитися на слизових, шкіряних покривах, звідки збудник проникає в кровоносну систему і з кровотоком розноситься по всьому організму. При цьому формуються невеликі вузлики. Класичні місця локалізації:
- суглоби;
- слизові оболонки кишечника;
- оболонки головного мозку;
- внутрішні органи.
Щоб почалося зараження крові грибками, необхідно одночасне інфікування відразу декількома збудниками. Первинний осередок повинен контактувати з шляхами протікання крові або лімфи. Сепсис спостерігається, коли формуються вторинні вогнища, при цьому активується діяльність патологічної мікрофлори.
Можливі симптоми сепсису у новонароджених – хвороба буває внутрішньоутробної. Факторами ризику можуть бути порушення цілісності шкірних покривів та застосування не ретельно стерилізованого медичного інструментарію. Особливо великий ризик, якщо людина хвора на цукровий діабет, так як імунітет ослаблений. Крім того, існує висока небезпека розвитку захворювання, якщо встановлені:
- проблеми обміну речовин;
- порушення гормонального фону;
- ендокринні патології;
- злоякісні новоутворення;
- виснаження;
- рахіт;
- авітаміноз.
А також на тлі:
- тривалого вживання стероїдних, антимікробних препаратів;
- хіміотерапії.
Прояви хвороби
Симптоми сепсису у дітей і дорослих, якщо зараження крові спровоковано грибкової колонією, схожі з описаними вище. Запідозрити хворобу можна за наступними проявами:
- порушення стільця;
- жар;
- зниження тиску;
- дерматит поблизу анального отвору;
- ціаноз носо-губної області;
- кандидоз;
- прискорений ритм серцебиття;
- висип, червоні плями на шкірі;
- крововиливи;
- втрата ваги;
- порушення роботи дихальної системи.
На тлі зараження крові людина відчуває себе погано, пригнічено, можлива депресія. Спостерігаються проблеми у функціонуванні органів дихання, печінка і селезінка стають більше. Під пахвами з’являються попрілості грибкового характеру.
Як боротися?
Лікування грибкового зараження крові можливо тільки комплексне, в іншому випадку не варто очікувати позитивного результату. Конкретні заходи вибирають оцінюючи стан хворого, особливості ситуації. Основні завдання курсу:
- знищення інфекційного агента;
- активізація імунітету;
- боротьба з симптомами;
- відновлення функціональності систем і органів;
- очищення організму від токсинів.
Медикаментозний курс
З числа антибактеріальних засобів при сепсисі найчастіше застосовують:
- «Леворин»;
- «Ампіокс».
Всі вони мають протизапальну дію, пригнічують життєдіяльність патологічних мікроорганізмів. Подібним ефектом відрізняються «Клафоран» і «Амфотерицин».
Для стимуляції роботи шлунка, кишечника можна використовувати «Біолакт», «Лактобактерин».
Цілеспрямована боротьба з грибковими колоніями ведеться засобами:
- «Ністатин»;
- «Дифлюкан»;
- «Флуконазол».
Для підвищення імунітету можна приймати «Імунофлазід», а для нормалізації ендокринної системи, роботи серця і судин – препарат «Наттокиназа». Для загального зміцнення організму лікар може порадити фолієву кислоту, мінеральні та вітамінні комплекси. Непоганою репутацією відрізняється складу «Нейробион».
Попередження грибкової сепсису
Щоб не стати жертвою системного захворювання, слід дотримуватися простих правил:
- Всі ранки, подряпини обробляти антисептичними складами.
- Використовувати зміцнюють імунітет комплекси.
- Попереджати гнійні запальні вогнища, а при їх появі – відразу лікувати.
- Після хірургічного втручання чітко дотримуватися порад лікаря.
- Харчуватися правильно і повноцінно.
Хворіють діти!
Неонатальний сепсис – досить страшна хвороба, високий ризик летального результату. Відомо, що будь-інфікування в перший місяць життя з практично стовідсотковою ймовірністю провокує сепсис. Організм немовляти намагається боротися з інфекційним агентом – у цілому логіка відповіді схожа з реакцією у дорослого; але ось недосконалість систем не дозволяє впоратися навіть зі слабким зараженням, тому наслідки можуть бути найважчими. Крім немовлят зараження крові частіше зустрічається у людей похилого віку, а також страждають хронічними патологіями, ВІЛ, онкологічними захворюваннями.
Найчастіше неонатальний сепсис спровокований:
- стрепто-, менінго-, пневмококком;
- гемофільної, синьогнійною паличкою;
- лістерією;
- сальмонелами.
До групи ризику відносяться народжені раніше терміну діти і проходять інтенсивну терапію з самого народження. Факторів ризику кілька:
- слабкість імунітету;
- необхідність часто терпіти інвазивні процедури;
- використання дихальних трубок.
Будь-яке ушкодження шкіри – це шлях для проникнення в ослаблений організм інфекційного агента.
Мати і дитя
Зараження крові можна отримати в період внутрішньоутробного розвитку або в момент народження. Ймовірність сепсису вище при ускладненому перебігу вагітності та проблематичних пологів, що супроводжувалися гарячковим станом. Небезпека представляє інфікування плаценти, маткових тканин. Є ризик сепсису, якщо плодовий міхур розірвався до 37-го тижня виношування або в самому початку родів.
Від 15% до третини всіх породіль – носії стрептококів. Під час пологів мати може стати джерелом інфекційного агента для дитини. Шлях переміщення бактерії – піхву або пряма кишка.
Відомо, що новонароджені хлопчики хворіють сепсисом вдвічі частіше дівчаток. Неонатальне зараження крові з високим ступенем розвивається, якщо пологи почалися раніше часу, а при виношуванні плоду жінка часто піддавалася оглядів у гінеколога. Спровокувати пізній неонатальний сепсис може антисанітарія в лікарні, тривале знаходження в клініці.
Як помітити?
Ранній сепсис у немовляти можна діагностувати вже у першу добу життя, найпізніше – 89-й день життя. Хвороба привертає увагу наступними проявами:
- нестабільність температури;
- зупинка дихання уві сні;
- пронос, блювання;
- відсутність апетиту;
- уражень ритму серцебиття;
- пожовтіння шкірних покривів;
- набрякання живота;
- дихальна недостатність.
Для підтвердження діагнозу лікар оглядає дитину і бере проби рідин для лабораторного дослідження. Робить моніторинг температури, пульсу, дихання, визначає, які патологічні мікроорганізми стали причиною інфікування. Додатково робить рентгенівський знімок грудної клітки.
Для немовляти особливо важлива своєчасна медична допомога – мова йде не про дні, а години. Імунітет ще занадто слабкий, тому будь-інфікування з високим ступенем ймовірності провокує летальний результат. Програму лікування вибирають виходячи з результатів аналізів, враховують обмеження щодо можливості застосування препаратів до малолітніх хворим. Найбільш широке застосування отримав «Ампіцилін».
