Багато пацієнтів цікавляться інформацією про те, що таке дисбактеріоз. Справа в тому, що з подібною проблемою стикаються пацієнти незалежно від статі і віку. Перші симптоми недуги багато людей, на жаль, пов’язують із загальним стомленням і погрішностями в харчуванні, тому до лікаря звертаються вже на пізніх стадіях.
Саме тому варто дізнатися більше про подібному захворюванні. Можна вважати патологію небезпечною? Чому розвивається дисбактеріоз у немовлят? Симптоми і лікування, діагностика і можливі ускладнення — це важливі дані, які обов’язково варто вивчити. Розглянемо їх далі.
Основні функції мікрофлори кишечника
Що таке дисбактеріоз? Щоб відповісти на це питання, варто розібратися з особливостями функціонування травної системи. Як відомо, кишечник людини заселений мікроорганізмами. Основна маса мікрофлори — це корисні біфідобактерії (до 95%) і лактобактерії.
Крім того, тут присутні умовно-патогенні мікроорганізми, зокрема стафілококи, стрептококи, дріжджоподібні гриби, кишкова паличка та деякі інші. У нормі кількість потенційно небезпечних мікробів контролюється імунною системою. Але на тлі тих чи інших порушень складу мікрофлори змінюється — кількість корисних бактерій зменшується, а ось патогенні починають активно розмножуватися. Саме такі зміни і ведуть до розвитку дисбактеріозу.
Варто відзначити, що мікрофлора кишечника виконує ряд важливих функцій:
- захист від активності патогенних мікроорганізмів (корисні бактерії виділяють оцтову і молочну кислоту, а також деякі інші речовини, які пригнічують процеси розмноження небезпечних мікробів);
- корисні бактерії беруть участь в синтезі антитіл, інтерферонів та цитокінів, які мають велике значення для роботи імунної системи;
- виводять з організму токсичні речовини, зокрема сполуки важких металів, феноли;
- беруть участь в процесах травлення;
- забезпечують синтез деяких кислот і ферментів, а також вітаміну К і деяких інших речовин;
- регулюють процеси утворення газів, обмін холестерину і деяких солей;
- поглинають попередників ракових клітин;
- надають протиалергічний ефект.
Причини розвитку недуги
Насправді, причини дисбактеріозу можуть бути різними. З їх списком варто обов’язково ознайомитися — це важливо як для лікування, так і для профілактики:
Відразу ж варто відзначити, що найчастіше з’являється дисбактеріоз після антибіотиків, особливо якщо мова йде про їх неправильному (безконтрольний) прийомі, використанні препаратів низької якості. Справа в тому, що антибактеріальні засоби ефективні не тільки по відношенню до патогенних мікроорганізмів — від них гинуть і корисні бактерії. На тлі зміни складу мікрофлори починається активне розмноження стафілококів, стрептококів, кандидозних грибків.
Симптоми дисбактеріозу кишечника у дорослих (як і у дітей) нерідко з’являються на тлі агресивного лікування, наприклад, променевої або хіміотерапії. До факторів ризику відносять і прийом гормональних препаратів, так як вони безпосередньо впливають на стан імунної системи.
Порушення кількісного і якісного складу мікрофлори нерідко буває пов’язано з різними хронічними і гострими кишковими інфекціями.
Часто дисбактеріоз є результатом неправильного харчування. Відсутність в раціоні свіжих фруктів і овочів, зловживання вуглеводами і жирами призводить до посилення процесів бродіння у кишечнику. Але і вживання фруктів і овочів, які були оброблені занадто великою кількістю пестицидів та інших речей, що викликають загибель корисних мікроорганізмів. Потенційно небезпечним є і відсутність в раціоні кисломолочних продуктів.
Паразитарні захворювання (гельмінтози) також призводять до порушення природної мікрофлори.
До факторів ризику відносять і зниження активності імунної системи (це спостерігається на тлі таких захворювань, як СНІД, цукровий діабет, ракові патології, цироз печінки).
Певне значення має і вік. Наприклад, високий ризик розвитку дисбактеріозу у немовляти (симптоми і лікування будуть описані нижче), особливо якщо мова йде про недоношенном дитину. Висока ймовірність прояви захворювання у літніх пацієнтів, що пов’язано з процесами старіння.
Причини дисбактеріозу можуть бути різними. І в процесі діагностики вкрай важливо визначити, що саме спричинило появу недуги — спочатку варто усунути вплив факторів ризику і лише потім починати терапію.
Чому розвивається дисбактеріоз у дитини?
Статистика стверджує, що досить часто від подібного захворювання страждають діти, особливо маленькі пацієнти на першому році життя. В першу чергу це пов’язано з віковими особливостями — перистальтика кишечника ще не налагоджена, так і мікрофлора знаходиться на стадії формування.
Дисбактеріоз у немовлят може бути пов’язаний з кишковими інфекціями, неправильним харчуванням матері (якщо малюк знаходиться на штучному вигодовуванні), введенням прикорму, частою зміною штучних молочних сумішей і т. д.
Дитина страждає від порушень стільця, здуття і болю в животі, в результаті чого погано спить, часто плаче (особливо після їжі).
Основні симптоми розвитку недуги
Перш ніж розглядати питання про те, як лікувати дисбактеріоз, варто розглянути його основні симптоми. Чим раніше ви помітите ознаки порушень і зверніться до лікаря, тим легше пройде терапія. Основні ознаки:
У більшості випадків на початкових етапах розвитку хвороби з’являються проблеми зі стільцем. Пацієнти страждають від діареї, що пов’язана з порушенням процесів всмоктування води, освітою занадто великої кількості жовчних кислот і посиленням перистальтики травної трубки. В калових масах присутні слизові грудки, домішки крові. Можлива поява неприємного, іноді навіть гнильного запаху.
У літніх пацієнтів на тлі дисбактеріозу можуть з’явитися хронічні запори, що пов’язано з віковим зниженням перистальтики.
Недуга супроводжується підвищеним газоутворенням, що призводить до здуття живота. Нерідко подібне супроводжується болями, що посилюються при пальпації черевної стінки, а також бурчанням. Біль може мати переймоподібний характер, причому іноді вона посилюється під час дефекації.
У міру прогресування захворювання з’являються диспепсичні порушення. Пацієнти скаржаться на часту відрижку, нудоту (її напад може закінчитися блювотою), зниження апетиту та втрату ваги.
Порушення складу мікрофлори може супроводжуватися появою алергічної висипки і почервонінь на шкірі. При цьому алергічна реакція може розвинутися навіть при вживанні продуктів, яких до цього організм не був чутливим.
Якщо має місце занадто активне розмноження патогенних мікроорганізмів, то можлива поява симптомів інтоксикації. Пацієнти відзначають появу головного болю, лихоманки, проблем зі сном, загальної слабкості.
Якщо мова йде про більш важких формах дисбактеріозу, то можлива поява ознак авітамінозу. Шкіра стає сухою і блідою, змінюється структура нігтів і волосся, навколо рота з’являються заїди, пацієнти часто страждають від стоматитів.
Ступеня розвитку захворювання
Ви вже знаєте про те, що таке дисбактеріоз і чому він розвивається. Симптоми, а точніше інтенсивність їх прояву, безпосередньо залежать від ступеня поширення недуги. У сучасній медичній практиці виділяють чотири етапи:
Хвороба першого ступеня протікає практично безсимптомно. Лише зрідка у пацієнтів з’являється бурчання в животі та деякі інші порушення, які в більшості випадків залишаються непоміченими.
На тлі другого ступеня симптоматика стає більш явною. Періодично з’являються діареї і запори. Деякі люди скаржаться на неприємний присмак у роті, нудоту, зниження апетиту. В більшості випадків розвивається ця ступінь дисбактеріозу після антибіотиків або ж легкого харчового отруєння.
Третя ступінь супроводжується погіршенням стану хворого. Болі в животі, нудота і проблеми зі стільцем посилюються. В калових масах можна помітити неперетравлені частинки їжі. Пацієнту необхідно лікування.
Четверта ступінь вважається найважчою, так як пов’язана з серйозними порушеннями травлення. Організм перестає засвоювати поживні речовини, що позначається на роботі імунної системи та емоційному стані (нерідко люди страждають від апатий, безсоння, слабкість і навіть депресії).
З якими ускладненнями пов’язаний дисбактеріоз?
Ми вже розглянули питання про те, що таке дисбактеріоз. Подібне захворювання ігнорувати не варто, навіть незважаючи на те, що недуга в більшості випадків добре піддається терапії. Але ймовірність розвитку ускладнень все ж виключати не варто. Наслідки дисбактеріозу можуть бути дійсно небезпечними:
У результаті тривалого впливу патогенних бактерій можливо розвиток хронічних форм ентероколіту (недуга супроводжується запаленням слизових оболонок кишечника, вираженими порушеннями травлення).
Порушення якісного і кількісного складу мікрофлори позначається на процесах засвоєння вітамінів і мінералів. На тлі затяжної дисбактеріозу можливий розвиток авітамінозів, залізодефіцитної анемії та деяких інших захворювань.
Якщо інфекція з кишечника потрапляє в кров, розноситься по всьому організму. У рідкісних випадках дисбактеріоз призводить до сепсису.
Порушення складу мікрофлори позначаються на роботі всього організму. Ураження кишечника нерідко доповнюється вагінальним дисбактеріозом у жінок.
Запальний процес іноді вражає глибокі шари кишечника, що може призвести до перфорації стінки травного тракту. Вміст кишечника виходить в черевну порожнину, результатом цього є перитоніт.
Патогенні мікроорганізми, що розмножуються в кишечнику, можуть поширюватися і на інші відділи травного тракту. До можливих ускладнень відносять панкреатити та гастродуоденіти.
Порушення процесів травлення та метаболізму поступово ведуть до втрати ваги і виснаження організму. Хворі страждають від слабкості, хронічної втоми, апатії, депресії, змін особистості.
Діагностичні заходи. Аналіз на дисбактеріоз кишечника
Помітивши у себе вищеописані симптоми, потрібно звернутися до лікаря. Після складання анамнезу лікар призначить аналізи на дисбактеріоз кишечника. В даному випадку вкрай важливо визначити причину зміни мікрофлори — від цього безпосередньо залежить вибір терапії.
Дослідження фекальних мас — перше, що призначають при дисбактеріозі. В кале повинні бути як корисні, так і патогенні мікроорганізми — зміна їх співвідношення свідчить про наявність проблем. До здачі зразків варто підготуватися. За три дні до процедури рекомендується відмовитися від продуктів, які посилюють процеси бродіння в кишечнику. Результати мікробіологічного дослідження калу відправляються до лікаря на розшифровку. Дисбактеріоз протікає в декілька етапів:
- 1-я стадія — кількість лакто – і біфідобактерій ще в межах норми;
- 2-я стадія — спостерігається зменшення кількості біфідофлори і одночасне підвищення рівня умовно-патогенних бактерій і грибків;
- 3-я стадія — значне зменшення кількості лакто – і біфідобактерій;
- 4-я стадія — лакто – і біфідофлора повністю відсутній, у зразках калу присутні лише патогенні мікроорганізми.
Іноді додатково проводяться і інші дослідження, наприклад, аналізи на різні кишкові інфекції, ендоскопічний огляд стінок кишечника.
Як лікувати дисбактеріоз?
Лікування в даному випадку обов’язково має бути комплексним. Важливо, по-перше, ліквідувати причину розвитку недуги, а по-друге, заселити кишечник достатньою кількістю корисних бактерій:
Пробіотики — засоби, що містять живі культури корисних лакто – і біфідобактерій. У сучасній медичній практиці широко застосовуються такі препарати від дисбактеріозу. Ефективними вважаються такі ліки, як «Біфідумбактерин», «Біфікол», «Лінекс».
Пребіотики — ще одна група препаратів, які використовуються від дисбактеріозу. Ліки стимулюють зростання корисних бактерій, які створюють відповідні умови для їх розмноження. Ефективними вважаються такі засоби, як «Дюфалак» і «Хілак-форте».
Симбиотики — це об’єднані кошти, у складі яких присутні і живі штами бактерій, і речовини, що створюють відповідні умови в кишечнику (це комплекс пре – і пробіотиків). Часто використовуються такі препарати, як «Мальтодофилюс», «Біфідобак».
Антибіотики застосовують на четвертій стадії розвитку дисбактеріозу – спочатку треба вбити патогенну мікрофлору. Як правило, застосовуються засоби з групи пеніцилінів, цефалоспоринів, тетрациклінів.
Протигрибкові засоби (наприклад, «Леворин») використовується в тому випадку, якщо мають місце грибкові ураження кишечника.
Ферменти допомагають відновити нормальні процеси травлення («Фестал», «Мезим»).
Сорбенти застосовуються в тих випадках, якщо має місце важка інтоксикація організму.
Вітаміни допомагають відновити нормальну роботу організму, попередити розвиток авітамінозів.
Правильна дієта при порушенні складу мікрофлори
Після ретельної діагностики лікар підбере вам ефективні препарати від дисбактеріозу. Але варто розуміти, що медикаментозне лікування обов’язково повинно доповнюватися правильним харчуванням. Дієта при такому захворюванні вкрай важлива. Лікарі рекомендують дотримуватися деяких простих правил:
Для початку потрібно виключити з раціону жирні продукти, прянощі, копченості, гостру їжу і алкоголь.
Варто відмовитися від продуктів, які посилюють процеси бродіння в кишечнику. До переліку потенційно небезпечної їжі відносять солодощі (у тому числі цукерки і випічку), капусту (квашену), домашні соління.
З раціону потрібно виключити їжу, яка посилює процеси утворення газів у кишечнику і перистальтику стінок травного тракту (газовані напої, квасоля, соя, горох та інші бобові, хліб з висівками).
Вкрай важливо харчуватися часто, але невеликими порціями.
Під час прийому їжі і безпосередньо після не рекомендується пити воду або інші напої. Справа в тому, що рідина розбавляє шлунковий сік, в результаті чого їжа перетравлюється набагато довше.
Важливо забезпечити організм достатньою кількістю білків. У щоденний раціон потрібно включити нежирні сорти м’яса (його бажано смажити або варити).
Каші, свіжі овочі і фрукти насичують організм целюлозою, яка є енергетичним субстратом для корисних бактерій. Крім того, разом з цими продуктами організм отримує вітаміни, мінерали та інші корисні речовини.
Потрібно обов’язково ввести в раціон кисломолочні продукти, збагачені біокультури. Корисними будуть біокефіри, біойогурти. Така їжа допомагає заселити кишечник потрібними бактеріями.
Правильне харчування — найкращі ліки від дисбактеріозу. До речі, подібний раціон є прекрасною профілактикою.
Профілактичні заходи
Дисбактеріоз прийнято вважати не надто серйозним захворювання, тому його симптоми часто ігнорують. Але мікрофлору кишечника потрібно захищати — набагато легше запобігти розвитку захворювань, ніж потім турбуватися з приводу терапії.
Як свідчить статистика, у більшості випадків саме неправильне застосування антибактеріальних ліків веде до розвитку дисбактеріозу — від антибіотиків гинуть корисні мікроорганізми, що населяють кишечник. Пам’ятайте, що подібні препарати можуть бути призначені тільки лікарем. Застосовувати їх самостійно можна в жодному разі. Якщо мова йде про тривалої антибактеріальної терапії, то пацієнтам паралельно призначають прийому пробіотиків та інших ліків для захисту органів.
Важливим є і правильне харчування — основні принципи дієти були описані вище. Всі захворювання травного тракту повинні своєчасно піддаватися лікуванню. Якщо мають місце хронічні захворювання, то пацієнтам рекомендують періодично приймати комплекси вітамінів і мінералів, а також пробіотики. Зрозуміло, що не варто пропускати щорічні профілактичні медичні огляди, навіть якщо ознаки якихось порушень відсутні.
Поява перших симптомів дисбактеріозу кишечника у дорослих та дітей — вагомий привід звернутися до фахівця і здати аналізи.
