На сьогоднішній день практично кожен має хоча б мінімальний уявлення про те, що таке гіпертонія. Що стосується факторів, що сприяють виникненню даної патології, то про це неспеціалісти знають куди менше. При цьому знання основних причин розвитку артеріальної гіпертензії є важливою умовою її профілактики.
Що таке гіпертонія
Розглянемо термінологію. Артеріальна гіпертензія являє собою серцево-судинну хвороба, яка характеризується стабільним підвищенням рівня САД (систолічного артеріального тиску) і/або ДАТ (діастолічного артеріального тиску) від 140/90 мм. рт. ст. відповідно.
Поширеність даної патології серед дорослого населення планети становить приблизно 25%. При цьому у віці після 60 років вже 55% чоловік на власному прикладі знає, що таке гіпертонія.
Дана патологія досить небезпечна з тієї причини, що сприяє пошкодженню судин, серця, стаючи провокуючим фактором у формуванні найсерйозніших захворювань.
Причини розвитку
Залежно від механізму свого формування артеріальна гіпертензія на сьогоднішній день підрозділяється на наступні 2 типу:
- есенціальна;
- симптоматична.
Для того щоб визначити, яка саме артеріальна гіпертензія у пацієнта, спочатку доведеться провести цілий комплекс діагностичних досліджень.
Есенціальна гіпертензія
Есенціальна артеріальна гіпертонія зустрічається в більш 90% всіх випадків. Конкретних причин розвитку даної патології на сьогоднішній день встановити не вдається. При цьому відомо велика кількість факторів, які сприяють її виникненню. Основними серед них є наступні:
Найбільш високий ризик розвитку гіпертензії мають ті пацієнти, у яких спостерігається відразу кілька провокуючих факторів одночасно. Дані критерії відіграють свою роль і для оцінки ризику розвитку ускладнень у пацієнтів з вже встановленим даним захворюванням.
Що таке симптоматична гіпертонія
Дане патологічний стан розвивається на тлі інших недуг. Найбільш поширеними серед них є наступні види:
- нефрогенная;
- ендокринна;
- нейрогенна;
- гемодинамічна.
У випадку усунення цих причин рівень артеріального тиску зазвичай повертається до нормальних показників. Симптоматична форма гіпертонії відгуки від пацієнтів, які страждають від неї, залишає самі неприємні. Справа в тому, що без усунення причини захворювання знизити рівень тиску практично не вдається.
Нефрогенная артеріальна гіпертензія
Мало хто знає про те, що таке гіпертонія нефрогенная. Дане патологічний стан виникає в тих випадках, коли розвивається те чи інше захворювання нирок. При цьому порушується функціонування ренін-ангіотензин-альдостероновая система. Її робота напряму залежить від правильної діяльності ниркової тканини.
Найчастіше захворюваннями, що викликають їх збій є пієлонефрити та гломерулонефрити. При цьому гострий перебіг даних хвороб викликає значно більше підвищення рівня артеріального тиску, ніж хронічна форма.
Ендокринна гіпертензія
Дана форма гіпертензії розвивається в разі виникнення дефектів в обміні гормонів. Зазвичай це спостерігається при таких захворюваннях:
При тиреотоксикозі спостерігається збільшення вмісту в крові тиреоїдних гормонів. При цьому підвищення тиску є тільки одним із численних симптомів даного захворювання. Пацієнт стає пітливість, він погано переносить спеку. Змінюється і його емоційна сфера. Людина починає дратуватися практично з будь-якого приводу, у нього розвивається плаксивість. З боку серцево-судинної системи, крім підвищення артеріального тиску спостерігається збільшення частоти серцевих скорочень, відчуття серцебиття, розвиток аритмій і ознак недостатності кровообігу. У пацієнтів зменшується обсяг м’язової тканини, він дуже швидко втомлюється при виконанні найпростіших маніпуляцій, поступово розвивається остеопороз, що може призвести до випадкових переломів.
Хвороба Іценко-Кушинга, крім підвищення тиску, характеризується також збільшенням маси тіла і зміною форми особи. Воно кілька стає одутлим і “місяцеподібне”.
Феохромоцитома являє собою пухлинне захворювання надниркових залоз. При його розвитку артеріальний тиск може бути підвищеним не постійно, але при збільшенні воно досягає дуже значних цифр і практично не знижується при використанні гіпотензивних препаратів.
Альдостерома або хвороба Конна являє собою пухлинну патологію. В результаті його розвитку збільшується рівень вироблення гормону альдостерон. Це активна речовина затримує виведення іонів натрію з організму, що призводить до порушення регуляції рівня кров’яного тиску.
Клімакс у жінок розвивається зазвичай у віці 50-55 років. Він супроводжується періодичними “припливами”, під час яких у пацієнтки підвищується рівень тиску, частоти серцево-судинних скорочень, розвивається відчуття жару, пітливість, виникають порушення емоційної сфери і тривожність.
Ступені гіпертонії
Діагноз артеріальної гіпертензії виставляється у тих випадках, якщо у пацієнта при 2-кратному вимірі рівня тиску, даний показник перевищує 139/89 мм рт. ст. При цьому перерва між вимірами повинен становити не менше 2-х тижнів. У випадках, коли тиску знаходиться в межах від 130/85 мм рт. ст. до 139/89 мм рт. ст., говорять про високо нормальному рівні даного показника.
В даний час виділяють 3 основні ступені артеріальної гіпертензії:
- 1-я – рівень тиску встановлюється від 140/90 мм. рт. ст. аж до 159/99 мм рт. ст.
- 2-я – рівень тиску визначається в межах від 160/100 і максимально до 179/109 мм рт. ст.
- 3-я – рівень тиску знаходиться в межах від 180/110 мм рт. ст. і вище.
Ступінь артеріальної гіпертензії визначається за найбільшим показником. Якщо у пацієнта виявляється тиск на рівні 135/100, то йому виставляється 2-я ступінь даної патології. У таких ситуаціях кажуть про ізольованою артеріальної гіпертензії. Частіше вона спостерігається у осіб, які належать до старшого покоління.
Основні симптоми захворювання
Гіпертонія має досить характерні прояви. Основними ознаками цього захворювання є:
Важливо відразу ж після появи перших симптомів гіпертонії звернутися до лікаря, так як артеріальна гіпертензія здатна призвести до таких важких ускладнень (інфаркт міокарда та інсульт).
Діагностика захворювання
З метою встановлення діагнозу “артеріальна гіпертензія”, а також для уточнення ступеня її вираженості лікарі використовують такі методики:
Завдяки цим діагностичним заходам, лікар отримує інформацію, що дозволяє судити про доцільність встановлення діагнозу, ступеня вираженості захворювання, а також про причини його виникнення, що допомагає визначити тактику подальшого ведення пацієнта.
Лікування захворювання
Гіпертонія являє собою досить небезпечне захворювання, негативний вплив якого при належному терапевтичному впливі можна, якщо не усунути, то значно знизити. Лікування гіпертонії припускає, що пацієнту призначаються антигіпертензивні препарати. Найчастіше використовують ліки з наступних груп:
- Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (“Каптоприл”, “Лізиноприл”, “Эналоприл”, “Раміприл”).
- Бета-адреноблокатори (“Метопролол”, “Бісопролол”, “Карведилол”).
- Блокатори рецепторів ангіотензину II (“Лазартан”, “Валсартан”).
- Діуретики (“Гіпотіазид”, “Фурасемид”, “Індапамід”, “Спироналактон”).
- Антагоністи кальцієвих каналів (“Амлодипін”, “Дилтіазем”, “Верапаміл”).
Кожне ліки від гіпертонії в залежності від її ступеня вираженості, причини виникнення і наявності супутньої патології можуть призначатися у вигляді монотерапії або в поєднанні з іншими препаратами. Крім цього пацієнтові рекомендують усунути такі фактори ризику, як надлишкова вага, вживання надмірної кількості солі, кави, алкоголю і відмовитися від куріння.
