Види меню
Власне, в самій операційній системі є декілька типів основних і додаткових меню. Наприклад, головне меню доступно через натискання кнопки «Пуск». У встановлених програмах зазвичай присутній власний елемент у вигляді верхній панелі, на якій відображені розділи основних операцій і т. д. Природно, всі такі меню різняться між собою і за виглядом, і за призначенням. Але саме контекстне меню є у своєму роді універсальним і деякому сенсі навіть зв’язує програми з операційною системою без використання додаткових інструментів. Забули, як зробити якесь дію? Нічого страшного! Дане меню підкаже, що і як можна зробити, тим більше що багато меню цього типу можуть розкривати і додаткові списки.
Пункти контекстного меню
Як вже говорилося, для різних об’єктів вміст меню може відрізнятися досить сильно. Все залежить від типу обраного об’єкта й тих дій, які передбачається здійснити. Всі знають, що в «Провіднику» через таке меню при виділенні файлу або папки можна задавати копіювання, переміщення, видалення, відкриття і здійснювати ще масу операцій, якщо не рахувати використання гарячих клавіш або їх комбінацій.
На «Робочому столі» при кліці на порожній області екрану можна швидко викликати налаштування екрану або створити ярлики. Адже щоб зробити такі дії, дотримуючись стандартною методикою, часу знадобиться набагато більше. Взагалі, як вважається, контекстне меню – унікальний винахід. Незважаючи на те що практично всі пункти, які в ньому містяться, дублюються і самою операційною системою, і деякими встановленими програмами, його використання часто скорочує час доступу до тих чи інших дій і функцій.
