Багато хто цікавиться, що таке менінгіт, які бувають його види та особливості перебігу захворювання, так як воно може спровокувати небезпечні і складні наслідки. Ця хвороба являє собою гостру інфекційну патологію, що супроводжується запаленням спинного і головного мозку.
Розвивається менінгіт в результаті впливу на організм людини різних бактерій і вірусів, зокрема таких, як:
- менінгококова інфекція;
- туберкульозні палички;
- гемофільна паличка;
- ентеровіруси.
До явних ознак захворювання можна віднести підвищення температури, сильний головний біль, висипання на тілі, нудоту і блювоту. Симптоми менінгіту у дітей до року проявляються в надмірній турботі, набуханні тім’ячка, відмову від їжі, постійному плачі. Діагностика та лікування захворювання досить складні і повинні проводитися інфекціоністами і невропатологами.
Особливість захворювання
Дуже важливо знати, що таке менінгіт, і як саме розвивається це захворювання. Це запальне ураження оболонок головного і спинного мозку. Хвороба вважається дуже важкою і небезпечною, так як це часто може привести до смерті хворого. Згідно зі статистикою, менінгіт стоїть на 10 місці серед основних причин, що призводять до смертності від інфекційних захворювань.
Особливо часто зустрічається менінгіт у дітей у віці до 14 років. В основному захворювання протікає дуже складно. Ризик смерті дитини визначається його віком. При постановці діагнозу потрібна термінова госпіталізація хворого в стаціонар, так як несвоєчасне лікування призводить до небезпечних ускладнень.
Які бувають види
Важливо знати не тільки, що таке менінгіт, але і які бувають його види, а також, як можна розпізнати перебіг хвороби на початкових стадіях. Ця хвороба класифікується за:
- збудника;
- характером перебігу запалення;
- ступеня тяжкості;
- швидкості розвитку;
- поширеності запального процесу;
- джерела проникнення інфекції.
Лікарі виділяють первинний і вторинний менінгіт, симптоми і особливість протікання яких дещо різняться між собою. Основними збудниками первинної форми захворювання вважаються різного роду бактерії і віруси.
Вірусний менінгіт виникає на тлі перебігу вірусної інфекції. Крім цього спровокувати розвиток патологічного процесу може вітрянка, кір, краснуха, свинка. Цю форму хвороби досить часто називають серозної.
Менінгококовий менінгіт розвивається внаслідок проникнення в організм бактерій. Зараження інфекцією відбувається при тісному контакті з її носієм повітряно-крапельним шляхом. В основному хвороба спостерігається у міських жителів, так як вони часто користуються громадським транспортом. Крім цієї форми бактерії можуть спровокувати гнійний менінгіт. Крім менінгокока спровокувати патологічний процес можуть пневмокок, туберкульозна паличка, спірохети.
Найчастішими причинами виникнення вторинної інфекції можна вважати:
- гайморит;
- фронтит;
- остеомієліт;
- абсцес легенів;
- отит;
- фурункул шиї або обличчя.
У всіх цих випадках освіта менінгіту можливо тільки у разі проведення неправильної терапії цих захворювань. Небезпека менінгококової форми захворювання полягає в тому, що вона протікає дуже складно, особливо у дітей, що може буквально протягом кількох годин призвести до смерті хворого. На початковій стадії, відразу після проникнення вірусу, спостерігаються ознаки самого звичайного ГРВІ, а потім симптоматика починає значно наростати.
Якщо організм не здатний протистояти інфекції, то через кілька днів вона проникає в мозок, в результаті чого спостерігаються клінічні ознаки гнійного ураження оболонок мозку. Під впливом токсичних речовин, що виділяються у організм, відбувається утворення мікротромбів, а також крововилив у внутрішні органи, в результаті чого дитина помирає. Серед небезпечних ознак хвороби можна виділити освіта висипань на шкірних покривах.
Серозні менінгіти носять епідемічний характер і часто хворіють такими недугами саме діти. Найбільш часто провокує це захворювання вірус паротиту або ентеровірус. Такий тип захворювання характеризується менш вираженою симптоматикою і відносно доброякісним перебігом.
Причини виникнення
Що таке менінгіт і чому він розвивається, цікавить дуже багатьох пацієнтів, так як це складне захворювання практично миттєвого протікання, яке вражає мозок і викликає різні ускладнення. Причини розвитку цієї хвороби досить різноманітні. Однак основним джерелом зараження виступають віруси, грибки і бактерії. Шлях інфікування точно такий же, як і у всіх первинних патологій.
Вторинна форма в основному розвивається у вигляді ускладнень інших інфекційних захворювань. Осередком запального процесу можуть стати:
- легкі рани і травми ротової порожнини;
- хвороби вуха і носа;
- проблеми з зубами;
- ураження кісткової тканини при остеомієліті.
Інфекційний менінгіт в основному виникає внаслідок розвитку отиту. Запалення середнього вуха часто розвивається при проникненні стрептококової або стафілококової інфекції. Збудник інфекції може проникати в оболонки мозку в гострій і хронічній формі захворювання. Це відбувається разом зі струмом крові.
В дитячому і підлітковому віці найбільш часто зустрічається ревматичний менінгоенцефаліт, який вражає не тільки саму оболонку, але й мозок. Виникає такий тип інфекції на тлі ревматологічного нападу і супроводжується утворенням сильного висипання. Може утворитися захворювання після проведення операції, так як інфекція дуже легко проникає в організм через рани.
Основна симптоматика
Практично у всіх випадках перебігу менінгіту симптоми проявляються дуже гостро. Перші прояви дуже нагадують ознаки сильної застуди або грипозного стану. Серед основних симптомів можна виділити такі як:
- загальна слабкість;
- підвищення температури;
- хворобливі відчуття в області суглобів і м’язів;
- відсутність апетиту.
Буквально через кілька днів протікання захворювання, з-за високої температури додатково виникають специфічні прояви цього патологічного процесу. Серед них можна виділити:
- інтенсивний головний біль;
- висипання;
- порушення свідомості;
- блювоту, яка не приносить ніякого полегшення;
- косоокість.
При протіканні захворювання неприємні відчуття носять дифузний характер і не приносять абсолютно ніякого полегшення, тобто біль локалізується по всій окружності голови. Поступово вона стає просто нестерпним, провокуючи розпирання, і через деякий час хворобливі відчуття просто неможливо терпіти.
Ознаки менінгіту характеризуються тим, що хворобливі відчуття провокують нудоту і блювоту. Найчастіше при наявності такої патології хворобливі відчуття значно посилюються, якщо людина намагається змінити положення свого тіла, а також при впливі зовнішніх подразників.
Серед симптомів менінгіту можна виділити виникнення висипань, однак це відбувається далеко не завжди. При протіканні легкої форми хвороби на тілі хворого з’являється висип темно-вишневого кольору. При протіканні менінгококового менінгіту висипання проходить буквально через 3-4 дні. Якщо ж форма захворювання дуже важка, то на тілі хворого утворюються синці і великі плями.
Симптоми менінгіту можуть виражатися в надмірному напруженні м’язів потилиці, а також сильних болючих відчуттях при спробі розігнути ноги в колінах або нахилити голову до грудей. Косоокість виникає дуже рідко і тільки в тому випадку, якщо ураження зазнали нерви черепа.
Ознаки менінгіту у дітей дуже складні і небезпечні. Проявляються вони у вигляді:
- проносу;
- зригувань та блювоти;
- судом;
- занепокоєння, відмови від їжі.
Крім того, у дитини спостерігається дуже сильний постійний плач, а також пульсація і набухання тім’ячка.
Симптоми туберкульозного менінгіту типу досить небезпечні. Це захворювання розвивається протягом декількох тижнів або навіть місяців. Першою ознакою патологічного процесу вважається наявність наростаючих хворобливих відчуттів в області голови. Крім головного болю, пацієнти скаржаться на дуже погане самопочуття, а також часту блювоту.
Симптоми менінгіту у дорослих нагадують собою ознаки перебігу інфекційного захворювання. Серед них можна виділити такі як:
- швидка втомлюваність;
- лихоманка;
- нудота і блювання;
- світлобоязнь і велика сприйнятливість до звуків;
- підвищення тонусу м’язів.
Якщо у хворого погана опірність організму, то може спостерігатися менінгіт без температури. Це говорить про те, що організм просто не може впоратися з хвороботворними мікроорганізмами і відсутня захисна реакція. Так як це дуже небезпечне захворювання, то важливо не пропустити момент, коли почнуть проявлятися перші ознаки менінгіту у дорослих або дітей. Це дозволить своєчасно розпочати лікування та уникнути виникнення небезпечних ускладнень.
Це тільки загальні і найбільш ранні симптоми менінгіту, так як прояви цієї хвороби досить великі і поділяються на кілька груп, що відповідають певній формі перебігу запального процесу.
Проведення діагностики
Для постановки точного діагнозу і визначення форми протікання патологічного процесу, важливо пройти комплексну діагностику, яка має на увазі під собою:
- огляд очного дна;
- дослідження цереброспінальної рідини;
- електроенцефалографія;
- рентген черепа;
- томографія.
Якщо пацієнт у свідомості, то проводиться забір аналізів, які допомагають визначити особливість протікання захворювання. Проте, буває так, що людина вступає до лікарні в дуже важкому стані. В такому випадку спочатку потрібно відновити дихання, серцебиття, а також вивести пацієнта з шокового стану. Це проводить спеціальна реанімаційна бригада.
Незважаючи на наявність сучасних томографів, визначити наявність бактерій можна тільки провівши дослідження ліквору. Тому при менінгіті здійснюється люмбальна пункція, коли в спину вводиться спеціальна голка, з допомогою якої виконується паркан спинномозкової рідини.
Загальний аналіз крові допоможе визначити наявність запалення і багато інші відхилення від норми. Бактеріологічне дослідження допоможе встановити групу організмів, які спровокували виникнення захворювання. Рентген грудної клітки потрібно, щоб виключити наявність пневмонії або підтвердити поставлений діагноз.
Особливість лікування
Лікування менінгіту потрібно починати відразу ж після виникнення підозр на перебіг захворювання. При погіршенні самопочуття потрібна негайна госпіталізація в стаціонар і проведення люмбальної пункції для уточнення поставленого діагнозу. Серед основної методики терапії менінгіту потрібно виділити антибіотикотерапію. Для нормалізації самопочуття пацієнта додатково потрібно неспецифічне лікування:
- діуретичні препарати;
- сольові плазмозамінні розчини;
- глюкокортикоїдні гормони;
- розчин глюкози;
- серцево-судинні препарати.
При протіканні вторинної форми хвороби потрібно лікування основного захворювання. Якщо менінгіт у дорослих є ускладненням гнійного процесу ротової порожнини або лор-органів, то потрібно термінова хірургічна санація вогнища запалення.
Пацієнти потребують особливого догляду і дбайливого ставлення. Після нормалізації стану потрібно встановити чіткий розпорядок дня, забезпечити грамотне, збалансоване харчування, а також обмежити фізичні і розумові навантаження. Дієта обов’язково повинна бути дробовою, і важливо забезпечити хворого всіма корисними та поживними речовинами. Краще всього видалити зі свого звичного раціону тваринні жири, так як вони можуть спровокувати погіршення самопочуття. Рекомендується випивати не менше 2 л чистої води.
Якщо після 4 місяці після проведення лікування покращення самопочуття не спостерігається, то це означає, що розвивається хронічний тип захворювання, і хворому дають групу інвалідності.
Медикаментозне лікування
Основним завданням проведення лікарської терапії є усунення збудника хвороби. Для цього застосовують ліки самих різних груп, зокрема, такі як:
- антибактеріальні;
- противірусні;
- протигрибкові;
- протисудомні.
Антибіотики призначаються в разі гнійного або мікробного протікання захворювання. Часто призначаються:
- пеніциліни;
- цефалоспорини;
- амфениколы.
При туберкульозної формі захворювання призначають «Ізоніазид», «Стрептоміцин», «Фтизоэтам», «Комбутол». Для більшої результативності проведення терапії, показано застосування таких препаратів як «Тизамид», «Піразинамід», «Рифампіцин». За допомогою лікарських препаратів можна дуже швидко і результативно усунути збудника інфекції. Курс лікування повинен становити не більше 12-14 днів.
Для лікування вірусного менінгіту в основному призначають «Інтерферон» і кортикостероїди. На додаток до цих засобів виписують седативні препарати, ноотропи, а також вітамінні комплекси. Вибір противірусних препаратів багато в чому залежить від типу збудника. Боротьба з асептичним менінгітом заснована на проведенні симптоматичної терапії і дещо нагадує лікування респіраторних захворювань. Пацієнту призначають жарознижувальні, анальгетики, адсорбенти, а також препарати, що знижують внутрішньочерепний тиск.
Грибковий менінгіт лікується шляхом застосування таких препаратів як «Амиклон», «Флуканазол», «Амфотерицин». В додаток до цього рекомендовано проведення симптоматичної терапії. Для виведення з організму токсинів показано застосування адсорбуючих препаратів, найпопулярнішими з яких вважаються «Смекта», «Ентеросгель», «Энтеросорб». Крім адсорбентів потрібно рясне питво, зокрема, рекомендовано вживати компоти, морси, трав’яні настої.
Менінгіт дуже часто супроводжується перезбудженням, занепокоєнням, судомами. У такому разі хворому показане застосування таких препаратів як «Аміназин», «Фенобарбітал», «Діазепам». У стаціонарі проводять оксигенотерапію. Це досить результативний метод, що дозволяє усунути кисневе голодування мозку і нормалізувати самопочуття пацієнта.
Прогноз
При протіканні менінгіту прогноз визначити досить складно. Чим більше часу пройшло з моменту виникнення перших ознак захворювання, тим простіше спрогнозувати перебіг хвороби. В першу добу він абсолютно незрозумілий. При наявності менінгіту прогноз багато в чому залежить від таких факторів, як:
- швидкість звернення за медичною допомогою;
- рівень інтоксикації;
- вираженість загальної симптоматики;
- виникнення висипу;
- результати проведення дослідження;
- період нормалізації температури;
- перша реакція на проведення терапії;
- наявність супутніх патологій.
Віддалений прогноз для якості життя досить хороший. Іноді може знадобитися додаткова терапія ноотропними препаратами, вітамінами. Для профілактики підвищення внутрішньочерепного тиску і усунення спайок може знадобитися електрофорез з препаратами, які підбере лікар.
Можливі ускладнення
Існує думка, що після раніше перенесеного менінгіту, наслідки залишаються на все життя, однак це далеко не так. Якщо лікування розпочати вчасно, то захворювання може дуже швидко пройти без ускладнень, що часто і спостерігається. Однак можуть бути і досить небезпечні наслідки, особливо у випадку з гнійним менінгітом. Найбільш часто можуть розвиватися такі стани, як:
- септичний шок;
- набряк мозку;
- перехід інфекції на кору головного мозку.
Дуже небезпечним ускладненням вважається окклюзивная гідроцефалія. При цьому спайки, які в значній кількості містяться в лікворних шляхах після перебігу гнійного процесу, можуть просто блокувати ці шляхи. В результаті цього утворюється синдром внутрішньочерепної гіпертензії, який розвивається досить стрімко.
Будь-який вид менінгіту обов’язково повинен лікуватися в стаціонарі інфекційного відділення або в реанімації.
Проведення профілактики
Від менінгіту не застрахований ніхто, саме тому треба проводити профілактику виникнення захворювання і при перших ознаках відразу ж звертатися до лікаря. Серед основних профілактичних заходів потрібно виділити такі як:
- зміцнення імунітету;
- збалансоване харчування;
- дотримання правил особистої гігієни;
- проведення вакцинації.
Підвищити опірність організму до різних захворювань допоможе загартовування, тривале перебування на свіжому повітрі, заняття спортом. Хороший імунітет допоможе запобігти зараження інфекцією. Дуже корисні водні процедури, зокрема, обливання холодною водою, відвідування басейну. Потрібно досить багато часу проводити на сонці, так як це забезпечує хороший оздоровлюючий ефект.
Ще одним важливим чинником у проведенні профілактики є здорове харчування. Щоб протистояти різним вірусам і бактеріям, організм достатньою мірою повинен отримувати всі необхідні поживні речовини та вітаміни. На імунітет негативно впливають проблеми з шлунком і кишечником. Для балансу мікрофлори потрібно щодня вживати кисломолочні продукти. Крім цього, бажано додатково приймати спеціальні вітамінні комплекси.
Профілактика менінгіту передбачає дотримання правил гігієни та заходів безпеки. Саме тому:
- не можна вживати забруднену воду;
- не варто користуватися особистими речами іншої людини;
- овочі та фрукти рекомендується добре мити;
- у місцях великого скупчення людей в період епідемії рекомендується надягати марлеву пов’язку;
- прийшовши додому з вулиці, потрібно ретельно вимити руки.
Дуже часто переносниками менінгіту стають кліщі, тому при виявленні паразита потрібно обережно витягти його і відправити на аналіз.
Найрезультативнішою заходом профілактики вважається щеплення від менінгіту. Цю вакцину можна зробити дорослому і дитині. Дітям вводять три дози з інтервалом в місяць. Менінгококову вакцину проводять дітям з 2 років, а пневмококковую – лише літнім людям.
