Що таке отит: причини, симптоми і лікування захворювання у дорослих і дітей

Що таке отит? Таке питання задають багато людей, адже це надзвичайно поширене захворювання. Патологія супроводжується запальним процесом в будь-якому з відділів вуха. Недуга супроводжується вираженими болями і при відсутності терапії призводить до дуже небезпечних ускладнень.

Зрозуміло, багато пацієнти шукають додаткову інформацію про хвороби. Чому розвивається недуга? На які симптоми варто звертати увагу? Чим небезпечний отит у дитини? Які методи лікування є найбільш ефективними? Відповіді на ці питання будуть корисні багатьом читачам.

Що таке отит? Загальна інформація про захворювання

Отит називають запалення вуха. Варто відразу ж відзначити, що патологічний процес може вразити як зовнішнє, так середнє і внутрішнє вухо.

Насправді це дуже поширене захворювання, з якими часто стикаються як діти, так і дорослі. У більшості випадків отит є наслідком інших патологій, наприклад, нежиті або ларингіту. Справа в тому, що порожнина середнього вуха з’єднується з носоглоткою за допомогою євстахієвих труб. Якщо має місце запальний процес у тканинах носа, мигдалин або гортані, то патогенні мікроорганізми легко можуть переміститися в порожнину середнього вуха, а звідти поширитися на внутрішнє вухо і навіть мозкові оболонки.

Причини запалення середнього вуха

Як свідчить статистика, у більшості випадків запалення середнього вуха не є первинним захворюванням, а виникає на тлі іншої патології. Причини отиту можуть бути наступними:

  • інфекційні та запальні захворювання ЛОР-органів (отит нерідко розвивається на тлі риніту, ларингіту, гайморитів, фарингітів, тонзилітів);
  • алергічні реакції також належать до факторів ризику, так як нерідко супроводжуються стійким набряком слизових оболонок носових ходів;
  • різні вроджені і хронічні патології носа, носоглотки та носових пазух (наприклад, освіта аденоїдів, викривлення носової перегородки);
  • травми вушної раковини, барабанної перетинки;
  • локальне або загальне переохолодження, різке зниження активності імунної системи.

Причиною виникнення отиту у дітей можуть бути вірусні захворювання, зокрема, кір, грип, скарлатина.

Якими симптомами супроводжується хвороба?

Симптоми вушного отиту дуже характерні:

  • Як правило, першою ознакою є гостра, стріляючий, несподівано виникає біль у вусі. У більшості випадків неприємні відчуття посилюються у вечірній і нічний час. Нерідко біль поширюється на скроню, в область щелепи. З подібними відчуттями дуже важко впоратися навіть дорослій людині.
  • Крім того, періодично з’являється дзвін у вухах, слух пацієнта поступово знижується.
  • Отит часто супроводжується лихоманкою. Температура тіла підвищується до 39 градусів.
  • Присутні симптоми інтоксикації — людина стає слабкою, млявою, втрачає апетит.
  • Можлива поява прозорих, жовтуватих або гнійних виділень з вуха.

Помітивши у себе подібні симптоми, потрібно якомога швидше звернутися до отоларинголога.

Стадії розвитку захворювання

Отит вуха у дорослих (як і у дітей) розвивається в кілька етапів, кожен з яких супроводжується певними ознаками:

  • Катаральна стадія — це, по суті, початковий етап запального процесу. Розмноження хвороботворних бактерій призводить до катарального набряку.
  • Ексудативна фаза супроводжується утворенням ексудату. Секрет накопичується, створюючи умови для більш інтенсивного розмноження бактерій.
  • Гнійна стадія супроводжується скупченням гнійних мас. У цей період пацієнти скаржаться на відчуття тиску і закладеність вуха.
  • При відсутності лікування настає перфоративна стадія — під тиском гнійних мас барабанна перетинка розривається, спостерігається поява виділень. Як правило, після цього пацієнт відчуває полегшення. Температура тіла приходить в норму, больові відчуття поступово зникають.
  • Репаративна фаза супроводжується затягуванням тканин барабанної перетинки.

Запалення зовнішнього вуха

Ви вже знаєте про те, що таке отит. Але варто розуміти, що запалення може вражати будь-відділ вуха. Нерідко пацієнти звертаються до лікаря з так званим зовнішнім отитом. Недуга супроводжується запаленням шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу і, як правило, пов’язаний з інфікуванням тканин бактеріями або грибковими мікроорганізмами. До факторів ризику в даному випадку відносять:

  • подряпини та інші травми вушної раковини;
  • локальне переохолодження (спостерігається, наприклад, при відмові від головного убору в зимову пору);
  • занадто часте і ретельне видалення вушної сірки (сірка виконує важливі захисні функції);
  • попадання в слуховий прохід води, особливо якщо мова йде про забрудненої рідини (наприклад, при купанні у брудному водоймі).

Основний симптом — болючість уражених тканин, що посилюється під час натискання. Можливо запалення сальних залоз, в результаті чого на шкірі утворюються хворобливі фурункули. Тканини набрякають, здобувають червонуватий відтінок, стають гарячими на дотик.

Отит внутрішнього вуха. Особливості клінічної картини

Лабіринтит — найнебезпечніша форма отиту. Недуга супроводжується запаленням внутрішнього вуха і вимагає комплексної терапії (часто консервативне лікування поєднують з хірургічним втручанням).

Пацієнти з подібною формою захворювання страждають не тільки від різких болів, але також від серйозних порушень слуху, різних вестибулярних розладів. При відсутності своєчасного лікування запальний процес може поширитися на слуховий нерв, що нерідко призводить до його дегенерації і втрати слуху. Крім того, високий ризик ураження мозкових оболонок і утворення абсцесу в головному мозку.

Можливі ускладнення

Як свідчить статистика, недуга найчастіше добре піддається медикаментозній терапії. Тим не менш, при неправильно проведене лікування або його відсутність захворювання може призвести до небезпечних наслідків, особливо якщо мова йде про отиті у дитини. Зі списком можливих ускладнення варто ознайомитися:

  • При відсутності терапії недуга може перейти в затяжну форму. Хронічний отит протікає приховано, але насилу піддається лікуванню.
  • Запальний процес нерідко поширюється на нервові структури і мозкові оболонки. Особливо якщо мова йде про отиті у дитини. До переліку ускладнення відносять гідроцефалію, енцефаліт, менінгіт і навіть абсцес мозку.
  • Існує ймовірність розвитку парезу лицьового нерва.
  • Якщо отит супроводжується утворенням великої кількості гною і порушенням відходження гнійний мас, то існує ймовірність розриву барабанної перетинки, що вкрай небезпечно.
  • Іноді на тлі захворювання з’являється холестеатома — це доброякісна кіста, утворена кератином і омертвілими епітеліальними клітинами.
  • Оскільки вухо і органи травного тракту іннервуються деякими загальними нервовими волокнами, іноді отит супроводжується порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту. Пацієнт страждає від здуття і нудоти, іноді виникає блювання і діарея.
  • Запальний процес може вразити соскоподібний відросток. Так розвивається мастоїдит — небезпечне захворювання, яке при відсутності лікування веде до руйнування слухових кісточок.
  • Існує ймовірність стійких порушень слуху, розвиток приглухуватості, іноді аж до цілковитої необоротної глухоти.

Саме тому ні в якому разі не варто ігнорувати подібне захворювання або ж намагатися впоратися з ним у домашніх умовах. На жаль, часом змазана клінічна картина. Наприклад, якщо отит у дитини супроводжується травними порушеннями, а біль у вусі при цьому дуже слабка, висока ймовірність того, що маленький пацієнт так і не отримає потрібного лікування.

Діагностичні заходи

Діагностика отиту, як правило, не є важким для досвідченого фахівця. Вже під час зовнішнього огляду можна помітити ознаки запалення. Якщо мова йде про зовнішньому отиті, то можна помітити почервоніння і набряк вушної раковини. При запаленні середнього вуха можна помітити набряк вушного каналу, а також сліди ексудату або гною.

Цікаве:  Хвороба Шейермана-Мау: причини, симптоми, чи беруть в армію, діагностика і лікування

Деколи пацієнта додатково направляють на аудіометрію — така процедура дозволяє визначити гостроту слуху. Дослідження є обов’язковим при підозрі на ураження внутрішнього вуха або розвиток хронічного отиту.

Бактеріальний посів проводиться в тому випадку, якщо звичні антибіотики не дають потрібного ефекту. Справа в тому, що подібне дослідження триває близько 6-7 днів. Якщо почати лікування лише через тиждень після появи симптомів, то висока ймовірність розвитку ускладнень. Саме тому лікарі спочатку призначають антибіотики широкого спектру дії. Ідентифікацію збудника проводять лише в тому разі, якщо терапія виявилася нерезультативною.

Рентгенографію та комп’ютерну томографію голови проводять у тому випадку, якщо отит пов’язаний з ускладненнями, наприклад, утворенням абсцесу мозку.

Лікування запалення зовнішнього

Як правило, терапія зовнішнього отиту здійснюється з допомогою вушних крапель. Крім того, застосовуються препарати, антисептики, наприклад, краплі або мазі «Мірамістин». У тому випадку, якщо запалення пов’язане з активністю грибкової мікрофлори, то в схему терапії включають протигрибкові мазі або креми, наприклад, «Пимафукорт» і «Кандід».

У найбільш важких випадках доцільний прийом антибіотиків, зокрема, «Нормакс», «Отофа» і «Ципролет». Непогані результати дають комбіновані препарати, в складі яких присутні і антибактеріальні речовини, і кортикостероїди. Наприклад, в складі такого ліки, як «Софрадекс», є граміцидин, фрамицетин, дексаметазон.

Отит середнього вуха. Лікування у дорослих і дітей

Багато людей стикаються з такою неприємною проблемою, як запалення вуха. Як лікувати отит? Скільки часу займає терапія? Ці питання цікавлять багатьох пацієнтів.

У медичній практиці лікарі часто призначають антибіотики при отиті. Найбільш часто використовують такі препарати, як «Амоксицилін», «Экобол», «Флемоксин», «Аугментин», «Флемоклав», «Цефуроксим». Варто відразу ж відзначити, що антибактеріальні засоби частіше призначають дітям, так як маленькі пацієнти набагато важче переносять подібне захворювання. У дорослих же, згідно зі статистикою, 90 % випадку отит проходить і без застосування антибіотиків.

Обов’язковою частиною терапії є застосування вушних крапель. Зрозуміло, вибирати подібні ліки може тільки лікар, так як подібні препарати різняться складом і властивостями. Якщо барабанна перетинка ціла, то найчастіше застосовуються такі краплі, як «Отизол», «Отинум», «Отипакс», в складі яких присутні знеболюючі речовини (бензокаїн, лідокаїн). Якщо барабанна перетинка перфорована, то застосовуються краплі з антибіотиками — у знеболювальних препаратах немає потреби, так як після виходу гнійних мас неприємні відчуття проходять.

Варто сказати, що при отиті категорично протипоказані ліки, у яких міститься етиловий спирт, так як це лише зашкодить тканини вуха.

Як правило, симптоми недуги починають вщухати вже через 2-3 дні після початку терапії. Курс лікування, як правило, триває 6-7 днів (якщо ускладнення відсутні). Якщо стан хворого не поліпшується, то про це потрібно обов’язково повідомити лікаря.

Хірургічне втручання

Іноді недуга супроводжується утворення великої кількості гною, який накопичується за барабанною перетинкою. Симптоми отиту в даному випадку посилюються — пацієнти страждають від гострих, різких болів. Існує велика ймовірність проникнення хвороботворних бактерій в кров. Саме в таких випадках лікарі проводять операцію. Хірургічне втручання також показано:

  • якщо протягом трьох днів після початку антибактеріальної терапії поліпшення не спостерігається, нагноєння не спадає;
  • має місце запалення внутрішнього вуха;
  • запальний процес вражає лицьовий нерв;
  • інфекція поширюється на мозкові оболонки.

Парацентез проводиться під місцевим наркозом. Під час процедури лікар робить акуратний прокол в самому тонкому ділянці барабанної перетинки, створюючи таким чином шлях для відтоку гнійних мас. Як правило, тканини гояться швидко, а на місці проколу залишається лише невеликий рубець. Збиток від хірургічного розрізу барабанної перетинки менше, ніж від її природного розриву.

Народні засоби лікування

Чи можливо лікування отиту у домашніх умовах? Безумовно, народна медицина пропонує деякі засоби, що допомагають впоратися з болем і іншими неприємними відчуттями:

  • Деякі знахарі рекомендують використовувати розведену перекис водню (в 25 мл води потрібно розвести 15 крапель перекису). В слуховий прохід слід закапати 5 крапель отриманої суміші, після чого ще полежати на боці протягом 10-15 хвилин. Далі голову треба нахилити в іншу сторону для того, щоб видалити залишок рідини. Така процедура заборонена в тому випадку, якщо є перфорація барабанної перетинки.
  • Ефективним вважається і відвар з лаврового листа, який має протизапальні, протигрибковими та імуностимулюючими властивостями. 5 сушених листків рослини залити склянкою води, довести до кипіння, а потім настоювати протягом двох годин (бажано тримати розчин в термосі). У хворе вухо потрібно капати по 3 краплі. Процедуру повторюють 3-4 рази на добу.

Чого робити не варто?

Отит — це серйозне захворювання, яке не варто ігнорувати. Будь-які нетрадиційні методи або ж домашні ліки можна використовувати лише з дозволу лікаря. Ось перелік процедури і засобів, які застосовувати не варто:

  • протипоказано закопування вух спиртом або спиртовими настоянками (на патогенних мікроорганізмів ця речовина практично не діє, зате обпалює і дратує тканини вуха і навіть може призвести до перфорації истонченной барабанної перетинки);
  • не можна робити зігрівальні компреси без дозволу лікаря (прогрівання в певних умовах лише стимулює розмноження отиту, збільшує обсяг гнійних мас);
  • не варто застосовувати для закапування нерозбавлений сік алое, часнику, цибулі, так як вони лише дратують шкіру слухового проходу;
  • не можна розкривати нариви при запаленні зовнішнього уза;
  • ні в якому разі не варто намагатися розкрити барабанну порожнину самостійно — це загрожує втратою слуху.

Профілактика отиту

Ви вже знаєте про те, що таке отит, чому розвивається патологія і якими супроводжується симптомами. Специфічної профілактики, на жаль, не існує. Але, слідуючи деяким рекомендаціям фахівців, можна значно знизити ймовірність появи запального процесу:

  • Всі потенційно небезпечні захворювання ЛОР-органів (у тому числі нежить і гайморит) треба своєчасно і правильно лікувати — це попередить попадання інфекції в порожнину вуха. Це ж стосується і видалення аденоїдів.
  • Промивати ніс і носові пазухи потрібно тільки з дозволу лікаря.
  • Важливо зміцнювати імунну систему, підтримувати баланс рідини в організмі.
  • Пам’ятайте, що оптимальна температура в приміщенні — 18-20 градусів за Цельсієм.
  • У будинку, як і на робочому місці, потрібно підтримувати оптимальний рівень вологості. Важлива регулярне вологе прибирання.
  • Не варто відмовлятися від жарознижуючих засобів, якщо має місце виражена лихоманка.

І, звичайно ж, при перших же тривожних симптомах потрібно йти до лікаря. Отит у дорослих і дітей може бути дуже небезпечним — ігнорувати його ознаки ні в якому разі не можна.