Загальна симптоматика
Симптоми шлунково-кишкових кровотеч можуть бути самими різними, незалежно від того, гострий перебіг патології або хронічне. При гострому протіканні порушень виділяють прихований і явний період. Прихований період починається з моменту виникнення кровотечі до моменту виявлення крові в калових масах. З моменту візуального виявлення починається явний період. Вираженість симптомів шлунково-кишкової кровотечі багато в чому залежить від обсягу крововтрати, а також її інтенсивності.
При незначній втраті крові основною ознакою може бути лише тахікардія. У разі втрати 10-20 % об’єму крові, що найменш виражена симптоматика, і при цьому спостерігаються:
- слабкість;
- тахікардія;
- блідість шкірних покривів.
По мірі розвитку кровотечі шлунково-кишкового тракту, симптоми стають набагато більш вираженими і проявляються у вигляді:
- занепокоєння;
- вираженої слабкості;
- шуму у вухах;
- непритомності;
- виступи холодного поту.
При крововтраті, що складає 30-40 %, людина може впадати в стан ступору, у нього виступає холодний піт, спостерігається різка блідість шкірних покривів. Якщо крововтрата складає більше 40 %, то такий стан супроводжується такими ознаками, як:
- коматозний стан;
- мармурова блідість;
- швидке охолодження кінцівок і всього тіла.
Хронічне шлунково-кишкова кровотеча (МКБ-10 – K92.2) практично ніяк себе не проявляє. У деяких випадках може спостерігатися прогресуюча анемія, яка протікає з періодами ремісії. Подібний стан може затягуватися на тривалий час і не піддається лікуванню шляхом прийому препаратів заліза. Клінічна симптоматика в повній мірі відповідає основним ознаками перебігу анемії.
Ознаки шлунково-кишкової кровотечі верхніх відділів органів травлення виявляються у вигляді сильної нудоти і блювоти. Крім того, важливим симптомом такого патологічного стану є чорний баріться стілець.
У разі кровотечі нижніх відділів, спостерігаються домішки червоної крові в калових масах.