Здавалося б, що спайки – це природна реакція організму на запальний процес. Однак наслідки, які можуть виникнути в результаті відсутності відповідної терапії, виявляються не такими нешкідливими. Що необхідно знати про цю недугу, як реагувати, виявити причини і лікувати? Про це в статті нижче.
Що таке спайки
Під словом спайки прийнято розуміти сполучну тканину (тяжі) у вигляді тонкої плівки, яка як би зрощує сусідні органи. З фізіологічної точки зору це нормальна захисна реакція організму. Але якщо встановлена локалізація спайкового процесу в малому тазі, то це може привести до проблем в роботі репродуктивної системи. Оскільки внутрішні органи зовні покриває серозна оболонка, яку також прийнято називати вісцеральною очеревиною, то за рахунок перитонеальній рідини здійснюється вільний рух внутрішніх органів. Це можна спостерігати, наприклад, під час вагітності, коли матка, дещо змінює розташування кишкових петель або сечового міхура.
Сам процес виникнення спайок відбувається внаслідок запального процесу, при якому тканини набрякають і утворюється фібринозний наліт на вісцеральній очеревині. По своїй структурі фібрин є дуже клейким і тому йому легко вдається з’єднати поряд розташовані тканини. Організм реагує таким чином для того, щоб запалення не торкнулося інші органи і не пішло далі. Залишені без уваги неприємні симптоми, відсутність адекватного лікування призводять до зрощення тканин.
Форми і симптоми захворювання
Прийнято розрізняти три стадії розвитку спайкового процесу в малому тазі. Симптоми, які не можна не помітити, зазвичай виражаються в гострій, інтермітуючої і хронічній формі.
Поступове погіршення стану властиво для гострої стадії спайкового процесу. Жінка може скаржитися на біль внизу живота, блювоту, нудоту, прискорене серцебиття та підвищення температури тіла. На прийомі у лікаря прощупується область живота і при цьому жінка відчуває біль. Ці симптоми можуть свідчити про непрохідності кишечника. При відсутності лікування може розвинутися ниркова недостатність, а стан жінки різко погіршитися.
При проміжній стадії спайкового процесу в малому тазі ознаки захворювання можуть то виникати, то зникати. Жінка зазначає, що періодами її турбують розлади в роботі кишечника.
Третя стадія, хронічна, зазначається тимчасовим проявом неприємних симптомів, які виникають після статевого акту, при різкій зміні положення тіла, фізичних навантаженнях, під час огляду на гінекологічному кріслі. Частіше всього спайковий процес у малому тазі діагностують тоді, коли жінка довгий час не може завагітніти. Під час діагностики визначається непрохідність маткових труб, ендометріоз.
Причина появи
На розвиток спайкового процесу в малому тазу можуть вплинути декілька факторів:
- запалення маткових трубах, яєчниках, аднексит, ендометрит, сальпінгіт;
- ендометріоз, що виявляється в розростання клітин, схожих по своїй будові з внутрішньою поверхнею матки; зазначено, що де б не розташовувався ендометріоз, він неминуче призведе до розвитку спайок, оскільки сам по собі є наслідком розвитку запального процесу;
- оперативне втручання – аборти, кесарів розтин, вишкрібання;
- туберкульоз жіночої статевої системи;
- установка внутрішньоматкової спіралі;
- апоплексия яєчника, позаматкова вагітність, а також інші рясні кровотечі, які відбуваються в малому тазі і очеревині, так як міститься в крові білок виступає каталізатором для утворення спайкового процесу.
У нормі органи малого тазу від черевної порожнини відділяє м’язова черевна стінка, своєрідна прошарок, яка складається з тонкої плівки і називається очеревиною. Завдяки тому, що її поверхня гладка, рух і запліднення яйцеклітини відбувається без будь-яких перешкод. Також у природній формі відбувається і зростання плоду. Якщо утворюється спайковий процес у малому тазі, то він може перешкодити внутрішнього руху рідин, просування яйцеклітини по маткових трубах.
Оперативне втручання як одна з причин
Найчастіше причина спайкового процесу в малому тазі – операція. Наприклад, у деяких жінок виникає патологія після кесаревого розтину. Не варто виключати й інші оперативні втручання в черевну порожнину і органи малого тазу. Крововилив, яке відбувається під час оперативного втручання, провокує розвиток асептичного запалення і спайок. Причому непрямі ознаки спайкового процесу в малому тазу можуть сприйматися жінкою як наслідок розвитку інших захворювань.
Лікарі намагаються використовувати менш травматичні способи хірургічного втручання, щоб знизити ризик розвитку ускладнень. Чим довше проходить операція, тим вище ризик утворення спайок.
Способи виявлення захворювання
Під час огляду лікар може діагностувати лише побічно спайковий процес у малому тазі. Під час УЗ-діагностики або МРТ вдається отримати практично 100%-й відповідь на питання про наявність спайкового процесу. Про прохідності маткової труби може сказати гістеросальпінгографія. Якщо є проблеми, то практично однозначно причина в спайках.
Наявність запального процесу підтверджується аналізами мазка на мікрофлору, який береться з піхви, і ПЛР аналізу на наявність прихованої інфекції. Визначити візуально розвиток спайкового процесу можна в результаті лапароскопії. Одночасно з оглядом і проводять розсічення спайок.
Якщо дане дослідження проводять тільки з метою діагностики, то в результаті визначають ступінь перебігу захворювання:
Які можуть виникнути ускладнення
Якщо жінка не займається лікуванням спайкового процесу в малому тазі, запальне захворювання і інфекції проникають в придатки, фалопієва труби, організм починає виробляти запальний ексудат. Він може бути гнійний або серозний, поширюється по всьому яйцепроводу. Небезпека полягає в тому, що в черевну порожнину може потрапити запальний секрет, який потім провокує випадання фібрину. Він здатний закрити черевне отвір маткової труби, а з часом призвести до її повної закупорки. При цьому лікар може спостерігати, що маткова труба стала замкнутою.
У тому випадку, коли отвір маткової труби залишилося відкритим, але гнійні виділення мають місце бути, є ризик їх потрапляння в порожнину матки, а потім в піхву. Існує й інший момент – ураження яєчників через кровоносну систему, в яку проникає інфекція.
Залишене без лікування запалення призводить до зміни в розмірах і формі труби і яєчників. Вони стають більше, а останній нагадує за формою куля. Розвиток спайкового процесу в малому тазі, а саме в яйцеводе, відбувається в результаті десквамації або злущення епітелію. Розташовані один навпроти одного поверхні, що склеюються, утворюючи перегородки. Під час діагностики лікар може візуалізувати мешотчатое утворення, яке складається з кількох камер.
У результаті діагноз виставляється виходячи з того, які були виділення. Гнійні говорять про пиосальпинксе, серозні – про сактосальпинксе або гидросальпинксе. Якщо на даному етапі лікування не було проведено, то виникає гнійне тубоовариальное освіта. Ці захворювання характеризуються необхідністю лікування спайкового процесу в малому тазі. При цьому місце кріплення спайок може зачіпати яєчник, яйцепровід, матку, тазові стінки разом з кишечником, сальником.
Методи лікування
Після виявлення причини і діагностики захворювання, постає питання про те, як лікувати спайковий процес у малому тазі? Тут є два варіанти: консервативний метод і хірургічне втручання. Перший полягає в тому, що жінці відразу після операції рекомендують спеціальну дієту, помірні фізичні навантаження. На практиці зазначалося, що якщо почати рано вставати з ліжка, нормалізувати роботу кишечника, то вже в стаціонарі можна запустити процес, що перешкоджає розвитку спайок. Харчування повинно складатися з невеликих порцій, 5-6 разів у день. Виключаються надмірні навантаження і в той момент, коли спайковий процес розвинувся не в результаті операції, а запальної хвороби.
У післяопераційний період лікарі призначають антиагреганти та антикоагулянти, поліпшують кровопостачання. Позитивно зарекомендувало себе фізіотерапевтичне лікування, наприклад, курс електрофорезу з розчином «Лідаза».
При діагностуванні інфекцій, які передаються статевим шляхом, призначається курс антибактеріальних і протизапальних препаратів. Гормонотерапія показана при встановленні генітального ендометріозу.
Хірургічне втручання
У тому випадку, коли непряме лікування не дало результатів, залишається вдатися до оперативного втручання. В якості основного показника для проведення операції виступає гостра форма захворювання. В залежності від того, наскільки складна ступінь спайкового процесу в малому тазі, підбирається відповідна схема операції. Прийнято виділяти три види:
- електрохірургія, коли розсічення спайок проводять електроножем;
- аквадиссекция – процес проходить під сильним тиском води;
- лазеротерапія за допомогою спеціального лазера.
Яким способом проводити розтин приймає рішення лікар під час хірургічного втручання.
Лікування хронічного спайкового процесу
Тут також не обійтися без физиолечения з фібринолітиками, гірудотерапії, масажу, ЛФК. Позитивний результат був відзначений при використанні тампонів з маззю Вишневського в піхву. Зниження больових спазмів можливо за допомогою препаратів «Папаверину», «Но-шпи».
За відсутності протипоказань рекомендується зайнятися йогою, а дихальна гімнастика дозволить поліпшити кровопостачання. Під час виконання вправ відбувається масаж органів малого тазу, що сприяє розсмоктуванню спайок.Такий спосіб лікування вважається одним з доступних, займає небагато часу і можна проводити його будинку.
Ускладнення при спайках
Найскладніша форма захворювання – гостра, при якій можливе різке погіршення стану здоров’я. Жінка може відчути сильний головний біль, викликану зниженням артеріального тиску, запаморочення, слабкість, млявість. У такому випадку рекомендується терміново звернутися в медичний заклад або викликати лікаря.
Оскільки при розвитку спайкового процесу можливе перекручення і некроз тканин яєчника, розвиток позаматкової вагітності і інші ускладнення, то зволікати не можна. В деяких випадках вимагається термінове оперативне втручання.
Народна медицина
Якщо діагностовано злуковий процес малого тазу, лікування народними засобами має здійснюватися в комплексі з основним. Категорично забороняється призначати і підбирати собі методи терапії. Тільки після консультації з лікарем можна спробувати вдатися до народних рецептів. Наприклад, взяти мед і сік алое в пропорції 1:1. Цю суміш наносити на тампон і вставляти в піхву на 6 годин, але не більше 8. Тривалість терапії повинна контролюватися лікарем.
Якщо спайки одиничні, то можна застосовувати настої трав для зняття запального ефекту, наприклад, ось цей: подрібнений корінь бадану (60 гр.) залити 1,5 склянки гарячої води. Бажано залишити на ніч або на 8 годин. Проводити спринцювання процідженим розчином (на 1 л води 2 ст. л. розчину). Курс 10 днів.
Вагітність і спайки – чи можливо?
Настання вагітності зі спайками можливо. Оскільки не завжди вони мають запущену форму або є численними. У тому випадку, якщо спайки доставляють незручність, лікарі рекомендують стежити за харчуванням і роботою кишечника. Так вдасться уникнути запорів, тупих болів, печії.
Варто стежити за самопочуттям, побоюватися розвитку запальних захворювань. Вони можуть погіршити самопочуття і негативно позначитися на розвитку плоду. Помірні фізичні навантаження дозволять стимулювати нормальний кровообіг. Лікуючий лікар буде окремо контролювати стан вагітної і радити необхідну терапію.
Профілактичні заходи
Щоб не допустити повторне розвиток спайкового процесу, рекомендують:
- проходити щорічний огляд у лікаря-гінеколога;
- вчасно лікувати запальні захворювання в органах малого тазу;
- займатися помірними фізичними навантаженнями.
Якщо захворювання ще не перейшло в запущену форму, то лікування дає цілком відчутне полегшення і відновлення. А наступні профілактичні заходи дозволять уникнути їх повторної появи.
