«Спазмекс» – препарат, який використовується в усуненні зайвої активності сечового міхура. Самим неприємним симптомом хвороби пацієнти відзначають скорочення інтервалів випорожнення до мінімуму. М’язова тканина сечоводу виражено реагує на будь-яке скупчення рідини, а людина не здатна самостійно запобігти сечовипускання. Перевищення нормальної частоти випорожнення сечового міхура є проблемою, що вимагає медичного втручання.
Причини захворювання
Виділяють кілька природних причин понад активності сечового міхура:
- збої в роботі передміхурової залози;
- захворювання онкологічної спрямованості;
- крововиливи та інсульти;
- хімічні, наркотичні, алкогольні отруєння;
- патології вродженого характеру;
- гормональна перебудова;
- діабет;
- грижі міжхребцевого простору;
- вагітність.
Купірування нападів частого сечовипускання у випадках можливо при застосуванні по інструкції таблеток «Спазмекс». Те ж дію препарат надасть у випадках психологічного виникнення захворювання, наприклад, прояв при стресових ситуаціях, при переляку або підвищеної активності в дитячому віці.
Склад і властивості препарату
Випускають лікарський засіб у формі таблеток з дозою 5, 15 або 30 мг хлориду троспия, що є основною речовиною. Інструкція «Спазмекса» визначає дію препарату, націлене на зниження тонусу м’язів міхура. Таблетки мають спазмолітичний і ганглиоблокирующий ефект на рівні вегетативної системи. Основна речовина посилює дію антидепресантів першого покоління і антигістамінних препаратів.
Побічні ефекти
При використанні таблеток побічні ефекти практично не виявляються, за винятком сухості слизової оболонки, тахікардії і короткострокової сплутаності свідомості.
Згідно інструкції по застосуванню «Спазмекса», передозування може призвести до почервоніння шкіри, посилення сухості у роті, миготливої аритмії. При симптомах зайвого речовини в організмі потрібно контролювати показники тиску та діагностувати стан допомогою ЕГК. Симптоми тяжкого отруєння купіруються ін’єкціями бета-адреноблокаторів.
Показання до використання
Інструкцією щодо застосування таблеток «Спазмекс» рекомендовано призначати ліки в ситуаціях:
Способи застосування
Якщо лікарем не призначено інше, то «Спазмекс» п’ють 3 рази на добу з інтервалом 8 годин. Бажано вживати ліки до їжі. Курсовий прийом по інструкції «Спазмекса» з 15 мг активної речовини може досягати 3 місяців. Не рекомендується самостійно змінювати дозування речовини в бік збільшення.
Протипоказання
Інструкцією по застосуванню «Спазмекса» відзначено ряд протипоказань до застосування, а саме: вік до 14 років, алергія на один або кілька компонентів препарату, глаукома, часте серцебиття, міастенія, патологія мітрального клапана.
З обережністю таблетки використовують при наступних станах пацієнта:
- вагітність;
- тиреотоксикоз;
- ниркові і печінкові патології;
- хвороб серцево-судинного спрямування;
- у хворих з синдромом Дауна;
- ДЦП;
- підвищеній температурі тіла.
Застосування «Спазмекса» по інструкції не дозволить розвинутися побічних ефектів у пацієнтів з захворюваннями, які носять хронічний характер. Точне дотримання призначень лікаря на тривалий час позбавить їх від виявлених розладів.
Думка про препарат лікарів і пацієнтів
Відгуки про застосування «Спазмекса» по інструкції різняться кардинально.
У позитивних випадках пацієнти відзначають:
Відгуки про «Спазмексе» негативного характеру в основному пов’язані з відсутністю ефекту від прийому препарату. Одні пацієнти незадоволені ціною лікарського засобу, так як змогли знайти більш дешевий аналог. Інші хворі відчули одне або відразу кілька побічних явищ. На третє ліки не мало потрібного впливу і не позбавило від докучливих симптомів.
Відгуки лікарів однозначні. Позитивна динаміка можлива лише після проведення необхідних досліджень і досягається застосуванням «Спазмекса» по інструкції в комплексі з препаратами, що покращують показники роботи нервової системи.
Аналоги
Лікарські засоби, схожі за складом і мають в якості основної речовини хлорид троспия, фармацевтичної промисловості невідомі. Існує ряд препаратів, подібних за принципом дії і називаються аналогами «Спазмекса». Інструкцією по застосуванню позначено ефективне позбавлення від підвищеної активності сечового міхура і інших проблем сечостатевої системи такими медичними препаратами: «Уротол», «Ролитен», «Урохолум», «Оксибутинін», «Цистенал», «Везикар», «Дріптан».
«Уротол»
Формою випуску засобу, виробленого в Чехії, є таблетки різного дозування з вмістом активної речовини гідротартрату толтеродину в кількості 1 або 2 мг. Як і при використанні «Спазмекса», інструкція по застосуванню «Уротола» позначає застосування препарату для зменшення тонусу сечовивідних шляхів. Протипоказанням до призначення є затримка сечовипускання, глаукома, виразкова хвороба, вік до 18 років. Звичайна денна доза становить 4 мг з поділом вживання на 2 прийоми. Ліки має безліч побічних явищ:
- сухість шкіри і слизових;
- алергічні прояви;
- головний біль;
- втрата свідомості;
- зміни в роботі серця і судин;
- зменшення швидкості реакцій.
«Ролитен»
Препарат виробляється в Індії, має ту саму діючу речовину, що й «Уротол», і застосовується за тими ж показаннями. Має достатню кількість побічних реакцій. На відміну від аналога «Спазмекса», інструкція «Ролитена» свідчить про проникнення толтеродину в нервову систему, що може негативно позначитися на організмі, аж до порушення свідомості.
Не можна приймати ліки при плануванні вагітності. Вартість препаратів «Уротола» і «Ролитена» становить близько 500 рублів, що в півтора рази дорожче «Спазмекса».
«Урохолум»
Препарат виробляється в Україні і за складом є краплями спазмолітичної дії рослинного походження. Застосовується при лікуванні циститу, діурезу, пієлонефритів і нефрозов, підвищеного тонусу жовчовивідних шляхів. Дозування становить від 10 до 20 крапель засобу, розчиненого в рідині.
Ліки не використовується у віці до 12 років і при непереносимості складових препарату. Зрідка можливий прояв побічних реакцій у вигляді алергії, запаморочення або проблем травного тракту. Передозування призводить до посилення побічних ефектів і усувається вживанням максимально можливої кількості рідини.
Відмінність «Урохолума» від аналогів спостерігається у відсутності будь-якої взаємодії з іншими ліками.
«Оксибутинін»
Лікарський засіб, що виробляється у Франції, має в основі гідрохлорид оксибутиніну. Випускається в таблетках дозуванням 5 мг активної речовини.
Застосовується при енурезі, порушення функції детрузора та інших проблемах сечового міхура. На відміну від «Спазмекса», інструкцією дозволено застосування препарату з 5 років. Слід відзначити наявність таких побічних ефектів, пов’язаних з ШКТ, як запор і метеоризм.
Максимальна доза «Оксибутиніну» становить 20 мг на день, дітям і літнім людям кількість зменшують вдвічі, призначаючи часто по половині таблетки 2-3 рази на добу. У випадках передозування призначається прийом адсорбентів.
«Дріптан»
Медикаментозне засіб виготовляють також у Франції у вигляді таблеток, дозованих діючою речовиною оксибутиніном в кількості 5 мг. Дозволено лікування дітей з п’ятирічного віку. Має ті ж показання щодо застосування, що і «Оксибутинін». Однак більш помітні ефекти гальмування моторики і уваги.
Не можна використовувати препарат у пацієнтів, які стикаються в повсякденному житті з необхідністю концентруватися, наприклад, у водіїв або операторів складного механічного обладнання.
Засіб не рекомендовано до призначення в період вагітності і лактації, але можливо під суворим наглядом лікаря. Передозування призводить до зниження тиску і запаморочення.
«Цистенал»
Чеський препарат у вигляді крапель, що складається з натуральних речовин, масел і екстрактів природного походження. Не можна назвати ліки повним аналогом «Спазмекса», але його використання актуально при спазмах сечоводу та сечокам’яній хворобі, що супроводжується порушенням відходження уретри.
Зручністю застосування є можливість вживання крапель на шматку цукру, не запиваючи водою. У період лікування препаратом відсутні побічні реакції або виражене взаємодія з іншими лікарськими засобами.
«Везикар»
Вироблені в Нідерландах таблетки з дозуванням сукцинату солифенацина в 5 і 10 мг, мають спазмолітичну дію і застосовуються для усунення симптомів нетримання сечі.
Не можна використовувати препарат у дитячому віці, при тяжких ураженнях шлунка і кишечника, ниркової і печінкової недостатності. Можливість застосування «Везикара» одноразовій добовій дозуванням приваблює споживача і дає масу позитивних відгуків.
Застосування інструкції аналога «Спазмекса» – «Везикара» полегшує стан пацієнта в перші дні прийому, а стійка стабілізація відбувається з трьох-чотирьох тижнів.
Народна медицина
Існує ряд засобів природного походження, які допомагають впоратися з недугою.
Основні помічники в лікуванні нетримання вживаються у вигляді настоїв або віджатих соків:
Профілактичні заходи
Щоб уникнути порушень в роботі сечостатевої системи необхідно дотримуватися кілька простих правил:
Заходи, вжиті хворим до відвідування фахівця, і лікування, призначене лікарем, допоможе швидко позбутися від неприємних симптомів і прибрати негативні наслідки хвороби.
