Щоб знизити витрати на оплату комунальних платежів, потрібно провести утеплення фасаду. Слід відповідально підійти до вибору матеріалів. Поради фахівців допоможуть придбати відповідну теплоізоляцію і правильно змонтувати її своїми руками. Технологія утеплення буде розглянуто далі.
Навіщо утеплювати будинок зовні?
Технологія утеплення фасаду передбачає застосовувати різні матеріали. Вони можуть відрізнятися експлуатаційними характеристиками. Сьогодні практично жоден будинок не може обійтися без додаткової теплоізоляції. Найкраще монтувати утеплювач зовні будівлі. Ця технологія має масу переваг перед створенням ізоляційного шару всередині приміщення.
Додаткове утеплення дозволяє скоротити витрату енергоресурсів. Більша частина тепла проникає назовні через стіни. Тому їх потрібно утеплювати. Особливо це актуально в умовах суворої російської зими.
Експерти стверджують, що витрати на покупку і монтаж теплоізоляції окупаються буквально через 2-3 роки. Оплата енергоресурсів буде на порядок менше. Економія газу або електрики може становити до 60%.
Утеплення фасаду будинку перешкоджає також руйнування стін. Вони не промерзають, не піддаються негативному впливу погодних умов. При цьому знижується ризик появи в приміщенні вогкості і грибка. Застосування теплоізоляції дозволяє продовжити термін експлуатації будівлі.
На ринку будматеріалів представлено безліч різних утеплювачів. Вони відрізняються рядом характеристик. Можна придбати синтетичні або мінеральні різновиди матеріалів. Щоб зробити правильний вибір, потрібно розглянути особливості їх основних різновидів.
Вибір технології
Утеплення фасаду будинку може виконуватися різними способами. Найчастіше створюють «мокрий» або «вентильований» шар теплоізоляції. Перший варіант частіше застосовується при обробці зовнішніх стін квартир в багатоповерховому будинку. У цьому випадку вибраний тип утеплювального матеріалу фіксується на поверхні за допомогою клею. Також його фіксують спеціальними дюбелями.
«Мокрий» тип утеплення зовнішньої поверхні стін дозволяє щільно зафіксувати матеріал на підставі. Після монтажу теплоізоляції потрібно нанести шар штукатурки і спеціальної фасадної фарби.
Можна створювати вентильовану оздоблення фасаду. Цей спосіб більше підійде для приватного будинку. В цьому випадку створюється каркас, який відстоїть на кілька сантиметрів від поверхні підстави. На каркас встановлюють спеціальні навісні панелі, сайдинг. У вільний простір каркаса монтується утеплювач.
Також існує інший тип створення утепленої конструкції. Цей варіант більше підійде для старого приватного будинку. У цьому випадку навколо старого будинку будується ще одна стіна. Її будують найчастіше з цегли. У проміжок задувається піна або інший тип теплоізоляції. Цей тип утеплення також підійде для шлаконаливного або дерев’яної будови.
Вибір методики обробки фасаду теплоізоляцією залежить від особливостей самої будови. Також велику увагу потрібно приділити вибору різновиди використовуваних матеріалів.
Пінополістирол і пінопласт
Часто для створення якісної теплоізоляції зовнішніх стін будинку застосовується пінополістирол або пінопласт. Це дві синтетичні різновиди матеріалу. Вони мають ряд значних відмінностей. Утеплення фасаду пінопластом буде коштувати дешевше. Цей матеріал повинен мати достатню товщину, щоб не пропускати тепло будинку на вулицю. Тому для створення шару теплоізоляції застосовується пінопласт товщиною не менше 10 див.
Пінополістирол також є полімерним матеріалом. Однак від пінопласту він відрізняється способом виготовлення і технічними характеристиками. Це більш міцний матеріал. Його можна застосовувати навіть при облаштуванні утеплення підлоги. При цьому теплоізоляційні характеристики пінополістиролу завжди вище, ніж у пінопласту.
Утеплення фасадів пінополістиролом або пінопластом має ряд істотних недоліків. Синтетичні матеріали швидко плавляться при високих температурах. При цьому вони виділяють в навколишнє середовище токсичні речовини.
Також варто відзначити, що пінопласт і пінополістирол не пропускають вологу і пар. Тому вони повинні застосовуватися тільки для вентильованих типів конструкцій. В іншому випадку стіна під цим матеріалом буде швидко руйнуватися. Також варто врахувати, що термін експлуатації такої теплоізоляції становить до 40 років. Проте вже через 10 років пінопласт і пінополістирол втрачають свої властивості. Вони набагато сильніше будуть проводити тепло.
Мінеральна вата
Одним з найкращих варіантів є утеплення фасаду мінеральної ватою. Цей матеріал виготовляється з природних компонентів. Тому він відрізняється високими екологічними характеристиками. Це абсолютно негорючий матеріал. Він володіє здатністю «дихати». Пара проходить через структуру волокон, не залишались тут. Це дозволяє застосовувати мінеральну вату для облаштування «мокрих» фасадів.
Теплоізоляційні якості мінеральної вати набагато вище, ніж у пінополістиролу або пінопласту. Однак він не повинен намокнути. Якщо вата стане вологою, вона не буде виконувати покладені на неї функції. Тепло буде швидко йти з приміщення. Тому всередині системи потрібно монтувати шар пароізоляції, а зовні – гідроізоляції.
Варто також відзначити, що мінеральна вата поступається синтетичним різновидів матеріалів за показником міцності. Тому при монтажі на неї потрібно встановлювати армуючу сітку.
Мінеральна вата відрізняється тривалим терміном експлуатації. Для дерев’яних фасадів вона є переважним типом матеріалів, так як відповідає вимогам пожежної безпеки. Також представлений утеплювач може виступати в якості гарній шумоізоляції. Для утеплення фасадів рекомендується застосовувати базальтову або скловату.
Поради фахівців
Утеплення фасадів мінватою рекомендується виконувати при наявності дерев’яного фасаду. В цьому випадку обробка буде відповідати всім стандартам і вимогам пожежної безпеки. Мінеральна вата дозволить зберегти тепло всередині будинку.
Щоб встановити на поверхню мінеральну вату, купується спеціальний клейовий розчин. Треба правильно підготувати поверхню. Для посилення фіксації застосовують дюбелі. Фахівці советут купувати спеціальний кріпильний матеріал. В цьому випадку вдасться уникнути появи містків холоду. Дюбелі повинні бути виготовлені з пластмаси. Металеві підвіси, саморізи в цьому випадку не підходять.
Якщо будинок має цегляні або бетонні стіни, можна виконати утеплення фасаду пінопластом або пінополістиролом. В цьому випадку краще створювати вентильований тип фасаду. Потрібно буде встановити каркас, а на ньому зафіксувати листи теплоізоляції. Можна також створити «мокрий» фасад. В цьому випадку потрібно буде придбати не тільки штукатурку для фінішної обробки, але і арматурну сітку.
Наявність прошарку повітря між будинком і конструкцією з утеплювачем збільшує теплоізоляційні властивості фасаду. Вона буде служити бар’єром між холодним зовнішнім повітрям і стіною будинку. Вентильований фасад є більш довговічною конструкцією.
Підготовка підстави
Утеплення фасадів ватою або пінополістиролом вимагає попередньої підготовки підстави. Інакше змонтований шар теплоізоляції не буде довговічним і функціональним.
З підстави потрібно прибрати всі сторонні предмети, виступи. До них відносяться решітки вентиляції, жолоби, блоки кліматичної техніки. Також потрібно прибрати віконні відливи, ліхтарі або лампи та інші декоративні або функціональні елементи. Якщо по фасаду проходять комунікації, потрібно їх демонтувати.
У деяких будинках на стінах виконані різні декоративні елементи. Вони можуть перебувати біля карниза або вікон. Їх також варто прибрати. Ніщо не повинно заважати подальшим роботам.
Стару штукатурку перевіряють на міцність. Для цього її потрібно простукать. Якщо є слабкі місця, потрібно повністю прибрати шар старого покриття. За допомогою зважування, будівельного рівня визначаються нерівності поверхні. Дефекти потрібно позначати крейдою на поверхні стіни.
Якщо на стінах є стара фарба (особливо масляна), треба її прибрати. Цей матеріал відрізняється поганою адгезією і паропроникністю. Також потрібно прибрати грибок, якщо він розвивається на поверхні стіни. Для цього уражену ділянку ретельно затирають наждачним папером. Потім поверхню обробляють спеціальним антисептиком. Коли пройде вказане виробником час, стіну миють водою.
Якщо є тріщини великі, інші дефекти, їх потрібно прогрунтувати і закрити шпаклівкою.
Цокольний профіль
Утеплення фасаду будинку зовні вимагає установки цокольного профілю. Для цього потрібно знайти крайню точку поверхні, на якій буде змонтована теплоізоляція. Цю позначку слід перенести за допомогою будівельного рівня на всі внутрішні і зовнішні кути фасаду. Їх потрібно з’єднати шнуром. Нитка повинна бути покрита крейдою. Її натягують і відпускають, щоб створити рівну лінію.
За створеною позначці кріпиться цокольний профіль. Саме на нього буде спиратися теплоізоляція після монтажу. Якщо клей ще не висох, плити нижнього шару стануть рухливими. Профіль повинен відповідати ширині обраного утеплювача. Його фіксують на основу за допомогою дюбелів (довжина – 6 мм). Їх потрібно встановлювати з кроком 30-35 див. Між секціями планок необхідно монтувати сполучні, торцеві елементи з пластику. Це дозволяє компенсувати температурне розширення матеріалу.
Зовнішні підвіконня потрібно встановити до облаштування шару теплоізоляції. Їх потрібно закріпити на вікні. Підвіконня повинен виступати вперед на кілька сантиметрів. Ця величина визначається у відповідності з товщиною утеплювача.
Далі потрібно утеплити вікна із зовнішнього боку. Відповідний матеріал фіксують внизу конструкції. Також потрібно утеплити укоси. Матеріал повинен виступати вперед на кілька сантиметрів порівняно з рівнем стіни. Тільки після відповідної обробки вікна можна приступати до монтажу теплоізоляції.
Приклеювання плит
Утеплення фасадів зовні передбачає нанесення клею на плиту обраного матеріалу. Якщо поверхня характеризується наявністю нерівностей до 15 мм, потрібно нанести по периметру теплоізоляції шар заздалегідь підготовленого складу. Він повинен становити 20 мм. Кілька маячків потрібно також нанести і в центр плити. Слід врахувати, що клей повинен покривати поверхню утеплювача мінімум на 60%.
Монтаж починають знизу стіни. Тут зафіксовано цокольний профіль. На нього встановлюють листи теплоізоляції. Якщо стіна нерівна, клейовий склад також і накладають на неї. Коли перший шар буде змонтований, верхній ряд укладають зі зміщенням. Це нагадує цегляну кладку. Такий спосіб установки плит підвищує міцність.
Клей, що виступив, потрібно прибирати відразу. Для цього застосовують дрантя. В процесі монтажу положення плит контролюється за допомогою будівельного рівня. Листи повинні бути щільно притиснуті один до одного. Між ними не повинно бути простір більше 2 мм. Клей не повинен потрапляти в стики.
Якщо все-таки після установки між плитами визначається велику відстань, його потрібно задути монтажною піною.
Додаткова фіксація
Додаткової фіксації потребує утеплення фасаду. Штукатурка дозволить замаскувати місця установки дюбелів. Їх починають забивати в матеріал через 3 дні після приклеювання плит. В іншому випадку матеріал може відклеїтися. Для фіксації теплоізоляції застосовують спеціальні грибки. Такий дюбель має пластмасову капелюшок у вигляді кола. Такий метиз має пластикову гільзу. У неї забивають цвях. Він також може бути виконаний з пластика або металу. Краще вибирати перший тип цвяха. Пластикові стрижні не допускають появу містків холоду.
Фіксацію за допомогою дюбелів проводять у центрі і по кутах плити. Всього на 1 м2 потрібно встановити від 6 до 8 фіксаторів. Біля віконних і дверних укосів дюбелі частіше встановлюють на відстані 20 см від краю.
Утеплення фасаду цим способом зажадає застосовувати перфоратор. За допомогою цього обладнання поверхні стін з утеплювачем просвердлюють отвори. Діаметр повинні відповідати розмірам кріпильних елементів. Глибина отворів повинна бути на 10 мм більше, ніж стрижень. В іншому випадку сміття, яке накопичується в каналі при свердлінні, не дасть щільно загнати в нього дюбель.
Фіксатори забивають за допомогою гумового молотка. Капелюшок повинна бути на рівні утеплювача. Вона не може виступати над поверхнею більше ніж на 1 мм.
Завершення монтажу
Утеплення фасаду вимагає створення додаткового армуючого шару. Кути біля віконних і дверних прорізів обклеюють латками з цього матеріалу. Це дозволить уникнути появи розтріскування обробки. Особливо це актуально для внутрішніх кутів вікон і дверей.
Всі виступаючі кути потрібно підсилити за допомогою перфорованих куточків. Вони випускаються з встановленими всередину смужками пластикової сітки. На профіль наноситься клей, а потім він притискається до поверхні утеплювача. Виступив склад потрібно рівномірно розподілити по поверхні. Після цього можна зафіксувати на підставі армуючу сітку.
Цей матеріал накладається на шар клею товщиною 2 мм Сітку в нього потрібно вжать, а потім розгладити від середини до країв. Клей також розрівнюється. Після цього проводять декоративні роботи, коли склад висохне.
Розглянувши особливості вибору та створення утеплення фасаду, можна виконати цю роботу своїми руками. Її якість буде не гірше, ніж у професійних майстрів.
