Фармакокінетика
Згідно з інструкцією до «Супрастину» головний діючий компонент розчину для ін’єкцій та таблеток (хлоропірамін) являє собою хімічно модифікований речовину за рахунок приєднання атомів хлору похідним класичного антигістамінного з’єднання пирибензамина. Він сприяє блокуванні Н-гістамінових рецепторів, за рахунок чого вони втрачають чутливість до основних медіаторів специфічних алергічних реакцій гістаміну, який виробляється у певних клітинах організму в якості відповідної реакції на введення алергену при умовах наявності у нього підвищеної чутливості (сенсибілізації). Крім цього, дане з’єднання здатне частково блокувати М-холінорецептори. В результаті подібних фізіологічних ефектів відбувається відразу кілька терапевтичних дій, зокрема протиблювотний, протиалергічну та помірну спазмолітичну.
В інструкції по застосуванню до «Супрастину» сказано, що після прийому фармакологічного засобу перорально (у вигляді таблеток) основний діючий компонент швидко і практично повністю абсорбується в кров з порожнини кишечника. Після цього починає рівномірно розподілятися в тканинах і проникає у структури центральної і периферичної нервової системи крізь гематоенцефалічний бар’єр. Метаболізм хлоропіраміну відбувається у печінці з утворенням неактивних продуктів розпаду, які виводяться з організму з сечею за допомогою видільної системи, головним чином нирок. У дітей даний лікарський засіб виводиться швидше, ніж у дорослих пацієнтів.
