Слов’янські заклинання
В язичницькому минулому слов’яни зверталися у своїх заклинання і змови до шанованим тоді богам, закликаючи до їх допомоги як вищої всемогутню силу, наприклад, звернення до батька-Сонця, матері-Землі. В більш пізній період, з приходом православ’я, слова магічних заклинань спрямовані вже до Спасителя, до святих богоугодникам, до Святого духа — вони схожі з рятівними молитвами, вважаються змішаними змовами, але християнство визнає тільки молитви, в яких від усього серця йде смиренне звернення за допомогою до ликів святих.
Вибір змови на виконання бажання
Щоб змова спрацював і допоміг реалізувати бажане, необхідно вибрати правильний текст змови, що має силу, чіпляючий розум і серце. До проведення обряду необхідно ознайомитися з текстом змови і вникнути в його зміст. Змова на виконання бажання — це сформоване намір, виражене словами, сповненими силою предків, їх вірою і духом. Якщо у змові є насторожують або страхітливі слова, то краще вибрати інший. Перед самим початком обряду необхідно прояснити для себе власне бажання, на реалізацію чого конкретно направляється сила змови. Внутрішній стан має відповідати наміру. Необхідно «вібрувати» в тему свого бажання. Вищі сили відгукуються саме на цю вібрацію-налаштування. Змова читається в східну сторону.
Кількість проговора магічного тексту заздалегідь позначається, всередині кожної ознайомлення з’являється відчуття наростаючої «снігової кулі», потім в кінці настає стан завершеності, задоволеності.
Читати замовляння на виконання бажання можна двома способами. Звертаючись наверх — високим зичним голосом, або звертаючись вниз — шептанием.
