Хронічний лямбліоз і можливі ускладнення
Досить часто лямбліоз починається без гострих симптомів, і пацієнт є носієм такої інфекції, тоді захворювання стає хронічним. Паразити виділяють токсини, які провокують різні негативні розлади в організмі хворого.
Форми хронічного лямбліозу:
- серцево-судинна супроводжується підвищенням тиску, частоти скорочень серця і т. д.;
- нервова викликає вегетативну дисфункцію, а також проявляється слабкістю, зниженням АТ, поганим настроєм і сльозливість;
- шлункова — супроводжується симптомами виразки або гастриту.
Лікування хронічного лямбліозу у дорослих проводиться в кілька етапів після проведення аналізів і консультації з фахівцем.
Діагностика лямбліозу
При підозрі на це захворювання слід звертатися до терапевта, який робить призначення для точної діагностики:
- аналіз калу на наявність цист і трофазоидов, також методом зондування береться вміст верхнього відділу в кишечнику (таке дослідження треба проводити щотижня протягом 2 міс., т. к. при хронічній формі хвороби паразити не завжди присутні в калі);
- интеротест — проводиться ковтання капсули з желатинової основою, всередині якої лежить капронова нитка: при попаданні в шлунок оболонка розчиняється, а до нитки прикріплюються паразити, які виходять разом з калом, далі проводиться мікроскопічний аналіз вмісту;
- аналізи крові на наявність антитіл;
- для виключення лямбліозу застосовують метод імуноферментного аналізу (тест-система Лямблії АТ-стрип);
- біопсія використовується для виявлення найпростіших у кишечнику та для діагностування об’ємних утворень всередині.
