Симптоми і лікування нейродерміту

Кучер В.Г.

Нейродерміт – це захворювання шкіри, викликане соматичними факторами. Хвороба має хронічний перебіг і симптоми, схожі з проявами атопічного дерматиту. У зоні ризику знаходяться люди з патологіями нервової, ендокринної систем. Багато фахівців вважають нейродерміт спадковим захворюванням або продовженням екземи, діатезу дитячого періоду розвитку. Єдиної думки про походження шкірної хвороби поки немає.

Загальний опис

Діагноз «нейродерміт» почали ставити з 1891 року для визначення патологічного захворювання шкіри, що супроводжувався сильним свербінням, розчухами і висипаннями. В сучасних реаліях цей діагноз ставиться в 40% випадків дерматологічних патологій.

З першими проявами захворювання пацієнти знайомляться в дитячому або підлітковому віці. Прояви проходять без сліду при адекватної терапії. Якщо для купірування патології не робилося ніяких дій, то в дорослому стані діагностується хронічний нейродерміт. Лікування вимагає постійного спостереження фахівця, а його інтенсивність залежить від стадії захворювання.

Захворювання не заразне, спровокувати його початок можуть багато чинників:

  • Постійне перебування у стресовому стані.
  • Шерсть тварин, корм для рибок.
  • Пилок рослин і дерев.
  • Строгі дієти, надмірні фізичні навантаження.
  • Різкі перепади температур і пр.

Абсолютного переліку причин появи нейродерміту немає, оскільки його походження лежить в площині реакцій нервової системи і порушення гормонального фону.

Основні причини виникнення

Фахівці виділяють кілька груп пацієнтів, які ризикують захворіти нейродермітом. Лікування призначається комплексне, після ретельної діагностики.

Найбільш часті причини появи патології:

  • Спадковість. При наявності у одного з батьків алергії передумови появи нейродерміту у дитини складають близько 40-50 %, якщо обоє батьків схильні до алергічних реакцій – то ймовірність появи дитячої патології збільшується до 80 %.
  • Вже наявна алергія на який-небудь дратівливий агент (пилок рослин, пил, ліки тощо).
  • Порушення ЦНС ввергають пацієнта в замкнуте коло – безсоння та нервозність породжують нейродерміт, роздратована шкіра стимулює подальші порушення в роботі нервової системи.
  • Стреси, шкідливі звички, складна життєва ситуація (нездорове харчування, куріння, алкоголізм, робота на шкідливих виробництвах, хронічне недосипання тощо).
  • Хронічні захворювання – ослаблений імунітет, патології ШЛУНКОВО-кишкового тракту, інфекційні захворювання, гормональні збої.

Симптоми

Прояви нейродерміту залежать від причин, що стали початком захворювання, але є і загальні симптоми. До них відноситься:

  • Постійний виснажливий свербіж з посиленням проявів у вечірній і нічний час. Пацієнт завдає собі расчеси, що загрожує потраплянням у відкриті рани інфекції.
  • Висипання на шкірі. Розташування ймовірно на будь-якій ділянці тіла, але частіше всього спостерігається в області паху, внутрішніх згинах ліктів, під колінами, на кистях рук, шиї. Осередки не мають чітких меж, первісна висип покривається папулами, шкіра ущільнюється, в центрі вогнища спостерігається лущення епідермісу.
  • При хронічному перебігу шкіра набуває синюшного або пурпурний відтінок. Пошкоджені розчухами папули покриваються сухими кірками, місцями шкіра тріскається від нестачі вологи. На внутрішній поверхні долонь і стоп проявляється складчастість.
  • Внаслідок постійного свербіння, пацієнт страждає безсонням, проявляє агресію, дратівливість або апатичність, швидко стомлюється.
  • З’являються розлади нервової системи – білясті плями на долонях, знижений артеріальний тиск, показники рівня глюкози падають, пацієнт втрачає вагу без видимих причин, апетит відсутній, порушується терморегуляція.

Пік гострого перебігу захворювання припадає на міжсезоння (осінь, весна), взимку і влітку прояви майже не дають про себе знати.

Форми патології

Лікування нейродерміту у дорослих починається з класифікації форми патології, визначення фази перебігу захворювання та локалізації поширення.

Класифікація по розташуванню:

  • Псориазоформный – ураження шкіри концентрується в області шиї, голови.
  • Гіпертрофічний – основні осередки поширюються в області паху.
  • Фолікулярний – зачіпає шкіру голови, викликаючи рясне випадання волосся.
  • Лінійний – уражаються області ліктьових і колінних згинів.

Класифікація за площею ураження:

  • Вогнищева форма – вид алергії, який властивий дорослим. Зовнішні ураження шкіри зосереджені в кількох місцях (згини ліктів і колін, шия, голова, потилицю). У чоловіків уражаються органи паху, внутрішні поверхні стегон.
  • Дифузна форма – охоплює великі ділянки тіла у дорослих та дітей. Проявлятися на шкірі грудей, обличчя, шиї, згинах суглобів і ін.

Ускладнення

Відсутність терапії ускладнює прояви нейродерміту. Симптоми і лікування вимагають індивідуального підходу. При затяжному перебігу хвороби, спровокований відсутністю адекватного лікування або постійним контактом з алергеном, розвиваються ускладнення атопічного і неатопического характеру.

До атопічних ускладнень відноситься:

  • Бронхіальна астма.
  • Риноконъюктивит – хронічний кашель, запалення слизових носа і очей.
  • Поліноз, алергічний отит.
  • Еритродермія Хілла.

Неатопические ускладнення:

  • Приєднання інфекційного ураження шкіри (грибок, віруси, бактерії).
  • Збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія).
  • Інтоксикація організму.

Діагностика

Лікування нейродерміту у дорослих спирається на дані аналізів, детальну діагностику і загальний стан пацієнта.

Методи діагностики:

  • Збір анамнезу (виявлення спадковості, алергічних реакцій, загострення тощо).
  • Визначення шкірної реакції на механічне подразнення (дермографізм).
  • Загальні аналізи крові, калу.
  • Біохімічний, алергологічний аналіз крові.
  • Імунограма.
  • Шкірні тести на алергени.
  • Дослідження шкірного мазка (бактеріоскопія, бактеріологія).
  • Біопсія тканин шкіри.
  • При необхідності проводяться консультації вузьких спеціалістів (в залежності від ускладнень).
  • Консультації невролога, психіатра (при порушеннях ЦНС)
Цікаве:  Лікування гіпотонії народними засобами і препаратами

Після отримання всіх даних, консультацій зі спеціалістами, може діагностуватися вид нейродерміту. Лікування призначається для подолання загострення самого захворювання та його ускладнень.

Цілі терапії

Хронічним перебігом відрізняється нейродерміт. Лікування призначається індивідуально залежно від багатьох показників.

Цілі лікування хвороби:

  • Купірування проявів нейродерміту (ослаблення або зменшення висипань, свербежу).
  • Лікування приєдналися уражень шкіри (інфікування грибком, вірусами, бактеріями).
  • Досягнення стійкої ремісії та утримання стану.
  • Відновлення ліпідного шару, захисного бар’єру шкіри.
  • Профілактика ускладнень, попередження їх появи.
  • Психологічна реабілітація.

У зв’язку зі спадковим характером захворювання в задачу лікаря входить такий підбір терапії, щоб пацієнт міг досягти ремісії, виключивши зі свого оточення дратівливі чинники. Повне вилікування захворювання поки неможливо, але істотне ослаблення проявів досягається в більшості випадків.

Лікувальна програма

Складно піддається терапії нейродерміт у дорослих. Симптоми і лікування обумовлені великою кількістю супутніх ускладнень і можливих віддалених у часі наслідків. Хвороба вимагає системного підходу і постійної дисципліни у виконанні всіх пунктів призначень.

Програма лікування складається з комплексу заходів і включає наступні обов’язкові пункти:

  • Контроль над протіканням алергічних реакцій.
  • Виключення алергену з усіх сфер життя (гіпоалергенний побут).
  • Зниження надчутливість імунної системи.
  • Підвищення імунітету до алергену.
  • Симптоматичне лікування.

Дієта

Одним з проявів алергії є нейродерміт. Симптоми і лікування визначаються фахівцем так само, як і список медикаментозних засобів, процедур фізіотерапії. Для досягнення стійкої ремісії хворому доводиться міняти спосіб життя і харчові звички. Для пацієнтів розроблена спеціальна дієта, що виключає з раціону можливі алергени.

Виключаються продукти:

  • Концентрований м’ясний або рибний бульйон.
  • Морепродукти (червона ікра, мідії, креветки, «морський коктейль» тощо).
  • Фрукти і ягоди – полуниця, цитрусові, малина.
  • Натуральний мед і продукти бджільництва.
  • Стимулятори – шоколад, алкоголь, какао, міцний чай, кава тощо
  • Жирні сорти сиру з гістаміном.
  • Продукти, напівфабрикати з консервантами, підсилювачами смаку, барвниками і т. д.
  • Скорочення кількості солі до 3 г на добу.

Допустимі продукти:

  • Слабо концентрований бульйон («другий» – при відварюванні м’яса або риби, після закипання, отриманий бульйон зливають, продукт закладають в нову воду).
  • М’ясо, риба, птиця у відвареному вигляді.
  • Яблука у вигляді компоту, запечені.
  • Рослинне масло – оливкова, соняшникова.
  • Невелика кількість вершкового масла.
  • Яєчний жовток.
  • Кисломолочні продукти (кефір, ряжанка, сметана тощо).
  • Овочеві бульйони і супи з крупами.
  • Житній або пшеничний хліб.

Медикаментозне лікування

Особливо багато незручностей і хворобливих відчуттів відчуває пацієнт, у якого локалізований нейродерміт на руках. Лікування цього виду патології проводиться особливо ретельно з-за постійної загрози контакту кінцівок з дратівливим чинником і високої ймовірності інфікування відкритих ран.

Медикаментозне лікування об’єднує два види препаратів для зовнішнього і внутрішнього застосування. Терапія на першій стадії купірує гостру фазу перебігу хвороби і вводить пацієнта в стан ремісії. На другій стадії лікувальних заходів закріплюються отримані результати і реалізуються заходи, що перешкоджають виникненню загострення.

Для внутрішнього прийому призначаються препарати таких груп:

  • Антигістамінні засоби (знімається свербіж).
  • Кортикостероїди (купірування симптомів).
  • Імуно-супресори (стимуляція захисних функцій).
  • Седативні засоби (від безсоння, свербежу, нервозності).
  • Антибіотики (усунення вторинної інфекції).
  • Противірусні препарати.
  • Стабілізатори мембран тучних клітин (профілактика, придушення еозинофілії).

Препарати зовнішнього застосування:

  • Гормональні мазі, креми, лосьйони. Засіб і активні речовини в його складі вибирає лікар.
  • Негормональні засоби – березовий дьоготь, «Іхтіол», «Такролімус», «Нафталан» та ін.
  • Фитомази, настої народної медицини.

Пацієнта і лікаря потрібно багато часу і зусиль на лікування нейродерміту. Фото патології в стадії загострення виглядає для багатьох страхітливо, але в більшості випадків вдається досягти хороших результатів при грамотній стратегії терапії. Захворювання не виліковується, однак, дозволяє повноцінно жити і працювати.

Фізіотерапія

Фізіотерапевтичні процедури позитивно впливають на нейродерміт. Симптоми і лікування, фото отриманих результатів переконливо свідчать про корисність проведення спектру процедур, куди входить:

  • Світлолікування.
  • Фототерапія.
  • Електросон.
  • Пиелотерапия з грязями Мертвого, Чорного морів.
  • Сугестивна терапія.
  • Парафінолікування.
  • Електрофорез.
  • Озокеритотерапія та ін.

Фізіотерапевтичні процедури призначаються після зняття гострого синдрому. Найкращих результатів у лікуванні вдається домогтися в санаторних умовах, де застосовується комплексний підхід до процесу – медикаментозна, фізіотерапевтична, психологічна реабілітація пацієнта. Враховуючи хронічний перебіг хвороби, пацієнту необхідно кілька разів на рік проходити профілактичне лікування. Нейродерміт (фото) у дорослих відступає при постійних зусиллях з підтримання стану ремісії.

Профілактика

Не існує особливих заходів, здатних попередити нейродерміт. Симптоми та лікування у дорослих, фото гострого перебігу та ремісії дають можливість оцінити масштабність захворювання і можливості зняття гострого перебігу захворювання. Дерматологи рекомендують хворим дотримуватися правил побутової і психологічної гігієни, вести здоровий спосіб життя, зміцнювати імунітет.

Людям, схильним до алергічних шкірних реакцій краще носити одяг вільного покрою з натуральних тканин, не викликають роздратування. Не варто піддаватися сильному охолоджуванню і не відчувати різку зміну температурного режиму. Також необхідно приділяти достатню увагу догляду за шкірою – ретельного очищення, зволоження і пом’якшення шкіри.