Висока смертність
Незважаючи на постійне вдосконалення терапевтичних методик, при синдромі Лайєлла смертність залишається досить високою – гине приблизно 30 % всіх хворих. Чим пізніше поставлено діагноз і розпочато лікування, тим вище ймовірність летального результату. Така ймовірність зростає і при ураженні більше 50 % шкірного покриву.
Терапевтичні методи лікування синдрому Лайєлла спрямовані на боротьбу з патологічними змінами в організмі, в результаті токсичної дії продуктів розпаду білків органів і тканин. Також здійснюється підтримка водно-сольового і мінерального балансу в організмі, проводяться заходи по зниженню згортання крові.
Методики інтенсивної терапії
При симптомах синдрому Лайєлла проводять інтенсивну терапію. Вона, як правило, виглядає так:
- Екстракорпоральна гемосорбція. Це метод №1 в лікуванні синдрому Лайєлла. Бажано застосовувати його в перші дві доби, так як надалі ефективність терапії помітно знижується. При своєчасно розпочатому лікуванні достатньо 2-3-х процедур для повного одужання пацієнта. Опісля ж кілька днів стан хворого помітно погіршується, і токсичне ураження організму набирає обертів. У цьому випадку може знадобитися більше процедур.
- Плазмаферез. Він має двостороннє дію. Перше – він виводить з організму токсини, алергени, імунні комплекси, що циркулюють у крові, а також активні імунні клітини. Друге – він нормалізує захист організму. На початковій стадії захворювання досить також 2-3-х процедур для відновлення нормального стану пацієнта.
- Терапевтичні методи, спрямовані на стабілізацію водно-сольового і білкового балансу в організмі. Це дуже важлива віха в лікуванні, так як саме згадане порушення запускає генералізовані патологічні процеси внутрішніх органів. В організм постійно вводиться рідина (приблизно 2 літри на добу) у вигляді спеціальних розчинів для внутрішньовенних ін’єкцій.
- Оскільки в період цієї хвороби йде активний розпад шкірного покриву і власних органів, пацієнту вводять спеціальні препарати, які пригнічують вироблення ферментів, спрямованих на руйнування.
- Кортикостероїдні препарати. Вони володіють яскраво вираженою протизапальною і протиалергічною активністю. Їх дози у період інтенсивної терапії підвищені.
- Препарати для забезпечення нормалізації та підтримки діяльності функцій печінки і нирок.
- Антибіотики. Їх мета швидше профілактична. Оскільки в організмі йдуть активні запальні та деструктивні процеси, велика ймовірність приєднання інфекційних уражень. Але вибір антибіотиків дуже строгий, так як в цьому випадку мають справу з пацієнтом з високим ступенем чутливості до препаратів і яскраво вираженою алергічною реакцією.
- Прийом мінеральних речовин одночасно з сечогінними засобами. Це препарати калію, кальцію, магнію.
- Медикаменти, які сприяють зниженню згортання крові.
- На ділянці ураження шкіри наносять ранозагоювальні мазі, кортикостероїдні аерозолі, місцеві антибактеріальні препарати, проводиться регулярна зміна стерильних пов’язок. Як ранозагоювальні та протизапальних засобів призначається полоскання ротової порожнини відварами трав антибактеріального значення.
Лікування, як вже згадувалося, проводиться в палатах інтенсивної терапії, де проводять посилене спостереження та забезпечують належний догляд за хворим. Неприпустимий холод в палаті. Обов’язково обладнання приміщень УФ-лампами спектру бактерицидної дії.
