Післяопераційний період і можливі ускладнення
Особливо важкі в сенсі тромбозу протеза і порушень гемодинаміки перші кілька годин післяопераційного періоду. Найбільш важливим завданням для анестезіолога та лікаря є підтримання стабільної гемодинаміки після операції, так як зниження у хворого тиску нижче 100 міліметрів здатне викликати тромбоз шунта. У зв’язку з цим, як правило, всі невдачі при даних операціях відбуваються в перші хвилини і години після їх закінчення.
Відсоткова величина пізніх тромбозів на тлі синдрому Лериша невелика. Як показує практика, після тривалої операції і великої крововтрати при включенні шунта в кровотік може наступати падіння тиску. Цей період з боку анестезіолога вимагає проведення необхідних прийомів. Наприклад, вводять судинозвужувальні засоби, такі як ефедрин або адреналін, підвищуючи периферичний опір. Але ці препарати значно ускладнюють роботу серця, приводячи до ще більшого виснаження скорочувальних функцій міокарда. У зв’язку з цим подібні медикаменти слід призначати в мінімальних дозах.
Фіксуються іноді стану колапсу зі стрімким падінням тиску можна пояснити виснаженням адреналової системи, а крім того, недостатністю надниркових залоз. Тому до і під час оперативного втручання пацієнтові призначають «Кортизон», який треба приймати по 75 міліграм за два дні перед операцією і протягом трьох днів після неї. Замість судинозвужувальних препаратів на тлі падіння тиску в рамках післяопераційного періоду раціонально вводити швидкодіючі серцеві ліки, такі як, наприклад, «Строфантин».
Іншим постійним ускладненням в післяопераційному періоді при атеросклерозі аорти (синдром Лериша) є наявність важких парезів кишечника через травму нервового апарату і неминуче поява гематоми заочеревинного простору. В цілях боротьби з таким ускладненням потрібно забезпечити хворому введення достатньої кількості білків і протягом трьох днів після операції проводити комплекс різних заходів у вигляді обмеження харчування через рот і призначення пітуїтрин. Також пацієнтам потрібне внутрішньовенне введення гіпертонічного розчину кухонної солі поряд з промиванням шлунка і сифонними клізмами.
Деякі фахівці рекомендують перед завершенням операції вводити через ніс пацієнта тонкий катетер, який далі проводять в кишечник. За допомогою катетера евакуюють вміст кишечнику в післяопераційному періоді. В цілях профілактики парезу під час операції проводять новокаїнову блокаду брижі кишечника і заочеревинного простору.
