Діагностика
Діагностикою та лікуванням синдрому Туретта займається лікар-невропатолог або психіатр. Фахівець може запідозрити захворювання за такими ознаками:
- виникнення тиків у віці до 18 років;
- тривалість симптомів протягом тривалого часу (не менш 1 року);
- наявність у клінічній картині хоча б одного голосового тика.
Важливо пам’ятати, що мимовільні рухи спостерігаються і при органічних ураженнях центральної нервової системи. Тому важливо провести диференціальну діагностику синдрому Туретта. З цією метою призначають МРТ та КТ головного мозку. Слід також здати аналіз крові на вміст міді. Тики можуть спостерігатися при підвищеному вмісті в організмі цього елемента.
Психотерапія
Психотерапія відіграє головну роль у лікуванні синдрому Туретта. Від цього захворювання неможливо позбутися повністю, але можна значно пом’якшити його прояви.
Психотерапевтичні заняття повинні проводитися протягом тривалого часу. Важливо з’ясувати, у яких ситуаціях найчастіше з’являються напади. Зазвичай появи тиків передує стрес, відчуття тривоги і хвилювання. Робота психотерапевта повинна бути спрямована на заспокоєння психіки пацієнта. Необхідно виробляти у хворого вміння справлятися з тривогою і хвилюванням.
Завданням психотерапевта є максимальна адаптація хворого до життя в суспільстві. Нерідко пацієнти відчувають почуття провини і сорому за прояви своєї хвороби. Це посилює тривожність і призводить до погіршення симптомів. Під час психотерапевтичних сеансів спеціаліст навчає пацієнта правильної поведінки під час рухових і голосових тиків. Зазвичай хворий завжди відчуває наближення нападу. У цей момент важливо переключити свою увагу з мимовільних рухів на інше дію. При легкому ступені хвороби це допомагає запобігти напад.
