Протипоказання
«Де-Нол» не рекомендується вживати особам, які страждають від таких недуг:
- порушення роботи нирок;
- вираженою небажаної реакції алергічного характеру;
- індивідуальної непереносимості складових медикаментозного засобу.
Препарат заборонено приймати жінкам при вагітності та в період лактації. Це обумовлено імовірним негативним впливом на плід і проникненням активної речовини в грудне молоко. Вісмут – важкий метал, тому при наявності життєвої необхідності в його прийомі необхідно на час лікування припинити годувати дитину груддю.
Крім того, протипоказанням до «Де-Нолу» є вік дітей до 4 років. Він також не призначається в тому випадку, якщо пацієнт нещодавно брав препарати, що містять вісмут, з метою лікування інших патологій.
Побічні ефекти
Найбільш часто на тлі прийому кошти у пацієнтів з’являються наступні стани:
- нудота;
- метеоризм;
- прискорені позиви до скоєння акту дефекації або, навпаки, запори;
- порушення апетиту;
- наявність в ротовій порожнині металевого присмаку;
- калові маси набувають інший відтінок (від темно-коричневого до чорного).
Наявність перелічених вище побічних ефектів «Де-Нола» – не підстава для звернення до лікаря. Їх виникнення обумовлене адаптаційним періодом. Дані стану проходять без будь-якого втручання, їх наявність не означає, що курс лікування необхідно перервати.
Рідше у пацієнтів виникають алергічні реакції. Як правило, вони проявляються у вигляді свербежу та висипань на шкірі. Рішення щодо того, чи доцільно продовжувати лікування повинен приймати лікар. Зафіксовані поодинокі випадки виникнення анафілактичного шоку як побічного ефекту «Де-Нола».
Тривалість лікування препаратом повинна становити не більше 2 місяців. Даний термін може збільшити лікар, але тільки при наявності життєвої необхідності. Це обумовлено тим, що при тривалому лікуванні суттєво зростає ризик розвитку таких захворювань:
- нефропатії;
- артралгій;
- гінгівітів;
- псевдомембранозного коліту;
- енцефалопатії.
Пусковим фактором до виникнення даних патологій є накопичення вісмуту в ЦНС.
При суворому дотриманні призначеної схеми лікування ризик розвитку ускладнень мінімальний. Вони зникають самостійно після завершення прийому медикаменту. Як правило, серйозні ускладнення виникають вкрай рідко. У більшості випадків вони є наслідком невиправданого збільшення дози або тривалості лікування. При їх появі треба звернутися до лікаря.
