Тампонада серця: причини, симптоми, невідкладна допомога та особливості лікування

Захворювання серця входять у трійку найбільш поширених патологій. Вони однаково часто вражає молодих і літніх людей. Тампонада серця – небезпечна хвороба, яка часто призводить до летального результату. Людині потрібно негайне медичне втручання.

Представлена патологія вимагає не тільки консервативної терапії, але і хірургічної операції. Причому другий шлях використовується практично в кожному випадку. При тампонаді серця причини і симптоми з’ясовуються на огляді кардіолога.

Що являє собою захворювання?

У будь-якої людини в перикарді знаходиться невелика кількість рідини – до 40 мл Такий показник вважається нормальним. Але при тампонаді серця рідини стає занадто багато. Вона наповнює простір між оболонками, що покривають м’язову тканину.

Це може бути як ексудат, так і кров. Іноді між оболонками міститься лімфа і гній. В результаті скупчення рідини орган стискається і не може нормально виконувати свої функції. Наповнення порожнин серця недостатньо. Воно не може скорочуватися так, як раніше. Відбувається зниження венозного припливу і серцевого викиду.

Тампонада серця кров’ю ще більш небезпечна. В перикарді може збиратися до 1 літра рідини, що вже являє собою небезпеку для життя, адже орган не може нормально працювати.

Класифікація

Тампонада серця може бути різною. Від точного визначення типу захворювання залежить прогноз. Існують такі її види:

  • Гостра. Вона стрімко розвивається, а її симптоми виражені яскраво. У порожнину перикарда виливається до 250 мл рідини. Перебіг хвороби передбачити дуже важко. Людині необхідна термінова допомога лікарів.
  • Хронічна. Простір перикарда заповнюється поступово. В кінцевому підсумку рідини там виявляється 1-2 л. Тут прогноз більш сприятливий, так як небезпечний для життя стан не виникає дуже швидко. У лікарів є час, щоб вирішити проблему.
  • Спонтанна. Розвивається тампонада з-за дефектів у серцевих оболонках або стінках судин.
  • Від типу захворювання залежить призначена терапія, а також її ефективність. Тампонада має уремічний, бактеріальний, вірусний або пухлинний характер.

    Причини розвитку

    Причини тампонади серця такі:

    • Відкрита або закрита травма грудної клітини, що супроводжується пошкодженням органу.
    • Радіаційне опромінення.
    • Злоякісного новоутворення або доброякісного характеру.
    • Надмірне зневоднення організму.
    • Проблеми з артеріальним тиском.
    • Гіпотиреоз або інші порушення функціональності ендокринної системи.
    • Інфаркт міокарда або розрив серця.
    • Тривалий прийом препаратів, що розріджують кров.
    • Гемодіаліз, провокує ниркову недостатність.
    • Тривалий перебіг хронічних патологій.
    • Мікседема.
    • Ревматизм.
    • Туберкульоз.
    • Виражена грибкова інфекція.
    • Розрив расслаивающаяся аневризми аорти.
    • Оперативне вилучення тканин міокарда або зондування серцевих камер.
    • Лейкоз.

    Хронічний тип тампонади часто викликають системні патології, які призводять до ураження сполучної тканини. Особливу увагу потрібно звернути на розвиток захворювання у малюків до року.

    Ознаки і симптоми

    При тампонаді серця симптоми проявляються по-різному. Все залежить від форми патології. Можна виділити такі ознаки захворювання:

    • Істотне погіршення самопочуття.
    • Больовий синдром і дискомфорт в районі грудей.
    • Надмірне психологічне напруження.
    • Нестача повітря, задишка.
    • Холодний піт.
    • Нездужання і слабкість.
    • Порушення пульсу.
    • Ціаноз шкіри (придбання нею синього відтінку).
    • Підвищена тривожність і страх смерті.
    • Порушення апетиту.
    • Прослуховується приглушений тон серця, також присутній шум тертя перикарда.

    У складних випадках у пацієнта відзначається запаморочення, втрата свідомості, а також геморагічний колапс. Для хронічної форми характерно збільшення обсягу вен, зміна розміру печінки, утруднення дихання при фізичному навантаженні.

    Особливості діагностики

    Діагностика тампонади серця повинна бути комплексної та диференціальної. Вона передбачає такі дослідження:

  • Фізикальний огляд кардіологом і фіксацію скарг пацієнта.
  • ЕКГ при тампонаді серця. Вона використовується не дуже часто, але дозволить прорахувати ритм серця.
  • Рентгенографія. На знімку видно обриси органу, які розширюються в усі сторони. Також наголошується згладженість тіні серця ліворуч. На знімку немає ознак застою в органах дихання, спостерігається спадання лівого шлуночка в період розслаблення.
  • Ехокардіографія. Завдяки їй визначається наявність і кількість рідини. Також дослідження регулярно проводиться з метою простеження динаміки відновлення пацієнта після хірургічної операції. Результат діагностики: зменшується ступінь спадання нижньої порожнистої вени на вдиху, порожнину нижніх серцевих камер зменшується, листи розходяться перикарда.
  • МРТ. Дослідження дозволяє виявити захворювання на ранній стадії. Воно передбачає пошаровий аналіз м’яких тканин з можливістю виявлення дрібних вогнищ ураження.
  • УЗД. Аналіз виявляє рідина в перикардіальній області.
  • Бактеріальний посів і біопсія отриманої рідини. Він необхідний для уточнення діагнозу.
  • Імпульсна допплерографія судин.
  • Катетеризація порожнин серця. Це інвазивна методика, яка застосовується в ході оперативного втручання. Отримані дані максимально достовірні.
  • Також проводиться обстеження внутрішніх органів. З діагностикою тягнути не можна. Потрібно відрізнити тампонаду від констриктивного перикардиту, миокардиальной недостатності.

    Цікаве:  Спайки в малому тазу: симптоми, діагностика, лікування, лікування

    У дітей максимально інформативними дослідженнями є УЗД і пункція. Інші діагностичні методики не застосовуються.

    Невідкладна допомога

    При серйозних патологій серця пацієнтові іноді потрібна термінова допомога медиків. Тампонада серця нерідко призводить до летального результату, якщо пацієнт не отримує своєчасної допомоги. Напад може трапитися в будь-який момент. Якщо людині стало зле вдома, йому потрібно надати невідкладну допомогу і викликати лікарів.

    У момент нападу не можна давати потерпілому якісь препарати, так як тиск крові знизиться ще більше. Важливо забезпечити людині максимальний комфорт. Після приїзду лікарів потрібно докладно і точно описати стан людини.

    В першу чергу в умовах стаціонару робиться пункція перикарда. В цю область вводиться голка з розширеним кінцем і відкачується зайва рідина. Місце уколу район лівого 7-го ребра. Голка вводиться на 1,5 см всередину, прямує вгору і проштовхується ще глибше (на 3-5 см). При правильному проведенні процедури починає йти рідина.

    Процедура проводиться під наглядом УЗД або рентгена. Операція дозволяє тільки полегшити стан пацієнта на деякий час. Якщо причина не буде усунуто, то проблема повернеться. Після пункції порожнину перикарда промивається склерозирующими, антисептичними засобами або антибіотиками. Часто використовуваними ліками є “Гідрокортизон”, “Преднізолон”.

    При тампонаді серця невідкладна допомога знижує ризик летального результату.

    Традиційна терапія

    Терапія вважається успішною, якщо усунена причина розвитку патології, а стан стабілізоване. Стан пацієнта має помітно покращитися.

    Після того як буде купирована гостра тампонада серця, підтримуюча терапія з застосуванням медикаментів. Пацієнту вливається інфузійний розчин: метаболічні препарати або плазма крові.

    Щоб відновити нормальні процеси живлення і обміну в міокарді, поліпшити регенерацію тканин, лікарі призначають людині “Мілдронат”, “Схуднення”. Якщо внаслідок наповнення перикарда рідиною у пацієнта виникли ускладнення, лікування спрямовується на купірування патологічних станів.

    Якщо причина тампонади вирішено успішно, то через декілька днів хворий виписується із стаціонару і продовжує терапію амбулаторно в домашніх умовах.

    Потрібно хірургічне втручання?

    Лікування тампонади серця проводиться не лише консервативним шляхом. Якщо високий ризик виникнення рецидиву, то проводиться операція. Показанням до проведення процедури є: розрив серця, звапніння або рубцеві зміни перикарда, хронічне утворення ексудату в навколосерцевої сумці.

    Пацієнту зазвичай призначається таке втручання:

  • Перикардиотомия. Стінка перикарда розсікається з метою дренування його порожнини, відведення зайвої рідини, а також визначення патологічних вогнищ.
  • Субтотальна перикардэктомия. Повне видалення фрагмента, за винятком частини, що прилягає до задньої частини камер.
  • Після оперативного втручання пацієнтові потрібно відновлення. Важливо уникати важких фізичних навантажень, стресових ситуацій, правильно харчуватися.

    Особливості дренування

    Перикард – серцева сумка, яка має властивість розтягуватися, тому клінічна картина змінюється. При її швидкому наповненні рідиною у хворого розвивається шоковий стан. Потрібне негайне дренування.

    Видалення рідини не можна проводити швидко. Якщо в перикарді її присутній 1 літр, то процедура ліквідації триває близько 40 хвилин. В іншому випадку у хворого сильно знижується артеріальний тиск. Гіпотонія здатна триматися тиждень. При цьому реакція пацієнта на терапію незначна.

    Така реакція пов’язана з перевантаженням правих серцевих камер, порушенням відновлення функціональності м’язів міокарда.

    Ранні ускладнення

    Якщо лікування тампонади серця не проводилося вчасно або було неефективним, то у пацієнта розвиваються ускладнення. Вони проявляються як у момент безпосереднього наповнення органу кров’ю, так і через деякий час після цього. До неприємних наслідків відноситься:

    • Аритмія.
    • Інфаркт міокарда.
    • Кардіогенний шок.
    • Раптова смерть.

    Хронічний перебіг захворювання викликає пізні ускладнення:

    • Фіброзний перикардит (запалення сполучної тканини сумки органу).
    • Порушення імпульсної провідності між шлуночками і передсердями.

    Наслідки дає і пункція перикарда. У хворого може розвинутися кардіальний склероз. При своєчасному виявленні і правильному лікуванні патології прогноз сприятливий.

    Профілактика патології

    Причини виникнення і симптоми тампонади серця необхідно знати тим людям, у яких є підвищений ризик розвитку кардіологічних патологій.

    Представлене захворювання можна попередити, але для цього потрібно дотримуватися такі профілактичні заходи:

    • Антикоагулянти та інші кардіологічні препарати слід приймати тільки за інструкцією і після узгодження з лікарем.
    • Вчасно лікувати будь-які інфекційні та запальні захворювання.
    • Уникати травмування грудної клітки.
    • Довіряти виконання інвазивних кардіологічних процедур тільки професіоналам.
    • Правильно і раціонально харчуватися.

    Про окремі наслідки говорити важко, так як причини виникнення різні, і не всі з них можна повністю усунути.

    Щоб уникнути летального результату або серйозних наслідків, потрібно вчасно проходити діагностику і терапію кардіологічних захворювань. Також доведеться постійно перебувати на контролі у лікаря.