Тонзиліт – хвороба, при якій утворюється запалення мигдалин в результаті інфекційного ураження. Найчастіше спостерігається ураження стрептококами і стафілококами.
Гострий тонзиліт характеризується досить вираженою симптоматикою, яка не може бути непоміченою. Якщо проводиться правильне лікування тонзиліту, то хвороба переходить у хронічну стадію з можливими рецидивами.
Досить часто зустрічається це захворювання у дітей 5-10 років. При хронічній формі загострення виникають по кілька разів на рік.
Особливість захворювання
Тонзиліт – інфекційно-запальне ураження мигдаликів. Це досить поширена хвороба органів дихання. Піднебінні мигдалики – важливий орган імунної системи, бере участь у виробленні імунітету і забезпечує захист від проникнення хвороботворних мікроорганізмів у внутрішні органи. Однак у деяких випадках гланди самі стають основним джерелом інфекції.
Поверхня гланд складається з безлічі лакун, в яких затримуються частинки їжі, хвороботворні мікроби і гнійний вміст. При тонзиліті патологічний процес в основному зачіпає тільки піднебінні мигдалики, а носоглоточные, язичні і гортанні запалюються набагато рідше. Хвороба вражає дорослих і дітей віком старше 5 років. В основному для хвороби характерний сезонний підйом захворюваності.
Основна класифікація
Лікування тонзиліту багато в чому залежить від форми перебігу захворювання. За ступенем перебігу виділяють такі форми, як гострий і хронічний тонзиліт. Гостра форма, у свою чергу, підрозділяється на:
- фолікулярну;
- некротичну;
- лакунарну;
- плівчату.
Основним бактеріальним збудником є гемолітичний стрептокок, а також в деяких випадках може бути спровокований хламідіями і мікоплазмами. Лікування гострого тонзиліту обов’язково повинно бути комплексним, оскільки хвороба може дуже швидко перейти в хронічну стадію. Ангіна протікає з досить вираженою симптоматикою і гострим запаленням в горлі.
Лікування хронічного тонзиліту більш тривалий, так як це запальний процес, який протікає в глоткових мигдаликах протягом декількох місяців і розвивається після раніше перенесеної ангіни. Виникає такий стан у разі, якщо хвороба до кінця не вилікувана.
Хронічна форма патології може бути простою або токсико-алергічної. При простій стадії спостерігається місцева симптоматика, а для алергічної форми перебігу патології характерне загальне погіршення самопочуття. Крім того, хронічний тонзиліт може бути компенсованим або декомпенсованим. Остання форма характеризується тим, що розвиваються ускладнення у вигляді протікання запальних захворювань носа і вуха, а також абсцесів.
Причини виникнення хвороби
Гострий тонзиліт здебільшого провокують різні бактерії, віруси і грибки. Хронічна форма хвороби може розвиватися при поєднанні кількох чинників, зокрема, таких як:
- неправильне проведення лікування ангіни;
- порушення в імунній системі;
- наявність вогнищ хронічної інфекції;
- перебіг алергії;
- часті вірусні захворювання.
Бактерії та віруси найчастіше надходять в організм із зовнішнього середовища. Слабкий імунітет не в змозі забезпечити повноцінний захист організму. Зниження імунної системи може спровокувати не тільки запалення, а також стреси, неправильне харчування і порушення умов життя. При протіканні хронічної форми захворювання людина абсолютно не небезпечний для оточуючих.
Які можуть бути симптоми
Симптоми і лікування тонзиліту можуть бути самими різними, все залежить від особливостей перебігу захворювання та його форми. При протіканні гострої форми хвороби ознаки багато в чому залежать від збудника, особливостей ураження мигдаликів, а також загального стану пацієнта. Серед загальної симптоматики можна виділити:
- високу температуру;
- біль у горлі;
- збільшені і болючі лімфовузли;
- блювоту, діарею;
- ознаки тяжкої інтоксикації.
Зовнішній вид мигдалин багато в чому залежить від стадії перебігу хвороби, проте в будь-якому випадку вони набряклі, почервонілі і покриті нальотом. Симптоми і лікування тонзиліту катарального типу менш складні, тому наліт може бути відсутнім, і болючість не дуже виражена. При вірусної ангіні гланди покриваються бульбашками, які з часом розкриваються, і утворюються виразки. Крім того, спостерігаються виражені ознаки ураження органів дихання, а саме:
- кашель;
- нежить;
- осиплість голосу.
При важкому протіканні хвороби спостерігаються ознаки інтоксикації, сильна млявість і погіршення імунітету. Симптоми і лікування хронічного тонзиліту дещо відрізняються від гострої форми, і серед основних ознак можна виділити:
- першіння і сухість у горлі;
- незначне підвищення температури;
- дискомфорт при ковтанні;
- збільшення лімфовузлів;
- крім того, може відділятися гній.
Хронічна форма характеризується періодично виникаючими загостреннями після значного переохолодження, сильного стресу і багатьох інших негативних факторів. При появі симптомів хронічного тонзиліту у дорослих лікування потрібно провести відразу ж, щоб не спровокувати розвитку ускладнень.
Проведення діагностики
Залежно від симптомів тонзиліту у дорослих призначається відповідне лікування, однак тільки після проведення комплексної діагностики і визначення збудника хвороби. При гострій формі пацієнт звертається до лікаря з скаргами на біль в горлі і підвищення температури. Люди, які страждають від хронічного тонзиліту, скаржаться на часте перебіг ангіни, повторюється по кілька разів у рік.
Для постановки діагнозу лікар проводить огляд ротової порожнини, за допомогою якого виявляє характерні для цієї хвороби ознаки. Для виявлення гнійного вмісту він один шпатель опускає на корінь язика, а іншим декілька відсуває гланди в бік. При цьому вміст виходить назовні.
Для виявлення супутніх захворювань проводиться огляд носової порожнини і слухових ходів. При підозрі на наявність злоякісної пухлини проводиться біопсія.
Щоб виявити спровокували запалення мікроорганізми і визначити їх чутливість до антибактеріальних засобів, потрібно дослідження мазка. Це дозволить виявити мікроорганізми, що спровокували розвиток хвороби. При частих тонзилітах виконують пробу на чутливість до призначуваних препаратів, що дозволить підібрати найбільш результативне лікування.
Також призначається аналіз крові, так як за змінами показників можна визначити перебіг інфекційного захворювання, що супроводжується запальним процесом. Варто відзначити, що при хронічній формі показники можуть залишатися в межах норми.
Особливості лікування
При виникненні симптомів тонзиліту у дорослих лікування має призначати тільки кваліфікований лікар, так як самолікування загрожує розвитком ускладнень. Хворого треба ізолювати, тому що ангіна є заразним захворюванням, а також забезпечити постільний режим.
В основному призначається консервативне лікування тонзиліту, що припускає під собою проведення антибактеріальної терапії, застосування місцевих засобів, фізіотерапії. Крім того, хороший результат дають народні методики в поєднанні з лікарськими препаратами. В особливо важких випадках може призначатися хірургічне втручання.
У випадку з гострим тонзилітом лікування потрібно провести своєчасно, воно повинно бути комплексним, оскільки він може дуже швидко перейти в хронічну форму.
Консервативна терапія
При протіканні гострої форми тонзиліту у дорослих лікування може проводитися в інфекційному відділенні з дотриманням суворого постільного режиму. Пацієнтам показано дотримання дієти, що щадить і питного режиму. Хвороба лікується консервативно із застосуванням медикаментозних препаратів і фізіотерапії.
Лікування тонзиліту антибіотиками проводиться тільки при протіканні бактеріальної форми хвороби. Якщо ангіна була спровокована вірусами, то вони не принесуть ніякого результату. Хворим призначаються антибіотики широкого спектру дії, зокрема, такі як:
- пеніциліни («Панклав», «Аугментин»);
- цефалоспорини («Цефіксим», «Цефаклор»);
- макроліди («Сумамокс», «Кларитроміцин»).
При неускладнених формах тонзиліту лікування у дорослих можна проводити за допомогою протимікробних препаратів місцевої дії, зокрема, таких як «Биопарокс». Симптоматична терапія спрямована на зменшення ознак захворювання і полегшення стану хворого, саме тому застосовуються:
- жарознижуючі препарати («Нурофен», «Ибуфен»);
- антигістамінні засоби («Цетрин», «Лоратадин»);
- спреї і льодяники від горла;
- полоскання антисептичними розчинами;
- імуностимулюючі препарати («Имунорикс», «Имисген»);
- вітамінні комплекси.
Після зменшення ознак запалення проводиться фізіотерапевтична терапія. На піднебінні мигдалини проводиться вплив ультрафіолетом, електромагнітним полем. Фізіотерапія допомагає підсилити кровообіг в мигдалинах, надає стимулюючу дію, активізує вироблення антитіл. Крім того, на область збільшених лімфовузлів наносяться грязьові аплікації. Широко застосовується ароматерапія, що припускає під собою застосування ефірних олій для проведення інгаляцій і полоскань.
Лікування хронічного тонзиліту у дорослих проводиться практично так само, як і терапія гострої форми. Декомпенсований тип захворювання не піддається консервативної терапії. У такому разі показано тільки хірургічне втручання.
Хірургічне лікування
Лікування хронічного тонзиліту у дорослих і дітей досить часто проводиться хірургічним шляхом. Варто відзначити, що подібне захворювання може спровокувати різні ускладнення, що поширюються на суглоби і серце, саме тому може розвиватися пієлонефрит або ендокардит.
Хірургічне лікування хронічного тонзиліту проводиться при наявності таких проблем як:
- загострення хвороби відбувається більше 2 разів на рік;
- спостерігається тяжка симптоматика;
- виникло ускладнення на серце і суглоби.
Результативним засобом вважається лазерне видалення мигдалин або кріохірургічний метод, коли гланди заморожуються. Існують певні протипоказання до хірургічного лікування хронічного тонзиліту у дитини або дорослого. Зокрема, серед основних протипоказань можна виділити наявність серцево-судинної та ниркової недостатності, інфекційні хвороби, діабет, вагітність, гемофілію, менструацію. Лікування проводиться через 3 тижні після загострення.
Народні методики
Лікування тонзиліту народними засобами полягає в застосуванні різних відварів і настойок, призначених для полоскання горла. Щоб усунути віруси і бактерії, потрібно промивання носоглотки теплою підсоленою водою. Її потрібно втягувати через ніс, а потім спльовувати. Крім того, можна полоскати горло содо-сольовим розчином.
Для полоскання можна використовувати свіжий сік хрону, який розводиться теплою водою. Це засіб допоможе впоратися з інфекцією. Лікування тонзиліту народними засобами має на увазі під собою вживання відвару:
- кори дуба;
- лопуха;
- малини;
- звіробою;
- звіробою;
- шавлії;
- тополиних бруньок.
Крім того, можна використовувати настоянку прополісу, воду з яблучним оцтом, тепле шампанське, журавлинний сік з додаванням меду. Для обробки мигдалин можна використовувати масло базиліка. Підвищити імунітет допоможуть відвари ромашки, алтея або хвоща.
Лікування тонзиліту в домашніх умовах передбачає застосування сольових пов’язок, а також капустяних компресів, які прикладаються на область горла. Усунути болючість допомагають цибульні інгаляції.
Лікування хронічного тонзиліту народними засобами проводиться протягом приблизно 2 місяців, а потім потрібно зробити перерву на 2 тижні і повторити курс терапії. Народні засоби і методики потрібно застосовувати тільки після консультації з лікарем. Якщо відсутній результат терапії або виникають побічні прояви, то нетрадиційне лікування потрібно припинити.
Харчування і спосіб життя
Лікування тонзиліту в домашніх умовах передбачає дотримання дієти, а також режиму дня. При ангіні протипоказані фізичні навантаження. Надмірна активність значно підвищує навантаження на серце, а також провокує ризик розвитку ускладнень. Саме тому доцільно дотримуватися постільного режиму весь період.
При протіканні хронічного тонзиліту лікування у дорослих в домашніх умовах передбачає тривале перебування на свіжому повітрі, а також достатня рух. Доведено, що при недостатній фізичній активності місцеві захисні властивості значно погіршуються. Для підвищення захисних властивостей імунітету для хворих хронічним тонзилітом рекомендується:
- уникати задимленого і запорошеного повітря;
- зволожувати повітря в приміщенні;
- відмовитися від тютюнопаління;
- загартовуватися;
- дотримуватися режиму дня;
- приділяти час відпочинку;
- не перевтомлюватися і уникати стресів.
Хворим із загостренням хронічної стадії хвороби рекомендується дотримання дієти. Вона спрямована на зміцнення захисних сил організму і швидке виведення токсинів. Кулінарна обробка передбачає під собою варіння або приготування на пару. Всі споживані страви повинні бути максимально щадними. Потрібно виключити пряні, гострі і кислі продукти.
Під час загострення потрібно часте харчування невеликими порціями. Їжу бажано споживати в той час, коли знижується температура і з’являється апетит.
Тонзиліт у вагітних
Щоб народити здорову дитину, вагітні жінки повинні дбати про своє здоров’я. При відсутності адекватного лікування можуть виникнути серйозні ускладнення. Поширення інфекції може призвести до порушення кровообігу в матці, гіпоксії плода, відшарування плаценти, виникнення токсикозу, викидня, передчасних пологів.
Жінки, які планують народження дитини, обов’язково повинні пройти обстеження і вилікувати наявні патології. Якщо тонзиліт розвинувся під час вагітності, потрібно підібрати правильне лікування. Під час вагітності заборонено приймати антибактеріальні препарати. Краще всього застосовувати народні засоби і фізіотерапію.
Перебіг ангіни у дітей
Симптоми і лікування тонзиліту у дітей можуть бути самими різними, все залежить від особливостей перебігу захворювання. Основною причиною виникнення ангіни є хвороботворні мікроорганізми. Передаються вони повітряно-крапельним або контактно-побутовим шляхом від хворої людини. Так як імунна система до кінця не сформована, тому після проникнення збудника вірусу в організм відразу ж починається запальний процес.
При виникненні перших симптомів тонзиліту у дітей лікування потрібно розпочати негайно, так як хвороба може перейти в хронічну стадію. Серед основних ознак слід виділити:
- різкий біль у горлі;
- підвищення температури;
- гарячку та озноб;
- головний біль;
- погіршення апетиту.
Лікування тонзиліту у дітей можна розділити на місцеве і загальне. Важливо швидко усунути збудника інфекції і полегшити наявну симптоматику. Якщо хвороба має бактеріальну природу, то обов’язково треба проводити антибактеріальну терапію. Найчастіше доктор призначає такі препарати, як «Сумамед», «Аугментин», «Кларитроміцин», «Азитроміцин».
Особливість лікування тонзиліту у дітей багато в чому залежить від ступеня тяжкості хвороби, особливостей дитини та виду патологічної мікрофлори. При вірусної ангіні доктор призначає противірусні та імуностимулюючі препарати, зокрема, такі як «Віферон». Крім того, потрібні жарознижуючі, антигістамінні засоби, а також місцеві антисептики, що застосовуються для зрошення горла. Відгуки про лікування тонзиліту у дітей за допомогою лікарських препаратів і народних засобів досить хороші, найголовніше – своєчасно провести терапію.
Можливі ускладнення
До місцевих ускладнень хронічного тонзиліту можна віднести такі як:
- абсцес і паратонзилліт;
- фарингіт;
- лімфаденіт;
- заміна паренхіми сполучною тканиною.
Загальні ускладнення зумовлені поширенням інфекції в організмі. Ускладнення можуть зачепити серце, нирки і суглоби. Крім того, можуть бути патології крові.
Проведення профілактики
Профілактичні заходи передбачають виконання таких рекомендацій, як:
- дотримання особистої гігієни;
- правильне харчування;
- проведення вологого прибирання в будинку;
- загартовування;
- зміцнення імунітету;
- санування вогнищ інфекції;
- проведення регулярних оглядів.
Всі ці заходи профілактики допоможуть забезпечити захист від протікання хронічного тонзиліту. Вони допоможуть зміцнити імунітет і впоратися з різного роду інфекціями.
Тонзиліт являє собою складну хворобу, яка потребує комплексного якісного лікування, так як вона може спровокувати різні ускладнення.
