Чим небезпечні трипельфосфаты в сечі у собаки
Як вже було сказано, камені даного виду ростуть дуже швидко. Великий камінь, пісок можуть заблокувати сечовивідний канал, і тварина просто не зможе випорожнюватися. Сеча буде в буквальному сенсі гнити всередині собаки, що викличе швидку загальну інтоксикацію.
При сечокам’яної хвороби можна лікувати тварину за підказками знайомих і народними методами, адже можна просто не встигнути роздрібнити камені, або ж метод взагалі не допоможе. При перших симптомах потрібно звернутися до ветеринара, який призначить аналіз сечі. Трипельфосфаты при швидкому виявленні добре піддаються лікуванню.
Чому з’являється сечокам’яна хвороба?
Дане захворювання поширене не тільки серед людей, але і серед тварин. Хвороба давно і пильно вивчається, але все ж багато що і на сьогоднішній день залишається незрозумілим. Виявлено чинники, які можуть впливати на окислення і олужнення сечі. Причини трипельфосфатов у собак можуть бути наступні:
Теоретично – призвести до розвитку сечокам’яної хвороби може будь-яка інфекція. Але особливо це стосується інфекцій сечостатевої системи.
Неправильне годування: не можна годувати собаку і натуральною їжею і сухим кормом, навіть чергуючи між собою. Потрібно вибрати корм і консерви, або постійно натуральну їжу. Не можна собаку загодовувати одними кашами, це призведе до надлишку вуглеводів, які стануть причиною ощелачіванія сечі. А причини трипельфосфатов в сечі – це лужне середовище. Також не можна загодовувати білками (риба і м’ясо), адже вони навантажують нирки, а це може погіршити перебіг хвороби, якщо така вже є, або стати причиною виникнення каменів іншого виду.
Недолік рідини в раціоні собаки. У вихованця має бути вільний доступ до миски з водою, особливо важливо це при годівлі сухими кормами і в жарку погоду. Також не можна поїти собаку водопровідної, неочищеної водою, в ній багато металів і мікроелементів, які перетворюються в камені і пісок.
Найкоротший і прямий шлях до розвитку сечокам’яної хвороби – кристалізація сечі, яка відбувається, коли собака довго терпить до вигулу. Виводите вихованця не рідше 2 разів у день, коли він молодий, та не менш 3 разів, коли досягне поважного віку.
Собаці потрібні фізичні навантаження. При їх недоліку вихованець почне жиріти, у нього з’являться набряки, застій сечі, а це знову ж веде до сечокам’яної хвороби.
Вроджені патології і спадкова схильність. Патології можуть бути в нирках, печінці, обмін речовин і багато чому іншому.
Скупчення солей в організмі собаки відбувається також від неправильного харчування. Якщо ви годуєте вихованця зі свого столу супами, кашами, даєте солону рибу, котлети і все, де є сіль, то ризик розвитку хвороби дуже високий!
Може бути відразу декілька причин трипельфосфатов у собаки. Наприклад, вихованець генетично схильний, при цьому господар його неправильно годує, напуває водопровідною водою і вигулює один раз в день. При такому способі життя навіть генетично чистий вихованець неодмінно буде страждати від сечокам’яної хвороби.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
