Цитомегаловірус у дітей: симптоми і лікування

Ускладнення

Цитомегаловірус у маленьких дітей не проявляється, але в рідкісних випадках діагностуються ознаки ГРВІ, які не проходять тривалий час. Але не слід прирівнювати вірус до нешкідливим. Він в подальшому призводить до серйозних ускладнень.

Ускладнення вродженої цитомегаловірусної інфекції провокуються зниженням імунітету, що стає проблемою при зараженні іншою інфекцією, яка впливає на рівень імунітету. Вразливими відділами організму дитини до вірусу є центральні відділи нервової системи. За статистикою наслідками вродженого позитивного цитомегаловірусу IgG у дитини є глухота і атрофія зорового нерва, а також порушення розумової та рухової діяльності. Вроджене зараження характеризується особливістю – вірус може вражати кілька інших систем організму.

Діагностика

Так як зараження найчастіше проходить безсимптомно, то слід проявляти належну увагу до нього під час діагностики. Важливо провести аналіз на наявність цитомегаловірусу при планованої вагітності, при зараженні ВІЛ-інфекцією, при прояві ознак інфекційного мононуклеозу типу на тлі відсутності наявності збудника і при тривало не прохідною пневмонії або ГРВІ.

При аналізі на наявність вірусу проводять забір крові або будь-який інший біологічний рідини. Для визначення кількості і локалізації антитіл вірусу використовуються наступні методи:

Цікаве:  Кефалогематома у новонароджених на голові: причини та особливості лікування
  • Визначення наявності CMV антитіл у біологічному матеріалі. Проводять його посівом в лабораторії. Ці антитіла з’являються в крові відразу після зараження. Вони зупиняють подальший розвиток інфекційного процесу, з-за чого хвороба проходить практично безсимптомно.
  • Визначення імуноглобулінів цитомегаловірусу IgG у дітей. Наявність яких свідчить про первинному зараженні або гострої стадії. Якщо зараження відбулося вперше, то на початку хвороби ці антитіла зростуть. За умови, що цитомегаловірусу IgG у дітей повторний, антитіла також можуть бути на високому рівні і зберігатися там довгі роки.
  • Визначення імуноглобулінів IgM. Наявність яких свідчить про поточної інфекції.
  • Для визначення стадії розвитку необхідно постійно перевіряти рівень цих антитіл. Якщо відбудеться різке збільшення кількості антитіл в чотири рази, то можна говорити про стадії активності вірусу. Якщо спостерігається протилежне, то це свідчить про те, що хворий не інфікована вірусом. Навіть при наявності в крові цих антитіл завжди залишається ймовірність повторного інфікування.