Тиреотоксикоз – симптоми, лікування, профілактика та види

Лікування тиреотоксикозу

Після підтвердження діагнозу підбирають ефективну терапію, яка безпосередньо залежить від причин і симптомів тиреотоксикозу. Лікування проводять такими методами:

  • Консервативним. Включає в себе використання лікарських засобів: антитиреоїдний препарати, глюкокортикоїди, йодиди, бета-блокатори.
  • Хірургічним. В залежності від медичних показань у цьому випадку частково видаляється запалений вузол, збільшена частина ендокринного органу або проводять резекцію залози.
  • Використовують обидва способи в особливо важких випадках прояви захворювання.
  • Радиойодтерапия. Полягає в застосуванні радіоактивного йоду. Показаний цей вид терапії при неефективності першого методу або рецидиві після оперативного втручання
  • Лікування субклінічного тиреотоксикозу

    Симптоми цієї патології ледве помітні, або їх зовсім немає. Для того щоб визначитися з терапією слід з’ясувати причину появи захворювання. У такій ситуації багато залежить від пацієнта, наскільки детально він розповість доктор про зміну самопочуття протягом останніх трьох або навіть шести місяців. Фактори, від яких буде залежати тактика лікування:

    • вік хворого;
    • причина, яка викликала розвиток захворювання;
    • стан ступеня тяжкості. Їх всього дві і залежать вони від рівня ТТГ (ммо/мл): від 0,1 до 0,39 – перша, менше 0,1 – друга;
    • наявність супутніх хвороб.
    Цікаве:  Гострий синусит: симптоми і лікування

    А також розрізняють стійкий і минущий субклінічний тиреотоксикоз. Обов’язкове лікування рекомендовано для наступних громадян:

    • у віці до 65 років, які мають симптоми гіпертиреозу;
    • більш старшої вікової категорії, ніж у першому випадку, з ознаками і без ознак тиреотоксикозу, з наявними захворюваннями: ІХС, миготлива аритмія, стенокардія, після інсульту, важкий остеопороз;
    • з доведеною причиною хвороби.

    Хірургічне лікування проводять при наявності таких симптомів тиреотоксикозу: здавлення, величезного зоба і підозрі на злоякісну пухлина щитовидної залози. При консервативному способі лікування лікарські засоби підбирають індивідуально.