Керамічний граніт являє собою один із найбільш популярних видів підлогового покриття. Завдяки поєднанню високої міцності, довговічності і декоративних властивостей його використовують і в обробці приміщень, і в ландшафтному дизайні. При цьому укладання керамограніта – завдання непросте, оскільки матеріал відрізняється великою масою і твердою структурою, що утрудняє обробку.
Підготовка матеріалу до роботи
Перед монтажними операціями слід провести ревізію кожного елемента партії. Оцінюється цілісність структури і чистота поверхонь. Важливо, щоб тильна сторона була знежирена і готова до приклеювання. Складності можуть виникнути хіба що з обробкою матеріалу.
Найвища якість різання з чистими кромками дозволить отримати заводський розпилювальний верстат по каменю або гідроабразивний апарат, але в домашніх умовах розраховувати на це не варто. Зате можна обмежитися електричними плиткорезами або болгаркою з алмазним диском для плитки.
Керамограніт цілком піддається і нестандартної обробці з створенням отворів. Для цього можна застосувати і спеціальну модель плиткоріза, забезпеченого балеринки, і потужну електродриль з відповідною насадкою-фрезою.
Підготовка робочої поверхні
Укладати будь плитковий матеріал рекомендується на чисте, рівне і технічно стабільну основу. Конкретний перелік підготовчих заходів буде залежати не тільки від типу і стану чорнового покриття, але і від варіанта укладання керамограніта, оскільки і умови монтажу бувають різні.
Наприклад, технології фіксації за системою теплої підлоги і приклеювання до старого плиткового покриття припускають розбіжності в підходах до монтажу. Так, у першому випадку потрібна попередня укладання гідро – і пароізоляції з надійним шаром утеплювача. У випадку з плиткою може виникнути потреба у демонтажі кволих елементів, які виявляються шляхом простукування.
Всі наявні або знову виявлені дефекти обробляються шпаклівкою або грунтовкою, по характеристиках відповідної основі – бетону, металі, кераміці і т. д. Найбільш сприятлива для монтажу керамограніта поверхня являє собою стягування з самонивелирующейся суміші.
На що клеїти керамограніт?
Знову ж таки, багато чого буде залежати від умов експлуатації покриття. В якості універсального рішення можна рекомендувати товстошарові склади, які призначені спеціально для великої плитки, керамограніту та каменю. До речі, монтажний пласт без хвилястих ребер для підвищення адгезії по висоті буде мати 10-12 мм. Якщо на чорновий основі навіть після підготовчих робіт залишилися дрібні дефекти, то слід використовувати вирівнюючий клей для укладання керамограніта, який здатний усунути западини і опуклості до 5 мм. Забезпечується ефект згладжування, але повністю розраховувати на ремонтно-відновлювальну функцію клейової маси не варто. Для таких задач краще передбачати грунтующие суміші.
Що стосується зовнішніх умов, то важливо враховувати кліматичні характеристики – температуру і вологість. Якщо мова йде про монтаж на вулиці з метою формування плиткової доріжки, то перевага віддається високоеластичним і морозостійким складам. По-перше, така основа не втратить своїх властивостей при сильних перепадах температури, а по-друге, плитка збереже стійкість під механічними навантаженнями.
У домашніх умовах також можуть мати місце погрози від впливів вологи і тепла. Наприклад, якісна укладання керамограніта у ванній можлива на двокомпонентну епоксидну суміш, яка завдяки монолітної структурі відрізняється високою вологостійкістю.
Загальна технологія укладання
Традиційний і базовий спосіб монтажу передбачає напрямок установки від кута. Для витримки лінії кладки необхідно розтягнути мотузку паралельно до шву. По цьому контуру слід укладати матеріал, суворо фіксуючи кромки в місцях стику з допомогою монтажних хрестиків-розпірок. Це пластикові елементи, що дозволяють підганяти міжплиткові шви під один і той же формат по всій майданчику.
Клей наноситься висотою 8-10 мм, але вже говорилося, що товщина цього шару може досягати і 12 мм. Класичний спосіб укладання керамограніта на підлогу не вимагає великого об’єму розчину, що клеїть. Якість фіксації буде залежати від того, наскільки правильно плиточник виконав ребрение покладеного клею. Цю нехитру операцію можна виконувати зубчастим металевим шпателем з довжиною зубців 10-15 мм. Для керамограніта 12 мм буде достатньо.
Наявність ребер або хвиль на клейкому розчині підвищить чіпкість і адгезивні якості укладання. Притискати плитку слід акуратно і без різких рухів, не забуваючи про коректність стану елементів покриття.
Діагональне укладання
В силу складності механічної обробки, цей варіант монтажу рідко застосовується з керамічним гранітом. Але якщо стоїть чітке завдання пристрої діагонального покриття і є напоготові інструмент для різання елементів навпіл для бічної установки, то і ця конфігурація може бути реалізована.
Найчастіше використовують розкладку з дотриманням шва. Вона простіше в техніці монтажу, а у візуальному ефекті трохи програє альтернативних способів. Починаючи з країв, необхідно викласти розрізані по діагоналі половинки плитки так, щоб була закрита вся лінія. За залишеним кутах вже у вигляді ромбів буде продовжений монтаж збірних елементів.
Головна складність полягає в тому, що укладання керамограніта по діагоналі в завершеному вигляді повинна забезпечити симетрію з усіх боків покриття. Тобто кутові скошені фрагменти по кожній стороні будуть мати однаковий розмір. Компенсувати перевищення або зменшення розміру можна перехідними прямокутними фрагментами, які візуально виглядають як бортики або поріжки.
Особливості укладання на дерев’яну підлогу
Проблема монтажу на дерев’яній основі полягає в її нестабільності. Навіть при наявності ідеально викладених лад, їх цілісності і міцності масивні плити своєї навантаженням з часом деформують основу. Тому робота буде складатися з двох етапів – зачищення наявного покриття і укладання стяжки. Що стосується доопрацювання дерев’яної підлоги, то слід провести повну заміну пошкоджених та гнилих елементів на нові, виконати шліфування поверхні і при необхідності встановити жорстку основу.
Другий етап полягає у виконанні стяжки. Як зазначалося вище, самонівелюються розчин – оптимальний варіант. Занадто товсте покриття під укладання керамограніта робити не варто, але забезпечити рівну поверхню потрібно обов’язково. Після висихання полімерного покриття можна приступати до монтажу плитки за загальною технологією.
Безшовна укладання
Візуально таке покриття створює ефект монолітності, але про повне виключення зазорів мови не йде. Плиточник не створює цілеспрямовано шви певного розміру і фіксує елементи встик, але 1-2 мм все одно будуть відокремлювати два фрагменти. Причому відмінність даної технології скоріше полягає не в конфігурації взаємного розташування плитки, а в початковій підготовці матеріалу.
Якісна безшовна укладання керамограніта можлива тільки за умови ректифікованої обробки. Це спеціальна доведення граней матеріалу в заводських умовах, завдяки якій елементи в принципі можна стикувати між собою без ризику деформації. Адже не варто забувати, що проміжні шви у 5-10 мм робляться і для технологічної витримки зазору, що оберігає матеріал від перенапруги.
Правила укладання плит великоформатних
Принципово технологія монтажу трохи відрізняється від укладання звичайного керамограніта, але є деякі нюанси, облік яких допоможе продовжити термін служби покриття:
- На великому майданчику рекомендується використовувати тільки квадратні елементи – наприклад, формату 600 х 600 мм
- Приклеювати матеріал рекомендується на суміші посиленою фіксації. Такий клей відрізняється високою стійкістю до динамічних і статичних навантажень.
- Перед укладанням великоформатного керамограніта слід нанести 3-міліметровий шар ґрунтовки, який при монтажі виконає вирівнює, а в процесі експлуатації буде нівелювати навантаження від важкої плитки.
- Після укладання елементи покриття бажано фізично закріпити на час тужавіння клею, використовуючи спеціальну плиткову фурнітуру – гайки з притискними шайбами клини.
Затирка швів
Обробка зазорів є важливою технологічною операцією, яка робить компенсаційні шви міцніше і герметичні. Але для цього потрібен відповідний склад затірки. Якщо для звичайної плитки використовуються полімерні та силіконові кошти, то покриття з керамічного граніту бажано обробляти цементними сумішами.
Як виконується затирка? З допомогою кельмою і шпателів, в конструкції яких передбачається спеціальний вирівнюючий жолобок для температурно-усадочних швів. Щільність закладення буде залежати від того, з якими зазорами виконувалася укладання керамограніта. Своїми руками потрібно спочатку укласти в шов невелику масу розчину, після чого акуратно її утрамбувати. Коли буде очевидно, що в нанесеної канавці не залишилося порожнеч, можна завершувати роботу декоративної формуванням затирочні інструментом.
Очищення покладеної плитки
Після монтажних робіт і затірки на лицьових поверхнях керамограніта неодмінно залишиться витратний матеріал. Якщо клейові і затирочні сліди ще не встигли засохнути, то можна спробувати позбутися лужними і обезжиривающими розчинами. Чистими ганчірками і серветками слід акуратно протерти забруднені зони.
Якщо це не допоможе, то на кілька годин залишити сліди намоченными, після чого повторити операцію. Іноді укладання керамограніта здійснюється на великих площах з запізненням у процедурах затірки і очищення. В таких випадках залишаються вже затверділі шматки клейових мас, які непросто видаляти навіть промиванням з сильнодіючої хімією. Допоможе тільки шліфувальний інструмент або жорсткі щітки. Головне в такій обробці – не пошкодити поверхню плитки, використовуючи м’які повстяні і фетрові насадки.
Поради фахівців з робочого процесу
У роботі з укладанням плиткових матеріалів і особливо з керамогранітом виникає багато нюансів і тонких моментів, багато з яких вже були розглянуті. Але є і ще ряд хитрощів, які полегшать техніку монтажу і зроблять покриття ще краще:
- Якщо планується викладати складні мозаїчні або візерункові малюнки, то починати укладання потрібно з центру приміщення.
- Після нанесення клею необхідно пам’ятати про період полімеризації (застигання). Чим довше часу склад знаходиться на відкритому повітрі, тим гірше буде адгезія при укладанні плитки. Керамограніт має фіксуватися відразу після нанесення клею, тому оптимальним буде застосування методу поштучної кладки.
- Геометрію покриття можна витримувати не тільки з допомогою розпірних хрестиків, але і рівнем, своєчасно корегуючи висотні перепади.
Висновок
Товсті і важкі плити керамічного граніту вимагають багато сил і часу в процесі монтажу. При цьому без наявності навичок плиточника високий ризик розчаруватися в результаті. Тим не менш, укладання керамограніта зі всіма труднощами виправдає себе в процесі експлуатації. Це найбільш надійне, міцне і стійке покриття, яке використовується всередині приміщення. Зовні даним матеріалом викладають доріжки, тераси і майданчики, які зберігають свій вигляд десятиліттями.
