Вартість ламінату в порівнянні з паркетом значно нижче. Але дешевий не означає поганий. Даний матеріал придбав широку популярність і добре зарекомендував себе, він має відмінні характеристики. При цьому зовні її важко відрізнити від натуральної деревини. При наявності інструменту укладання ламінату своїми руками – завдання здійсненне і під силу кожному, навіть при відсутності досвіду проведення подібних робіт. Тим не менш, є певні особливості, про які варто знати, щоб уникнути витрат часу і подальших переробок.
Загальна характеристика матеріалу
Ламінат може відтворювати не тільки деревну текстуру, але також і мармурову, і навіть керамічну плитку. Від дерев’яного паркету вигідно відрізняється набагато більшою стійкістю до вологи, а також діапазоном робочих температур. Такі характеристики досягаються за рахунок покриття всієї поверхні суцільним шаром дуже міцною смоли. Регламентований термін експлуатації даного покриття – 5 років. Але на практиці, при дбайливому відношенні і правильному догляді за підлогою, до заміни ламінат прослужить набагато більший термін. Недоліком цього матеріалу є його чутливість до впливу вологи. З цієї причини він непридатний для застосування у приміщеннях з підвищеним рівнем цього показника.
Що потрібно для проведення робіт: набір інструментів, витратні матеріали
Якщо керуватися покрокової інструкцією укладання ламінату, то не виникне жодних проблем в ході виконання робіт.
Знадобиться насамперед сам ламінат, а також підкладка з звукоізоляційного матеріалу. Якщо підставою служить бетонна підлога (стяжка), то технологією укладання ламінату передбачається обов’язкова наявність вологозахисного покриття (плівки) над бетоном. Для проведення вимірів і для маркування, розмітки, укладання ламінату набір інструментів просто необхідний. Знадобиться олівець, лінійка, косинець. Для розкрою, розпилювання матеріалу краще використовувати електричний лобзик. Але якщо в арсеналі останнього немає, то цілком підійде пила по дереву з невеликим зубом, або навіть ножівка по металу.
Для підгонки плит ламінату необхідно користуватися дерев’яним (можна і пластмасовим) брусом з підкладкою з гуми, дерев’яним або гумовим молотком (киянкою), а також розпірками – призматичними тілами, які призначені для отримання однакового по всій довжині зазору між стіною і безпосередньо самим покриттям. Деякі майстри воліють робити такі розпірки з брусків самостійно. Але рекомендується все ж купувати готові вироби з пластмаси: в такому випадку точність гарантована. Багато стикаються з труднощами при монтажі останньої плити: зазор між стіною і ламінатної дошкою дуже маленький і не дозволяє провести збірку. Проблему допоможе вирішити спеціальна монтажна струбцина (скоба).
Проведення підготовчих робіт
Технологія укладання ламінату допускає використовувати в якості підстави самі різні поверхні: від кахля до голого бетону, підходять навіть старі дерев’яні підлоги в панельних будинках і не тільки. Але перш ніж приступити до роботи, необхідно переконатися в тому, що величина перепадів на кожні 2 метри не перевищує значення 3 міліметри. Якщо цього правила не дотримуватися, то ламінат буде «гуляти» під вагою людини. Це, по-перше, значно зменшить термін служби підлогового покриття, а по-друге, буде створювати дискомфорт. Виявити перекіс поверхні підлоги допоможе стандартний будівельний рівень.
Підготовка поверхні деревини під укладання ламінату
Якщо похил поверхні підлоги перевищує максимально допустиме значення (3 міліметри), то він повинен бути усунутий. Старі, розбиті і потріскані дошки необхідно замінити на нові. Це ж стосується і старих лагів. Для проведення цих робіт не обов’язково наймати будівельників. Ці роботи порівняно прості і не вимагають великої кваліфікації від виконавця, тому їх легко зробити своїми руками. Укладання ламінату на нерівну поверхню, як вже говорилося, не допускається.
Для нанесення рівній лінії на стіну використовують рівень. Надалі дерев’яний настил вирівнюють по цій розмітці. Деколи, щоб зробити приміщення більш комфортабельним, порожній простір (зазор) між бетоном та дерев’яним настилом заповнюється шумо – і теплоізоляційним матеріалом.
Після грубого вирівнювання рекомендується обробити поверхню шліфувальною машинкою. Для проведення таких маніпуляцій можна найняти фахівця, у якого в розпорядженні є все необхідне обладнання, а можна взяти інструменти в оренду і виконати все своїми руками. Укладання ламінату на дерев’яна підлога не має принципових відмінностей у схемі складання і способі монтажу.
Можна вирівняти поверхню під укладання більш простим способом – укласти на дерев’яну підлогу листи фанери і закріпити їх саморізами. Така підлога буде чи не ідеально рівним, і ламінат після укладання не буде прогинатися навіть під дуже великою вагою.
Підготовка бетонної поверхні
Рекомендується проводити укладання ламінату на бетонну підлогу. Своїми руками можна виконати абсолютно всі етапи і операції, включаючи і підготовку підстави. Ламінат, укладається на бетон, буде служити надійно і довго, не викликати неприємних відчуттів при ходьбі (демпфірування і погойдування). Якщо в стяжці-на підставі наявні щілини і значні тріщини, їх необхідно закрити цементним розчином.
Ідеально рівна підлога можна отримати, затока так звану самовирівнюється підлогу. Єдиний недолік такого вирівнювання – висока вартість особливого цементного розчину. І тому її доцільно застосовувати лише при невеликому ухилі поверхні: так буде витрачений не дуже великий обсяг складу.
Якщо ж поверхня підлоги дуже крива, має значні нерівності та заглиблення, що доцільно залити звичайну бетонну стяжку. Поверхня вирівнюється правилом до висихання розчину.
Способи укладання ламінату своїми руками
Ламінатні дошки можуть укладатися паралельно вхідних дверей, перпендикулярно, а також під кутом (як правило, в 45 градусів). Існує декілька можливих схем укладання ламінату. Вибір конкретного способу залежить від індивідуальних смаків і дизайнерського задуму.
При укладанні ламінату під кутом, утворюється багато обрізків, які викидаються. Зрозуміло, що це значно здорожує вартість робіт. Крім того, своїми руками укладання ламінату таким способом здійснити вкрай складно: потрібна висока кваліфікація та великий досвід. Найбільш поширений метод – розташування ламінатної дошки у напрямку падіння променів світла з вікон. Таке рішення робить стики між дошками практично невидимими.
Щоб навмисно виділити стики між дошками, останні розміщують паралельно отвору вікна. Така схема укладання ламінату дозволяє візуально розширити приміщення.
Матеріали підкладки
Незалежно від того, на яку поверхню укладається ламінат (бетон, дерево, кахельна плитка, ковролін), необхідно спочатку постелити підкладку. Укладання ламінату на голу поверхню призведе до плачевних наслідків: ламінат буде вбирати вологу, розбухне і швидко прийде в непридатність. Крім того, підкладка служить своєрідним демпфером і пом’якшує вплив механічних навантажень на ламінат. Даний матеріал випускається, як правило, в рулонах, які стеляться по підлозі з нахлестом 2-3 сантиметри на стіни. Зайве після закінчення робіт можна без праці обрізати.
Найбільш поширеним матеріалом є спінений поліетилен. Така підкладка відрізняється досить низькою вартістю в порівнянні з іншими матеріалами, при цьому вона служить тривалий час, стійка до вологи, є хорошим ізолятором шумів.
Підкладки з коркового матеріалу досить дорого коштують. Пробка має хороші шумоізоляційні та теплоізоляційні властивості, але при цьому беззахисна до шкідливого впливу вологи. Існують більш дешеві та практичні композитні матеріали (наприклад бітумно-пробкова підкладка з основою з целюлози).
Пінополістирол – відмінний варіант. Але його не можна застосовувати для підлог з підігрівом. І це, мабуть, його єдиний недолік.
Поліуретанова підкладка з шаром фольги володіє, мабуть, найкращим комплексом властивостей. Однак цей матеріал відноситься до категорії елітних, і тому коштує дуже дорого. Доцільно застосовувати при укладанні ламінату преміум-класу.
Деякі особливості монтажу ламінату
Перед початком робіт ламінат повинен пройти акліматизацію (адаптуватися до рівня вологи і температурному режиму). Тому ламінат, не розпаковуючи, витримують не менше двох діб в приміщенні, для якого він призначений.
При проведенні робіт необхідно керуватися основними правилами укладання ламінату, а також здоровим глуздом. Так, починати укладати покриття потрібно зі сторони, яка першою кидається в очі при вході в приміщення. Перша дошка кладеться з боку вхідних дверей, завершальна ряд – біля протилежної стіни.
Стандартний елемент «мозаїки» має спеціальні замки з чотирьох сторін (по всьому периметру). Розрізняють замки двох типів: CLICK і LOCK. Перші набагато простіше збирати, до того ж вони набагато міцніше, вони невибагливі (зламати такий замок в ході складання практично неможливо). Замки другого типу простіше розбираються і набагато дешевше перше. Однак при укладанні з ними доведеться неабияк повозитися. До речі, якщо ламінат першого типу допускається застосовувати на поверхні з невеликими нерівностями, то ламінат другого типу більш примхливий і вимагає ідеально рівної основи.
Для складання елементів із замком типу «КЛІК» дошка підводиться до раніше встановленої під кутом приблизно 45 градусів. Шип (тонка перегородка) поміщається в паз незначним зусиллям. Після дошка повільно опускається на підлогу. Повторенням дій збирається перший радий. Другий і всі наступні ряди збираються аналогічно.
Ламінат з замком «ЛОК» збирається постукуванням дерев’яним або гумовим молотком. При цьому обидва елемента знаходяться на підкладці в горизонтальному положенні. При укладанні необхідно дотримуватися обережності: замок дуже просто поламати, якщо не розрахувати силу.
При укладанні ламінату своїми руками, без залучення фахівця, важливо не забути ще про одне важливе правило – між стінами і самим ламінатом необхідно залишати зазор. Тому між дошкою ламінату і стіною встановлюються розпірки.
Часто у людей виникають труднощі з укладанням останньою в ряду дошки. Як правило, панель необхідно скоротити або взагалі відрізати всього лише невеликий шматок. При цьому можна заплутатися із системою замків і пошматувати панель неправильно, що спричинить необхідність докуповувати ламінат. Тому поспішати не слід. Зайвий шматок не викидається. Можливо, він ще знадобиться – з нього буде починатися наступний ряд.
Через зовсім маленького зазору останню панель можна підігнати молотком. Тому використовують скобу (спеціальна струбцина для укладання ламінату). Одна сторона інструменту закріплюється за ламінат, по іншій стороні постукують молотком, внаслідок дошка входить в паз.
Укладання другого ряду відбувається з певним зміщенням. Як правило, воно становить 0,5 від довжини панелі. Хоча іноді може бути дорівнює 1/3.
Ламінат з фаскою
Укладання ламінату з фаскою (зі скошеними по периметру краями) принципово нічим не відрізняється від монтажу звичайних панелей. Вартість також порівнянна. Завдяки фаски по периметру щілини не так сильно кидаються в очі. Таким чином, протягом тривалого часу ламінат не втрачає свого первинного вигляду і виглядає як новий. Недоліком такого покриття, якщо вірити відгукам, є складність усунення бруду з стиків.
Випускаються дошки з двосторонньою і чотиристоронньої фаскою. З укладанням ламінату кількість фасок ніяк не корелює. Відмінність лише в зовнішньому вигляді. І все ж вважається, що ламінатна дошка з фаскою по всьому периметру (з чотирьох сторін) є найбільш універсальною і підходить для застосування практично в будь-якому приміщенні.
Догляд за ламінатом
Рекомендується пилососити і проводити вологе прибирання ламінату хоча б раз на тиждень.
Неприпустимо використання воску на постійній основі, так як він залишає розводи. Всі виробники рекомендують користуватися воском для глибоких подряпин. Після обробки таким засобом ламінатної дошки не страшна ніяка волога.
Не можна кидати важкі предмети, торкатися поверхні жорсткими металевими щітками.
Дотримуючи ці нехитрі рекомендації, можна протягом багатьох років зберігати первісний вигляд покриття.
Укладання у важкодоступних місцях
Щоб покласти ламінат в зоні батарейних труб, необхідно вирізати на дошці отвори, діаметр яких трохи більше зовнішнього діаметрального розміру самих труб. Отвори робляться або свердлом відповідного діаметра, або фрезою. Щоб помістити труби в пророблені отвори в ламінатної дошки, необхідно відпиляти невеликий шматок блоку. Лінія розрізу ділить отвори на два рівних півкола. Згодом стик можна замаскувати спеціальною вставкою під колір ламінату.
При укладанні ламінату в зоні дверного прорізу потрібно стикувати дошку до дверної коробки впритул, не залишаючи ні найменшого зазору. В ідеалі краще всього загнати ламінат під коробку, якщо між дошкою дверної коробки і підставою є достатній простір.
Проведення робіт на сходах
При покритті ламінатом сходових сходів допускається не застосовувати підкладку. Сходинки повинні бути прямокутними в перерізі, а сама сходи – жорсткою і міцною.
Починати слід знизу. Ламінат кріпиться клеєм, який слід нанести на поверхню рівним шаром, для чого в роботі використовується будівельний шпатель.
Клеї необхідно дати висохнути (не менше доби), перш ніж використовувати сходи за призначенням.
Таку роботу також цілком реально виконати самостійно. Наведені в даному матеріалі поради з укладання ламінату своїми руками в цьому допоможуть навіть людині, далекій від сфери будівництва.
