Після рішення оновити зовнішній вигляд свого санвузла та складання відповідного кошторису багато починають шукати способи заощадити. Якісна керамічна плитка для підлоги і стін завжди дорого коштувала, а адже на ній ремонт санвузлів не закінчується. Часто вимагають заміни труби та сантехніка. Та й вартість робіт прирівнюється до вартості матеріалу. Укластися в свою кошторис без втрати якості матеріалів стає все складніше, а економити на зовнішньому вигляді свого житла так не хочеться! Крім того, плитка дуже практична і декоративна. Іноді для оновлення дизайну в будь-якому приміщенні або додавання декору досить обкласти плиткою зовсім невелику ділянку. В такому випадку можна обійтися без допомоги фахівців і самостійно виконати укладальні роботи. Далі детально розглянемо, як укладати плитку на підлогу, і розберемося з усіма нюансами отримання якісного покриття.
Маркування плитки
Новий керамічний підлогу починається з правильного вибору плитки. Сьогодні існує маса пропозицій для вибору плитки на підлогу у ванну кімнату, прихожу, кухню, їдальню і навіть в спальню. Дизайн підлогового кахлю настільки різноманітний і унікальний, що здатний дивно гармонійно вписатися в інтер’єр на будь-який смак. Але є моменти, на які варто звернути особливу увагу під час вибору підлогової плитки.
Правильний вибір залежить передусім від призначення приміщення, в якому буде покладений підлога з плитки. Основні її характеристики містяться в маркуванні плитки, розташованої на упаковці.
Приміром, якщо підлогова плитка потрібна в офісне приміщення, то варто звернути увагу на її зносостійкість. На упаковці вона маркується ступень на заштрихованому тлі. Якщо плитку планується викласти на вулиці при вході в будівлю, то крім зносостійкості слід передбачити і морозостійкість плитки, маркіровану на упаковці сніжинкою. Товщина плитки на підлозі теж має значення для міцності матеріалу. А от якщо на упаковці зображуються кисті рук, то така плитка придатна тільки для стін.
Також плитка розрізняється по сортах і маркується на упаковці відповідними кольорами. Так, червоний колір відповідає першому сорту, синя – другий, зелена – третій. Про якість плитки можна судити, виходячи з цих показників.
Звичайно, не варто забувати перевірити плитку на елементарний брак виробництва або пошкодження при транспортуванні, від яких ніхто не застрахований.
Вибір дизайну плитки
У плані дизайну покупцеві складно що-небудь радити, так як кожен має власний інтер’єр і уявлення про прекрасне, так і консультанти у місцях продажу завжди підкажуть, виходячи з конкретних побажань клієнта. Але все ж існують деякі критерії, які стоять в основі будь-якого інтер’єру. Отже, якщо приміщення невелике за площею, то слід використовувати світлі кольори, зорово збільшують простір. Для плитки вдалою буде імітація мармуру або натурального каменю. В коридорі будуть краще виглядати темні відтінки з паркетною моделюванням. А на кухні прекрасно виглядає підлога, підтримує стилістику меблів і її колірних відтінків.
Інструменти для роботи
Насамперед потрібно визначитися з інструментом, який знадобиться для виконання укладки:
- будівельний рівень;
- кельма;
- хрестики;
- зубчастий шпатель;
- інструмент для обрізки плитки;
- гумою шпатель.
Обрізання плитки
Зазвичай при укладанні плитки потрібно її обрізка. Для цього рекомендують використовувати спеціальний інструмент – плиткоріз. Досить провести м’яким олівцем з глянцевою стороні плитки, помістити коліщатко плиткоріза на начерченную лінію і провести один раз, як буде виконана якісна обрізка кахлю. Але при укладанні плитки на підлогу своїми руками не всі мають у своєму розпорядженні подібний інструмент. Замінити його можна болгаркою. Якщо і під рукою не виявилося, то можна використовувати склоріз або навіть звичайне свердло від перфоратора з побідитовим наконечником, який за допомогою лінійки проводиться кілька разів по нанесеній мітці для зрізу. Потім, трохи постукуючи по цьому місцю, відламує плитку. Але для товстої плитки такий спосіб навряд чи прийнятний.
Підготовка до укладання плитки на підлогу
Перед початком робіт слід провести ретельну підготовку поверхні.
Потрібно добитися рівного підстави підлоги. Тільки незначні нерівності можна буде вирівняти за допомогою шару клею на підлозі. Всі виступи слід ліквідувати, а пошкоджені місця повинні бути виправлені. Якщо на поверхні виявлені тріщини або щілини, вони заливаються розчином. Також існують спеціальні суміші для тріщин, які добре себе зарекомендували.
Варто звернути увагу на висоту підлоги після укладання. Адже якщо плитка буде покладена на ту ділянку підлоги, де її раніше не було, то основа підніметься на висоту плитки разом з клейовим шаром. Такі зміни рівня підлоги часто супроводжуються виникненням незручних порогів або стають перешкодою для відкриття дверей. Вирішити таке питання нелегко, так як потрібно або піднімати рівень дверей, або зрізати стяжку і виводити плитку на рівень підлоги. Але тут теж можуть бути нюанси, так як не завжди відомо, яким буде основа підлоги. У багатьох подібних випадках оптимальним рішенням буде відмовитися від укладання плитки на підлогу і замінити її іншим підлоговим покриттям.
Трапляється, що стара стяжка стає зовсім непридатною для подальшого використання. Вона може мати глибокі тріщини, які поширилися на великій площі. Підлога стає нестійким і підлягає повного демонтажу, так як будь-яке покриття не буде служити на такій підставі.
Укладання проводиться тільки на чисту основу. Навіть частинки пилу і піску можуть погіршити зчеплення плитки з поверхнею. Будь-які плями також потрібно видалити.
Укладання плитки на готове покриття
Бувають випадки, коли плитку укладають на готове покриття, яке видалити виявилося неможливим. Таким може бути лінолеум, плитка або іншу підставу. Звичайно, найкращою основою для плитки буде очищене бетонне покриття, але в складних ситуаціях допускається нанесення насічки на стару підлогу, і можна приступати до укладання. Єдиним однозначною вимогою залишається чиста, міцна і нерухома поверхню.
Підготовка дерев’яної підстави
Вважається, що дерев’яне підставу не є вдалим рішенням для укладання плитки на підлогу. Адже, як відомо, основа повинна бути міцною і нерухомим, а дерев’яні дошки мають властивість прогинатися. Крім того, укладена плитка буде мати велику вагу. Враховуючи також вагу меблів і мешканців, дерев’яна підлога повинен бути дуже міцним, щоб витримати таке навантаження. Якщо ж у міцності підлоги немає сумнівів, то можна приступати до підготовки його поверхні.
Для початку потрібно заповнити всі щілини між дошками монтажною піною. Після підстава обов’язково грунтується. Зважаючи на специфіку натурального матеріалу деревину краще обробити спеціальною мастикою, яка вбереже її від вологи і запобіжить розширення і звуження матеріалу при зміні температурного режиму. Адже яка плитка на підлозі утримається, якщо підстава буде змінюватися в розмірах?!
Наступним етапом буде стяжка на дерев’яній поверхні. Основу потрібно застелити армованою сіткою і залити самовирівнюється сумішшю для дерев’яних підстав. Можна виготовити суміш самостійно в наступній пропорції: на 1 частину води додати 2 частини піску і стільки ж рідкого скла. Після застигання можна приступати до укладання плитки.
Грунтовка поверхні
Перед початком укладання підставу слід прогрунтувати. Грунтовка глибоко проникає в пори поверхні і зміцнює її. Після грунтовки основа має кристалічну решітку, в яку добре проникає будь-який матеріал: і штукатурка, шпаклівка, клей для плитки. Також вона сприяє зниженню кількості витрачається клею при укладанні плитки на підлогу. Тому її застосування абсолютно доцільно з будь-якого боку. Також адгезія плитки з клеєм буде краще, якщо попередньо змочувати плитку у воді.
Як покласти плитку на підлогу: технологія укладання
Перед початком укладання рекомендується покласти на підлогу декілька перших плиток, щоб бачити площа укладання і передбачити можливі нюанси. Це особливо важливо, якщо на підлозі передбачений малюнок з плитки. Далі починається укладання з кута приміщення. Потрібно врахувати, що якщо кут, з якого починається укладання плитки, буде нижче інших кутів, то по його рівню, не вдасться в подальшому укласти рівну поверхню, і виступаючі місця доведеться зчісувати. Такі значні перепади в підставі слід прибирати на стадії підготовки до укладання. Але і після її завершення добитися ідеально рівної поверхні можливо тільки з допомогою самовирівнюються сумішей. При незначній різниці в рівні підстави починати укладання потрібно з кута, який знаходиться вище за інших в приміщенні.
У цьому кутку кілька розкладених плиток прибираються, а на їх місце наноситься клей кельмою. Велику площу не варто охоплювати, а обмежитися приблизно 3 підлоговими плитками. Далі за допомогою зубчастого шпателя забирається зайвий клей і укладається перша плитка в кут приміщення. Плитку потрібно злегка придавити, трохи прокручуючи для усадки і заповнення клеєм всій області, і виставити по рівню. Дуже важливо виключно точно виставити першу плитку, так як вона послужить орієнтиром для виставлення рівня по всій підлозі. Далі укладається наступна плитка схожим чином, але її рівень виставляється, виходячи з рівня першої плитки. Перевіряти будівельним рівнем слід по довжині, ширині і діагоналі обох плиток. Рівень повинен рівно і без зазорів лягати на обидві плитки по всіх напрямах. Нижче показано фото плитки на підлозі в початку укладання.
Для формування однакової відстані між плитками застосовуються спеціальні будівельні хрестики, які допомагають стежити за рівною укладанням плиток. Після досягнення потрібного рівня хрестики вставляються між плитками і знаходяться там до висихання клею.
Далі також наноситься клей на поверхню біля покладених плиток. Зайвий клей теж забирається зубчастим шпателем, а плитка виставляється будівельним рівнем з урахуванням сусідніх покладених плиток. У разі потрапляння клею на поверхню плитки його слід відразу витерти ганчіркою, не допускаючи висихання. В іншому випадку видалити його буде набагато складніше. А на шорстких поверхнях часто це стає неможливим, і плитка спочатку втрачає у зовнішньому вигляді.
Через 8-10 годин рекомендується витягнути хрестики і очистити шви між плиткою, інакше потім це буде зробити неможливо. Чисті шви повинні пройти якісну затірку.
Затирка плитки
Затирка продається в сухому порошкоподібному вигляді. Її акуратно розбавляють водою до отримання пластичного пастоподібного стану. Найкращим інструментом для затирання швів вважається гумовий шпатель, втирающий готову затірку в них 2-3 рази, поки шов не буде повністю забитий. Бажано, щоб після затирання не залишилося порожнеч між плиткою. Від цього залежить подальша надійність і довговічність затирання при експлуатації, особливо з плиткою на підлозі. Дуже важливо прибрати зайву затірку незадовго до затвердіння. Інакше витерти її буде дуже складно, а часом і неможливо, зважаючи фактури плитки.
Поради по укладанню
Для кращої адгезії між плиткою і поверхнею фахівці радять виконати насічку, що буде сприяти утриманню плитки.
На стадії приготування клею рекомендується спочатку наливати воду, а потім додавати в неї суміш. Можливе використання цементного розчину замість клею в цілях економії, але якість обов’язково постраждає. Не варто ризикувати з підлоговими покриттями.
Оптимальними вважаються хрестики 2 мм товщини.
При обрізання плитки болгаркою рекомендується використовувати круги з діамантовою крихтою для отримання легких та найбільш якісних зрізів.
Плитка дійсно відноситься до одних з самих практичних, надійних і невибагливих покриттів, але лише за умови додержання правил укладання. Враховуйте викладені вище поради і вказівки, і підлогова плитка зможе дуже довго демонструвати всі свої переваги навіть при самостійній укладанні.
