Дебют на великому екрані
Не змусили себе чекати і перші ролі в кіно. Вперше на екрані в повнометражній картині він з’явився в 1964 році. Це був дитячий пригодницький фільм Олександра Лейманиса “Армія Трясогузки”. Актор Думпис Улдіс виконав роль ад’ютанта полковника.
За це роботою була роль штурмана Нордекиса в ще одному фільмі Лейманиса, на цей раз детективі “Тобаго” змінює курс”, історико-пригодницькому фільмі Миколи Розанцева про змову західних країн проти СРСР “Змова послів”, військовій драмі Равіля Батирова “В 26-го не стріляти”.
У 1968 році він виконав одну зі своїх найяскравіших ролей на початку кінокар’єри. У військовій драмі Володимира Басова “Щит і меч” відтворив на екрані образ німецького офіцера, аса Люфтваффе.
Робота в театрі
У Латвії Улдіс Думпис був добре відомий не тільки як актор, але і як артист театру. Майже 40 років він провів на сцені латиського національного театру. За цей час виконав кілька десятків яскравих ролей.
Якщо в 1965 році він дебютував з образу Салениекса у виставі Арвіда Григулиса “Свою кулю не чуєш”, то в 2003-му пішов, зігравши Вільгельма Путнса у п’єсі Інги Абелі “Залізна трава”.
У ці роки вмістилося ще велика кількість успішних ролей. Варто відзначити Кошкіна у виставі Костянтина Треньова “Любов Ярова”, лорда Артура Горинга в “Ідеальному чоловікові” Оскара Уайлда, Міча в “Трамваї “Бажання” Теннессі Вільямса, Зілова в “Качиної полювання”, Олександра Вампілова, Ракітіна в “Місяць у селі” Івана Тургенєва, Городничого в “Ревізорі” Миколи Гоголя, Клэра Куильти в “Лоліту” Володимира Набокова, Сарафанова у ще одній п’єсі Вампілова “Старший син”.
