Згідно інструкції по застосуванню, «Ультоп» розроблений для уповільнення процесів генерації шлункового соку. Препарату не притаманний антихолинергический ефект. Активні компоненти не вступають у взаємодію з рецепторами гістаміну Н2. Основна речовина, за рахунок якого медикамент показує виражений ефект – омепразол. Це з’єднання, здатне створювати незворотні комплекси з шлунковими ферментами. Реакція локалізована на зовнішній стороні парієтальних клітин шлункових.
Специфіка ефективності
Таблетки «Ультоп», засновані на омепразоле, забезпечують послаблення функціональності протонного насоса. Це впливає на останній етап генерування соку шлунку, пригнічуючи біологічні процеси. Під впливом діючого з’єднання стає менш активною секреція кислоти, при цьому не грає ролі, які стимули хімічного процесу. Препарат впливає на базальну, і стимульовану секрецію біологічного речовини.
У супровідній документації до пігулок «Ультоп» виробник звертає увагу на залежність ефекту від дози медикаменту. Розвиток результату прийому медикаменту вимагає пари годин, тривалість ефективності досягає 70 годин. Повторне використання пов’язане з кумулятивним ефектом. Для досягнення стабільної ефективності в середньому потрібно чотири дні регулярного вживання препарату. Після завершення терапевтичного курсу секреторна шлункова активність повертається до колишніх значень за 3-7 діб.
Коли допоможе?
Показання «Ультопа» включають в себе гастроэзофагеальную рефлюксну патологію. При рефлюксі-езофагіті в середньому достатньо чотирьох тижнів для повної регенерації слизової ШКТ. У найкоротші строки після початку терапевтичного курсу спостерігається ослаблення симптоматики.
Препарат широко застосовують при терапії виразкових процесів в дванадцятипалої кишці. Наявний у складі «Ультопа» омепразол добре зарекомендував себе в лікуванні доброякісної шлункової виразки. Можна застосовувати препарат для лікування виразок, зумовлених курсом нестероїдних протизапальних медикаментів.
В інструкції по застосуванню «Ультопа» є вказівки до використання препарату при необхідності полегшити диспепсичні симптоми. Можна застосовувати засіб при ерадикації Хелікобактер пілорі. Активне з’єднання таблеток найбільш результативно при комбінуванні препарату з антибактеріальними препаратами.
Клінічна практика довела результативність таблеток «Ультоп» для попередження аспірації кислоти соку шлунку. Можна застосовувати препарат для коригування стану хворих, у яких виявлена патологія Золлингераэллисона.
Форми випуску та свідчення
В інструкції до препарату «Ультоп» виробник уточнює, що таблетована форма (10, 20 мг активного з’єднання в одній таблетці) підходить для лікування печії, болю в області шлунка, інших симптомів, схожих з проявами рефлюксу, виразки, якщо вони пояснюються кислотною диспепсією. Також «Ультоп» показаний для попередження і лікування доброякісної шлункової виразки, кишкової, викликаної прийомом негормональних протизапальних медикаментів. У формі таблеток засіб підходить для попередження, терапії ерозії в ШКТ у хворих, які раніше страждали від уражень цієї системи і проходили тривалий терапевтичний курс нестероїдними протизапальними препаратами.
Випускається варіант для внутрішньовенного введення. В інструкції по застосуванню до «Ультопу» рекомендовано використовувати таку форму у випадку, якщо пацієнт в силу різних причин не може приймати капсули. Крім того, внутрішньовенні вливання роблять, якщо стан хворого дуже тяжкий, а необхідність пригнічення процесів вироблення кислоти в ШКТ поширюється на п’ять діб і менше. Як правило, «Ультоп» призначають при виразкових процесах в ШКТ, в тому числі объясняющихся протизапальною терапією з використанням негормональних препаратів. «Ультоп» у вену допускається при гастроэзофагеальном рефлюксі, ерадикації Хелікобактер пілорі, синдромі Золлингераэллисона.
Варіанти та форми
Згідно інструкції по застосуванню, «Ультоп» у формі капсул – найбільш зручна форма прийому, рекомендована в загальному випадку. Саме капсули найчастіше виписують пацієнтам, які потребують пригніченні вироблення шлункового соку. У такій формі «Ультоп» дозволено з дванадцятирічного віку.
У супровідній документації виробник вказує на необхідність використання складу в ранковий час. Виписуючи препарат, на прийомі доктор пояснить, коли потрібно вживати «Ультоп»: до їжі або після. Нагадування про це можна знайти і в інструкції до медикаменту: засіб використовують у їжу до трапези. При прийомі необхідно повністю проковтнути капсулу, не розжовуючи її і не порушуючи цілісність оболонки іншим способом. «Ультоп» запивають невеликими обсягами чистої води. У конкретному випадку слід уточнити у лікаря, можливо вживання медикаменту в момент прийому їжі нерідко не допускається.
Тривалість терапевтичного курсу, дозування визначаються, виходячи з відповіді організму на препарат, переносимості омепразолу хворим. Багато залежить від діагнозу.
Обсяги та захворювання
При гастроэзофагеальном рефлюксном забеливании оптимальна дозування «Ультопа» в більшості випадків – 20 мг в день. У основного відсотка пацієнтів регенерація слизової відзначається до кінця четвертого тижня прийому препарату. Якщо після первинної терапевтичної програми не вдалося домогтися загоєння слизових, можливо продовження прийому. Як правило, такі 4-8 тижнів регулярного використання допомагають досягти бажаного результату.
У клінічній практиці зафіксовані випадки використання удвічі більших доз при рефлюкс-езофагіті, якщо випадок показував підвищену стійкість до класичного лікування. Згідно відгуками, «Ультоп» дозволяв домогтися загоєння слизових приблизно через 8 тижнів. Після цього лікар зазвичай рекомендує перейти на стандартну дозу 20 мг.
Кислотний рефлюкс вимагає використання «Ультопа» в якості підтримуючого препарату тривалим курсом. Як правило, засіб призначають у кількості 10 мг на день. Якщо симптоматика загострюється, обсяги подвоюють.
Варіанти та дози
Застосовують «Ультоп» в ампулах і капсулах при лікуванні виразкових процесів, доброякісних виразок шлунка. При такому діагнозі у більшості випадків достатньо в добу використовувати 20 мг препарату. Рубцювання хворого ділянки в дванадцятипалої кишці спостерігається до завершення четвертої тижня регулярного застосування. Доброякісна шлункова виразка зазвичай рубцюється за вдвічі більший термін. Якщо випадок дуже важкий або схильний до рецидивів, можна застосовувати «Ультоп» у подвоєному обсязі (40 мг щодня). Тривалий курс лікування при наявності в історії хвороби рецидиву виразки вимагає підтримує вживання 20 мг «Ультопа» кожен день. Щоб попередити загострення кишкової виразки, слід щодня приймати 10 мг «Ультопа». Якщо рецидив стався, дозу подвоюють.
Виробник «Ультопа» (словенська компанія КРКА) у супровідній документації звертає увагу на підвищену небезпеку рецидиву виразкових захворювань при інфікуванні Хелікобактер пілорі, при наявності шкідливих звичок (куріння), а також у віковій групі до 60 років і при тривалому перебігу хвороби, коли виразка проявляла себе рік і довше. Для зазначених категорій спочатку «Ультоп» призначають у кількості 20 мг на день, знижуючи вдвічі, якщо перебіг хвороби допускає таку міру.
Ерадикація Хелікобактер пілорі
За відгуками, «Ультоп» показує виражену ефективність при необхідності коригування стану, пов’язаного з цим типом мікрофлори. Виробник радить застосовувати препарат двічі на добу по 20 мг. Оптимальна схема – прийом в ранковий і вечірній час з дотриманням дванадцятигодинного проміжку між процедурами. Медикаментом користуються паралельно з антимікробними препаратами. Тривалість лікування – один тиждень.
Випадки і нюанси
При необхідності попередження аспірації соку шлунка при загальному знеболюванні засіб вживають у кількості 40 мг до операції, потім прийом повторюють (в тому ж обсязі) за 3-6 годин до втручання.
При захворюванні Золлингераэллисона спочатку таблетки призначають у кількості 60 мг щодня, поступово коригуючи дозу, оцінюючи відповідь організму. Медикаментом користуються, поки клінічні прояви не вичерпають себе повністю. При важкій формі хвороби і неефективності інших терапевтичних підходів у 90 % випадків виявляється результативним застосування описуваного препарату в кількості 20-120 мг на день. Якщо особливості перебігу хвороби вимагають використання більш 80 мг щодня, таку дозу ділять на два прийоми.
При кислотному диспепсії слід застосовувати описуваний складу в дозі 10-20 мг на день. Тривалість курсу варіюється від двох тижнів до удвічі більшого часу. Конкретна тривалість визначається тяжкістю перебігу хвороби, симптоматикою. Якщо не вдається домогтися усунення появ хвороби за 4 тижні або в недалекому майбутньому після зникнення симптомів спостерігається рецидив, вимагається додаткова діагностика та уточнення хвороби.
Негормональні протизапальні: наслідки та їх лікування
Як правило, лікування виразкових процесів у шлунку або кишечнику, якщо такі викликані нестероїдними протизапальними засобами, передбачає прийом 20 мг препарату один раз на день. У основного відсотка хворих незабаром повністю пропадає симптоматика, а загоєння спостерігається до кінця першого місяця прийому таблеток.
Якщо початковий терапевтичний курс не показав бажаного результату, препарат продовжують застосовувати в тих же кількостях. Як правило, успішність програми зазначається ще до кінця другого місяця.
В якості профілактичного засобу при тривалому застосуванні негормональних протизапальних «Ультоп» призначають у кількості 20 мг. Препаратом користуються кожен день в стабільний час вранці.
Нюанси випадку
«Ультоп» допускається призначати особам похилого віку. Це не потребує корекції дозування.
Є обмежена інформація щодо застосування препарату для лікування дітей віком до дванадцятирічного віку. Виробник рекомендує приймати «Ультоп» тільки у разі, якщо рефлюкс-езофагіт виявлений у важкій формі і супроводжується виявленнями слизової. Основне завдання курсу – полегшити симптоматику і стимулювати регенеративні процеси. Дозу підбирають індивідуально, орієнтуючись на масу тіла пацієнта. Виходячи з офіційних прогнозів, до 65 % випадків супроводжується полегшенням хворобливості. Тривалість терапевтичного курсу повинен вибирати лікар.
Не потрібно коригувати дозування, якщо встановлено порушення роботи нирок. При збоях печінкової функціональності можлива зміна періоду напіввиведення, біологічної доступності омепразолу. Це змушує обмежувати добову дозу: як правило, не більше 20 мг на день.
Якщо індивідуальні особливості пацієнта не дозволяють проковтнути капсулу, допускається розкрити оболонку і прийняти її вміст, запиваючи 100 мг води. Можна розмішати вміст у 10 мл чистої рідини без добавок або натуральному соку, кислотність якого менше п’яти одиниць. Можна використовувати фруктове пюре і йогурт – в ньому розмішують вміст капсули ковтають цілком. Суміш слід використовувати відразу після приготування (протягом півгодини). Ще один формат прийому – розсмоктування капсули; її ядро запивають рідиною. Розтирати, розжовувати вміст капсул заборонено.
Розчин для внутрішньовенного застосування
У такій формі препарат показаний, якщо хворий не може приймати капсули або стан оцінюється як дуже важкий. На добу рекомендовано використовувати 40 мг речовини. При захворюванні Золлингераэллисона терапію починають з 60 мг. Допускається збільшення обсягів, якщо цього потребує стан хворого.
При цирозі печінки тривалість напіввиведення складу збільшується, що змушує зменшувати добову дозування: призначають не більше 20 мг.
Оптимальний формат застосування – інфузія. Тривалість процедури – півгодини і більше. Перед заходом необхідно розчинити лікарський порошок 100 мг п’ятивідсоткового глюкозного розчину і використовувати відразу по мірі готовності. Не можна зберігати речовина більше шести годин. Процедура приготування речовини передбачає введення у флакон з «Ультопом» рідини, після чого препарат вводять в мішок, флакон для інфузії.
При необхідності приготування розчину в м’якій ємності використовують обоюдогостру кутку, один кінець якої вводять у пробку бутлі з розчином, другий – у капсулу з препаратом. Капсулу наповнюють рідиною, потім переливають назад в бутель. Послідовність повторюється, поки весь омепразол не буде розчинений.
Чим замінити: аналоги «Ультопа»
При неможливості придбання рекомендованого лікарем препарату має сенс розглянути можливі альтернативні варіанти. В даний час є кілька медикаментів, заснованих на омепразоле. При виборі заміни слід узгодити лікування з лікарем. Самовільне підбір альтернативи може стати причиною неефективності терапевтичного курсу або підвищеної ймовірності виникнення важких побічних ефектів.
В якості аналогів «Ультопу» можна розглянути:
- «Омез».
- «Омепразол».
- «Омитокс».
- «Лосек МАПС».
Можна і не можна
Всі обмеження до прийому, протипоказання «Ультопа» виробник перераховує в супровідній документації до препарату. Зокрема, не можна застосовувати складу, якщо встановлена підвищена чутливість до основної діючої речовини або додаткових компонентів, використаним виробником при виробництві препарату. Повний актуальний перелік речовин можна знайти в інструкції до конкретної формі.
Якщо передбачається використовувати «Ультоп» через шлункової виразки, необхідно провести детальне обстеження для виключення наявності злоякісних хвороб. Відомо, що вживання препарату може замаскувати таку симптоматику, а отже, своєчасна постановка діагнозу ускладнюється.
Не допускається використовувати «Ультоп» і препарати, що містять атазанавір.
Обмежена інформація про застосування «Ультопа» вагітними жінками. Використовувати речовину можна тільки у разі, якщо очевидна користь від застосування значно перевищує можливі ризики.
Не слід використовувати омепразол, годуючи дитину грудьми. Якщо неможливо припинити використання складу на час лактації, розумно вирішити питання про переведення малюка на інший варіант харчування.
Негативні наслідки: можливі небезпеки
У цілому, як показує клінічна практика, медикамент добре переноситься пацієнтами. При короткочасному курсі можливі оборотні побічні ефекти. «Ультоп» частіше провокує такі реакції на самому початку прийому. Важкі відповіді організму хоч і зафіксовані, але зустрічаються вкрай рідко. У багатьох випадках не вдалося встановити точну зв’язку між прийомом препарату і появою небажаного відповіді організму.
Відомо, що омепразол може стати причиною сплутаного свідомості, слабкого стану, тяги до сну. У деяких хворіла і крутилася голова, спостерігалися порушення сну, турбувало вертиго. Можлива стурбованість. При важкому стані є ризик агресивного або пригнобленого, апатичного стану, галюцинацій.
Імовірно, «Ультоп» може спровокувати порушення швидкості і частоти ритму биття серця, васкуліт, набряклість. Є ризик эпитаксиса, порушення випорожнення, біль у животі та активного газоутворення. Зрідка у хворих сушить у роті, виникає кандидоз або стоматит. Є ймовірність синдрому кишкового роздратування, втрати ваги, атрофічних процесів в слизових мови. Зрідка фіксувалася підвищена активність ферментів печінки, при тяжких печінкових порушення – енцефалопатія. Є ризик розвитку гепатиту, недостатності функції печінки, а також алергічних шкірних реакцій і випадання волосся.
