Цукровий діабет і його пізні ускладнення
До пізніх ускладнень хвороби відносять нефропатию, ретинопатію і синдром діабетичної стопи, що виникають протягом тривалого періоду за наявності цукрового діабету. Ймовірно їх прояв через двадцять років від постановки діагнозу.
Подібні стани виникають поступово і властиві переважно пацієнтам з діабетом другого типу. Рідко пізні ускладнення цукрового діабету діагностують у дитячому віці.
Прояви діабетичної нефропатії
Це ускладнення проявляється порушенням роботи нирок і веде до ниркової недостатності. Патологія з’являється через десять років після виявлення у людини цукрового діабету. При 1 типі захворювання таке ускладнення є основною причиною смерті. Діабетична нефропатія, як правило, проходить три наступні стадії:
- Спостереження в сечі невеликої кількості білків.
- Спостереження в сечі значного вмісту білків.
- Поява ниркової недостатності.
Лікування необхідно проводити вже на початковій стадії патології. Метою його є нормалізація артеріального тиску. Для цього використовуються склади, які нормалізують тиск і покращують кровотік в нирках. На наступному етапі застосовуються препарати інсуліну, призначається безсольова дієта. Крім цього, приймають медичні засоби для нормалізації тиску, нормальний показник якого має бути не більше 130/80 міліметрів ртутного стовпа. У разі неефективності призначених ліків підбираються інші.
Хронічну ниркову недостатність поділяють на два типи: консервативний і термінальний. При першому типі її лікування проводиться без призначення ліків. Основою терапії виступає суворе дотримання дієти поряд з обмеженням споживання солі. В деяких ситуаціях можуть призначити інсулін.
Лікування другого типу проводять в стаціонарі під наглядом лікарів. Заходи спрямовані на поліпшення стану пацієнта і передбачають проведення гемодіалізу. У більш важких випадках рекомендують пересадку органу.
