Запорука успішності лікування – діагностика
При перших симптомах дискомфорту жінці слід звернутися до гінеколога для забору аналізів виділень (по-простому – мазків). Лікар візьме зразки для аналізу: загальний мазок на флору, посів виділень, аналіз на полімеразну ланцюгову реакцію. Результати аналізів покажуть, які саме організми викликали дисбактеріоз, і дадуть інформацію про їх чутливості до антибіотиків. Комплексні аналізи дають найбільш повну картину для складання плану лікування і застосування антибіотиків при вагінальному дисбактеріозі.
Дисбіоз – не вирок
Лікування вагінального дисбактеріозу включає в себе три завдання:
- Усунення патогенної флори в піхві.
- Заселення нормальної флори.
- Відновлення імунітету стінок піхви.
Перше завдання вирішується застосуванням спеціальних препаратів, що впливають на виявленого в аналізах патогена, який став причиною вагінального дисбактеріозу. Препарати повинен призначати виключно лікар. Самолікування може привести тільки до погіршення ситуації. Це можуть бути внутрішньовенні ін’єкції або кошти місцевого застосування (наприклад, свічки від вагінального дисбактеріозу: “Гинопеварил”, “Тержинан”).
Друга задача вирішується призначення пробіотиків (“Лінекс,” “Лактоберин”, “Нормофлорин”). Відновлення імунітету може вимагати застосування комплексної вітамінотерапії. Закінчується курс лікування обов’язковими контрольними аналізами.
Але не варто забувати про виключення факторів, які привели до даного захворювання інакше кошти від вагінального дисбактеріозу можуть виявитися марними.
Немаловажне питання – чи варто проходити обстеження партнеру? Якщо в аналізах не виявлена специфічна статева інфекція, то партнеру не обов’язково здавати аналізи. Хоча на період лікування жінці бажано мінімізувати статеві контакти і застосовувати методи механічної контрацепції (презерватив).
