Додаткові методики діагностики
До додаткових варіантів дослідження відносяться наступні аналізи:
- Проведення культурального методу. Це точна і надійна методика, єдиним істотним мінусом якої служить досить тривале очікування результатів. В рамках дослідження культуральним способом біоматеріал переносять на живильне середовище. Вірус починає досить активно боротися зі здоровими клітинами, і дослідник, який спостерігає за їх змінами, отримує чудову можливість ідентифікувати вірус. Хибнопозитивні або помилково негативні результати при використанні культуральної методики майже виключені. Правда, результату доводиться чекати два тижні.
- Виконання серологічного методу. Це найбільш розповсюджена і доступна методика діагностики герпесу, що визначає антитіла класу G. Найчастіше її призначають у разі підозри на герпес другого типу. При цьому біоматеріалом для дослідження служить кров з вени.
- Виконання імунограми. Це не зовсім аналіз на герпес, а, швидше, перевірка роботи імунітету. Спеціалістом досліджується кров з вени і визначається загальна кількість імунних клітин поряд з їх співвідношенням. Цей аналіз дає можливість визначити, яких саме імуноглобулінів в організмі не вистачає. Імунограма призначається для підбору правильного лікування з метою стимуляції захисних систем організму.
- Проведення «дот-гібридизації». Ця методика багато в чому схожа на ПЛР, вона також спрямована на виявлення ДНК вірусу. Цей спосіб діагностики можна застосовувати навіть тоді, коли зовнішнього прояву хвороби немає.
- Виконання вульвокольпоцервикоскопии. Ця методика застосовується для діагностування генітального герпесу у жінок. Лікар проводить огляд слизових оболонок піхви за допомогою спеціального мікроскопа, який дає не занадто велике збільшення, але цього буває достатньо, щоб помітити характерне для висипання герпесу.
