Внутрішньочерепна гіпертензія – синдром, що виникає в результаті підвищення тиску, рівномірно розподіленого всередині черепа і зачіпає всі області мозку. Воно може бути обумовлене патологічними станами головного мозку. Найчастіше від цієї проблеми страждають саме чоловіки. Частота розвитку у дітей приблизно однакова, незалежно від статі дитини.
Так як це захворювання може спровокувати ускладнення, то дуже важливо своєчасно розпізнати наявні симптоми, провести діагностику і подальше лікування.
Особливості захворювання
Згідно з кодом МКХ-10, внутрішньочерепна гіпертензія шифрується G93.2, являє собою патологічний синдром, основною ознакою якого є підвищення тиску усередині порожнини черепа. Відмінністю її від інших форм підвищення тиску є відсутність у структурі мозку об’ємних утворень або надмірного накопичення рідини в черепній коробці.
Крім того, внутрішньочерепна гіпертензія зовсім ніяк не пов’язана з порушенням мозкового кровообігу. Найчастіше подібний синдром виникає у людей середнього віку, які мають зайву вагу. Крім того, він може бути у дітей, які страждають від анемії.
Підвищення внутрішньочерепного тиску може бути з різних причин. В результаті відбуваються патологічних змін, ліквор починає чинити великий тиск на м’які тканини мозку, що призводить до виникнення характерної симптоматики. Лікування спрямоване на усунення провокуючих факторів.
Причини виникнення
Якщо рівень інтракраніального тиску перевищує 20 мм рт. ст., то це призводить до значного ускладнення мозкового кровообігу та зниження функціонування мозку. В результаті цього виникає мозкова ішемія. Серед основних причин внутрішньочерепної гіпертензії можна виділити такі, як:
- гідроцефалія;
- черепно-мозкові травми;
- нейроінфекції;
- новоутворення мозку;
- часті епілепсії;
- порушення вегетативної функції.
Крім ураження головного мозку-підвищення тиску можуть спровокувати экстраневральные причини. До них можна віднести:
- поразка імунної системи;
- ендокринні порушення;
- серцево-судинні і легеневі патології;
- інфекції;
- метаболічні порушення.
Викликати внутрічерепну гіпертензію може прийом деяких медикаментозних препаратів, зокрема, тих, які провокують затримку рідини в організмі. Стійке підвищення тиску дуже небезпечно, так як воно значно збільшує ризик летального результату.
Основна симптоматика
Синдром включає в себе цілий ряд різних станів, які допоможуть розпізнати перебіг порушень. До основних симптомів внутрішньочерепної гіпертензії можна віднести такі, як:
- головний біль;
- тяжкість в голові;
- нудота і блювання;
- швидка втомлюваність;
- підвищена нервозність;
- чутливість до зміни погоди.
При протіканні синдрому дуже часто виникають головні болі, які особливо виражені вранці і в нічний час. Це обумовлено тим, що коли людина перебуває в горизонтальному положенні, ліквор починає виділятися більш активно, і при цьому його всмоктування дещо уповільнено, що провокує ще більшу підвищення тиску.
Серед симптомів внутрішньочерепної гіпертензії можна виділити наявність ознак вегетосудинної дистонії, до яких можна віднести різкі скачки тиску, пітливість, предобморочного стану, серцебиття. Під очима можуть з’явитися темні кола, які складно вирішити навіть косметичними засобами.
Крім того, можуть також виявлятися непрямі ознаки внутрішньочерепної гіпертензії, що свідчать про аномальні процеси, що відбуваються в центральній нервовій системі. Серед них потрібно виділити:
- порушення сну;
- зниження концентрації уваги;
- підвищена пітливість;
- тремтіння підборіддя;
- загальмовані реакції.
У дітей непрямі ознаки внутрішньочерепної гіпертензії проявляються у вигляді:
- збільшення окружності голови;
- закочування очей;
- набухання тім’ячка.
Кожен з цих симптомів окремо не говорить про розвиток синдрому, проте в комплексі вони можуть говорити про протікання серйозних порушень. Знаючи, що це таке – внутрішньочерепна гіпертензія у дорослих і дітей, можна вчасно поставити діагноз і провести комплексне лікування, щоб запобігти розвитку ускладнень.
Проведення діагностики
Точно поставити діагноз внутрішньочерепна гіпертензія можна тільки після проведення вимірювання рівня тиску рідини мозку. З цією метою проводиться інвазійна процедура, а саме, в мозкові синуси вводиться спеціальна голка, після вилучення якої приєднується манометр. Для постійного контролю рівня тиску можна застосовувати спеціальні датчики і системи, які вводяться в порожнину черепа.
Всі ці заходи проводяться під контролем МРТ. Тільки в такому випадку, можна достовірно визначити величину внутрішньочерепного тиску. Крім того, це дозволить визначити ступінь внутрішньочерепної гіпертензії і абсолютно точно поставити діагноз, що дозволить призначити найбільш правильне і адекватне лікування.
Якщо пряма процедура з якихось причин не може бути використана або її проведення недоцільно, то лікар у постановці діагнозу спирається на наявні симптоми, а також призначаються такі методи дослідження, як:
- ультразвукове дослідження;
- томографія;
- ехоенцефалографія.
Для точної постановки діагнозу бажано використовувати всі ці методики проведення дослідження. Особливо точну інформацію можна отримати при проведенні томографії.
Особливості лікування
Дуже важливо точно розуміти, що це таке – внутрішньочерепна гіпертензія у дорослих, щоб можна було підібрати найбільш правильну методику проведення терапії. Не у всіх випадках проведення лікування повинно здійснюватися в умовах стаціонару, все залежить від ступеня тяжкості перебігу порушення, а також наявної симптоматики. Крім цього, вибір тактики терапії багато в чому залежить від причин виникнення гіпертензії.
Тиск цілком успішно вдається нормалізувати, якщо джерело його підвищення піддається усуненню за допомогою медикаментозної терапії або проведення операції. Метод проведення лікування повинен підбирати виключно лікар.
При помірному підвищенні тиску у дорослих, не супроводжується порушенням дихання, парезами, пригніченням психіки і свідомості, показано застосування заспокійливих і сечогінних засобів, а також препаратів для нормалізації тиску. Показано також дотримання дієти і проведення спеціальних гімнастичних комплексів.
При протіканні більш важких форм патології терапія здійснюється тільки в умовах стаціонару і може включати в себе призначення тіопенталу натрію, гиперсмолярную терапію, а також гіпервентиляцію. В деяких випадках вимагається призначення сеансів помірної гіпотермії, яка має на увазі під собою зниження температури на кілька градусів на протязі 1-2 днів.
При підвищенні внутрішньочерепного тиску, спровокованого наявністю новоутворень, результативною може бути терапія з застосуванням кортикостероїдів, а при наявності гідроцефалії іноді застосовують дренаж спинномозкової рідини.
У найбільш легких випадках протікання хвороби можна проводити лікування без застосування медикаментозних препаратів, яке включає в себе:
- нормалізацію питного режиму;
- мануальну терапію і остеопатії;
- комплекс гімнастики.
Постановка діагнозу та визначення тактики проведення терапії обов’язково повинні проводитися кваліфікованим неврологом, саме тому, при появі перших ознак обов’язково потрібно звернутися до лікаря.
Застосування консервативних методик
Лікування внутрішньочерепної гіпертензії має бути, насамперед, спрямоване на усунення основної причини, що спричинила формування синдрому. Зниження тиску ґрунтується на таких принципах як:
- нормалізація внутрішньочерепних процесів;
- поступовий перехід до складної і корекції агресивної;
- нормалізація роботи судин;
- вплив на вторинні фактори пошкодження мозку.
Перед тим як почати лікування внутрішньочерепної гіпертензії, обов’язково потрібно класифікувати рівень підвищення тиску. В основному подібний синдром добре піддається проведення терапії. Це стан легко коректується шляхом прийому антиоксидантів, вітамінів. Крім того, можуть використовуватися легкі діуретики. Протягом тривалого часу дуже хороші показники дає такий препарат як «Ацетазоламід». У деяких випадках до діуретиків додають «Метилпреднізолон» і «Дексаметазон». Переважно лікування проводиться амбулаторно і тільки в самих важких випадках показана госпіталізація пацієнта в стаціонар.
Виражена внутрішньочерепна гіпертензія лікується строго під спостереженням лікаря в профільному стаціонарі. Зниження тиску відбувається поетапно. В такому випадку, терапія підрозділяється на профілактичну та екстрену.
До профілактичному лікуванню відносять усунення провокуючих факторів, які здатні прискорити чи посилити розвиток і протікання хвороби. Для цього лікар проводить коригування:
- порушення венозного відтоку;
- гіпертермії;
- дихальних порушень;
- системної гемодинаміки.
При відсутності необхідного результату терапії доктора вдаються до застосування екстрених методик. Для цього застосовується ступінчастий алгоритм пониження тиску. Спочатку проводиться томографія з метою виключення необхідності проведення хірургічного втручання. При наявності показань застосовуються системи контрольованого скидання спинномозкової рідини. Також показано проведення гіпервентиляції.
Пацієнту вводяться гиперсмолярные розчини, зокрема, такі препарати як «ГиперХАЕС» і «Манітол». При неефективності застосування всіх цих методик хворого вводять в медикаментозну кому. Застосовується штучна гіпотермія, яка допоможе знизити температуру, нормалізувати метаболічні процеси нервової тканини, а також мозковий кровообіг.
Щоб усунути хворобливі відчуття, достатньо лише понизити тиск. При потребі застосовується медикаментозна блокада. Крім того, потрібні препарати для підвищення нейронних імпульсів.
Для профілактики виникнення рецидивів пацієнти повинні обмежувати споживання води і солі. Крім того, важливо контролювати вагу, відмовитися від тютюнопаління та спиртних напоїв. В якості медикаментозного засобу можна приймати «Мексидол».
Народне лікування
Терапія внутрішньочерепної гіпертензії препаратами може принести дуже хороший результат, однак, для досягнення кращого результату, рекомендується додатково застосовувати народні методики. Для проведення лікування найбільш часто використовують трав’яні настої і відвари, які допомагають швидко і результативно знизити тиск.
Варто пам’ятати, що народні засоби допомагають лише понизити наявну симптоматику, але не вилікувати хворобу повністю. Добре для цього підходить відвар лаванди. Для цього потрібно взяти 1 ч. л. сушених квіток залити їх 1 ст. гарячої води і прокип’ятити 1-2 хвилини. Після цього залишити настоюватися протягом 30 хвилин.
Отриманий відвар потрібно приймати по 1 ст. л. протягом 1 місяця. Після проведення курсу терапії потрібно зробити перерву на 2 тижні і потім знову повторити лікування.
Крім того, бажано приймати відвари і настої, спрямовані на нормалізацію розумової діяльності, обміну речовин і системи кровообігу. Для приготування цілющого засобу потрібно взяти в рівних пропорціях глід, валеріану, евкаліпт, пустирник, м’яту. Потім отриманий збір залити горілкою і настояти протягом тижня. Приймати 4-6 тижнів перед кожним вживанням їжі по 20 крапель. Можна також приймати спиртовий розчин квіток конюшини.
Для приготування відварів можна використовувати вже готові трав’яні збори. Хороший результат дають настої ягід шовковиці, бруньок тополі. Які б причини не спровокували підйом тиску, лікування вимагає пильної уваги фахівців, так як цей стан може бути ознакою багатьох небезпечних хвороб.
Хірургічне втручання
Показанням для проведення операції є відсутність необхідного ефекту від проведення консервативної терапії, а також значне підвищення тиску. Для зменшення цих показників виконуються повторні люмбальні пункції. Спочатку їх виконують через день, а потім паркан виконує 1 раз в тиждень.
Зараз в арсеналі нейрохірургів є безліч методик проведення шунтуючих операцій, які дозволяють досягти нормалізації внутрішньочерепного тиску. Буває, що подібні стани, що відбуваються в голові, підстерігають вагітних. Серед основних ознак подібної проблеми можна відзначити запаморочення. Однак під час виношування дитини не рекомендується застосовувати ніякі агресивні методики терапії, так як це може спровокувати безліч ускладнень.
Дотримання дієти
При протіканні внутрішньочерепної гіпертензії важливо забезпечити відповідні умови, при яких організм не може накопичувати рідина. Для цього обов’язково показано дотримання безсольової дієти. Потрібно виключити зі свого звичного раціону копчене і борошняне. Забороняється тютюнопаління та вживання спиртних напоїв. Найкраще утримуватися від споживання купованих соків, фаст-фудів, а також солодкої газованої води.
Можливі наслідки
Тривалий перебіг внутрішньочерепної гіпертензії наслідки може спровокувати досить небезпечні. Зокрема, серед основних ускладнень можна виділити такі, як:
- ішемія мозку;
- перетискання мозкових структур;
- їх зміщення;
- смерть пацієнта.
Крім цього, подібний синдром може призвести до виникнення психічних порушень, сліпоти, розумової відсталості, паралічів. При наявності хвороби у призовників у військкоматі оцінюють стан здоров’я на підставі застосування відповідних методик дослідження. Оцінюються показники тиску спинномозкової рідини, а також потрібен висновок офтальмолога. Однак, якщо призовника і визнають придатним до військової служби, то тільки з певними обмеженнями.
Будь-які порушення циркуляції ліквору або кровообігу негативно позначаються на активності людини. Помірна гіпертензія може спровокувати незначні порушення функціонування мозку, однак тривалий перебіг порушень може призвести до атрофії м’яких тканин.
При строгому виконанні всіх рекомендацій лікаря та дотримання правил здорового способу життя гіпертензію можна швидко і результативно усунути.
Гіпертензія в дитячому віці
Вроджена внутрішньочерепна гіпертензія у новонароджених є наслідком вад розвитку або порушення нормального перебігу вагітності. Велика ймовірність виникнення цього синдрому спостерігається у дітей, які перенесли під час народження або внутрішньоутробного розвитку гіпоксію. Доктори повинні насторожити такі ознаки, як:
- постійна дратівливість і сонливість;
- нудота і блювання;
- збільшення розміру голови;
- судоми;
- атрофія зорових нервів;
- напруження тім’ячка;
- підвищення тонусу м’язів.
Якщо спостерігаються ознаки внутрішньочерепної гіпертензії у дітей, то потрібно звернутися до лікаря для проведення комплексного дослідження. Він призначає УЗД головного мозку, так як це єдиний метод обстеження в дитячому віці.
Терапія внутрішньочерепної гіпертензії у дітей спрямована на усунення основної симптоматики протікання хвороби, а також виведення зайвої рідини. При потребі проводиться хірургічне лікування і установка дренажу для виведення зайвої ліквору в сусідню порожнину.
Діти з такою патологією обов’язково повинні спостерігатися у невропатолога, щоб можна було при потребі швидко почати відповідне лікування та запобігти розвитку серйозних ускладнень. Цей синдром може мати незначні прояви, і тоді загострення спостерігаються лише під час перебігу грипу та ГРВІ. В інших випадках підвищення тиску призводить до передавливанию життєво важливих структур мозку, що спричиняє параліч і смерть.
