Вторинний сифіліс: причини, симптоми, діагностика і лікування. Де краще здавати аналіз на сифіліс?

Сьогодні діагностування сифілісу стає повсякденним заходом в практиці лікарів усіх спеціальностей. Щорічно число людей, які мають вторинний сифіліс, збільшується. За численними прогнозами в найближчі роки очікується збільшення числа пізніх форм захворювання, які провокують порушення нервової системи і внутрішніх органів. Вторинна патологія починає розвиватися через три місяці після інфікування людини. Вона проявляється у вигляді висипки з великим числом везикул, папул і пустул по всьому організму. Пов’язано це з тим, що інфекція починає поширюватися по організму з потоком крові, вражаючи внутрішні органи і системи організму.

Опис і характеристика захворювання

Сифіліс виступає одним із ЗПСШ, яке має хронічний перебіг. Збудником хвороби є бліда трепонема. Дане захворювання проходить три стадії розвитку: первинну, вторинну і третинну. Вторинний сифіліс – друга стадія розвитку патології, яка починає проявлятися на третій місяць після інфікування людини. У цей період збудник інфекції стрімко поширюється по організму, вражаючи всі органи і тканини, а також ЦНС. Головною ознакою патології виступає поширення по всьому шкірного покриву і слизових оболонках висипань у вигляді папул, везикул і інших утворень.

При наявності здорового імунітету бліда трепонема утворює цисти, в яких перебуває в пасивному стані, що характеризує латентний період розвитку патології. При порушенні імунної системи збудник активізується і набуває патогенну форму, у людини спостерігається вторинний рецидивний сифіліс. Дана стадія сифілісу може тривати кілька років, періоди ремісії чергуються з рецидивами. При цьому шкірні висипання спостерігаються у людини кілька місяців, після чого самостійно зникають на деякий час, а потім знову з’являються. Багато лікарі теоретично допускають мимовільне лікування від захворювання, яке залежить від функціональності імунної системи людини.

Причини появи захворювання

Збудником венеричної хвороби виступає Treponema pallidum. Інфікування людини відбувається при проникненні трепонеми через шкіру (цілісність якої порушено), під час статевого акту або контактно-побутовим шляхом. Деякі медики говорять про можливе проникнення патогенних мікроорганізмів через неушкоджені слизові оболонки.

Вторинний сифіліс у чоловіків і жінок може протікати у прихованій формі і випадково виявитися тільки при планової діагностики. У деяких випадках захворювання на першій стадії не проявляє симптомів, тому в людини діагностується відразу вторинна патологія.

Збудник інфекції здатний вижити лише в людському організмі, за його межами він чутливий до впливу умов зовнішнього середовища, тому гине при впливі ультрафіолету і хімічних речовин, високих температур, але низькі температури не роблять на нього ніякого впливу.

Класифікація вторинного сифілісу

Захворювання проходить три періоди розвитку:

Свіже захворювання (спостерігається після первинного сифілісу) протікає близько чотирьох місяців. Воно характеризується появою дрібної висипки.

Прихований недуга обумовлюється зникненням ознак і протікає близько трьох місяців.

Вторинний рецидивний сифіліс, при якому період ремісії змінюється рецидивом. Висип з’являється знову, але вона менш виражена і має великі розміри. На даному етапі розвитку патології у людини починають випадати волосся. Кількість рецидивів у період хвороби вторинним сифілісом досягає чотирьох.

Симптоми і ознаки хвороби

Зазвичай вторинне захворювання починає проявляти ознаки, які схожі з симптомами ГРВІ: підвищення температури тіла, нездужання, розвиток міалгії. Через сім днів після цього спостерігаються доброякісні висипання на шкірному покриві, які мають круглу форму, чіткі межі, іноді можуть свербіти. Хвороба містить велику кількість збудників інфекції, тому людина становить небезпеку для оточуючих, так як може їх легко інфікувати.

Ураження шкіри

Ознаки вторинного сифілісу проявляються висипкою, яка може бути кількох видів:

Розеоли (плямистий сифіліс) – круглі плями рожевого відтінку розміром до десяти міліметрів. Освіти розташовуються найчастіше на кінцівках і тулубі, вони з’являються групами по дванадцять штук в день на протязі одного тижня. Іноді розеоли можуть лущитися, покриватися лусочками або підніматися над шкірним покривом, нагадуючи пухирі. Також можуть спостерігатися дрібні вузлики червоного кольору на волосяних фолікулах, великі еритематозні плями з-за злиття елементів висипу.

Папули рожевого або червоного відтінку, що досягають розмірів до п’яти міліметрів. Центральна частина папул починає через певний час лущитися, потім лущення поширюється на її краю. Після зникнень папул на їх місці з’являється гіперпігментація.

Пустули виникають нечасто. Зазвичай такі утворення спостерігаються у алкоголіків і наркоманів, а також хворих на туберкульоз. Висипання характеризуються нагноєннями, які з часом висихають, утворюючи кірку жовтого кольору.

Пігменти (лейкодерма) розвиваються на шиї у вигляді білих плям круглої форми. Вони утворюються в результаті впливу збудника інфекції на нервові сплетення в області шиї, які несуть відповідальність за продукування меланіну.

Нерідко при цій хворобі відбувається порушення будови нігтьових пластин. В їх ложе утворюються папули або пустули, які викликають біль і запальний процес. Нігті при цьому тьмяніють, товщають і тріскаються.

Симптоми вторинного сифілісу також проявляються в збільшенні лімфатичних вузлів, які не викликають больових відчуттів, випаданні волосся, ураження епітелію ротової порожнини і гортані. З боку внутрішніх органів не відбувається збільшення печінки, розвивається гастрит, порушується діяльність органів ШКТ. У хворого розвивається нефроз, менінгіт, періостит, порушується сон. Іноді у людини спостерігається розвиток отиту, ретиніту, плевриту. Коли виникає підозра на сифіліс, необхідно в терміновому порядку звернутися в медичний заклад, так як людина є носієм інфекції.

Облисіння при сифілісі

Випадання волосся при даній патології буває декількох видів:

Мелкоочаговая алопеція з’являється в результаті впливу токсинів на фолікули волосся. В даному випадку волосся випадають на голові і бровах невеликими пучками. Також часто випадають і вії.

Дифузна алопеція з’являється з-за впливу збудника на гіпоталамус, ендокринну і вегетативну нервову системи, які несуть відповідальність за харчування волосся. В даному випадку у людини повністю випадають все волосся по всьому тілу.

При ефективному лікуванні волосяний покрив повністю відновлюється протягом двох місяців.

Ураження епітелію та внутрішніх органів

Висипання на слизовій оболонці ротової порожнини часто стають причиною передачі інфекції при поцілунку, користуванні засобами гігієни і столовими приладами. Збудник інфекції вражає мигдалини, небо, гортань, язик і поверхня щік. З-за цього у людини часто виникає осиплість голосу, набряк мигдаликів без розвитку больового синдрому при ковтанні.

Ураження внутрішніх органів відбувається без прояву симптоматики, тому їх патології виявляють лише під час проведення діагностики. Вторинний сифіліс вражає всі внутрішні органи, провокуючи розвиток безлічі інших захворювань.

Проведення обстеження

Захворювання має різноманітну симптоматику. У медицині рекомендується всім людям, які мають дифузну висип в поєднанні з множинним ураженням залоз організму, здати аналіз на сифіліс. Для цього на дослідження береться відокремлюване утворень на шкірному покриві і проводиться RPR-тест. Також можливе проведення біопсії лімфатичних вузлів, пункції цереброспінальній рідині в період рецидиву. Ці методи діагностики дозволяють виявити збудника інфекції.

При симптомах ураження внутрішніх органів потрібна додаткова консультація уролога, невролога, отоларинголога, гастроентеролога та інших. В якості додаткової діагностики призначається УЗД, рентгенографія, гастроскопія, фарингоскопия, КТ.

Тест на збудника інфекції

Лікар також призначає аналіз на сифіліс, який показує серологічні реакції, наприклад РПГА або РІФ. Здавати його можна як в спеціалізованих клініках, так і в державних медичних установах. В останньому випадку аналіз проводиться безкоштовно, але час отримання результатів може бути довгим, до того ж не у всіх лікарнях є відповідне обладнання. При виникненні необхідності швидкого отримання результату рекомендується звернутися в приватну лабораторію.

Таке дослідження є обов’язковим для вагітних жінок, а також для працівників деяких професій, наприклад, кухарів медиків або військовослужбовців. Також тест проходять перед проведенням хірургічного втручання. Для дослідження на наявність інфекції беруть венозну кров.

Диференціальна діагностика

Так як висипання при сифілісі схожі на висип, характерну для інших шкірних патологій, то для постановки точного діагнозу необхідно проведення диференціальної діагностики. Лікар диференціює вторинний сифіліс з такими захворюваннями, як тиф, віспа, токсикодермія, псоріаз, туберкульоз, плоский лишай, ектіма, імпетиго, гострокінцеві кондиломи, ВПЛ, стоматит, глосит, а також ангіна, молочниця, лейкоплакія та інші. За результатами комплексної діагностики розробляється тактика лікування патології.

Терапія

Лікування вторинного сифілісу передбачає використання таких медикаментів, як і при первинному захворюванні. Найчастіше це антибіотик пеніцилінового ряду, який виписується у вигляді ін’єкцій. Лікування проводиться в стаціонарі, ліки вводять протягом 24 днів. При непереносимості пеніциліну можливе використання тетрациклінів. Терапія вторинного сифілісу включає також використання наступних медикаментів:

Імуномодуляторів.

Антигістамінних засобів.

Вітамінних комплексів.

Пробіотиків.

Висипання на шкірному покриві обробляють антисептичними розчинами або йодом. При ураженні внутрішніх органів застосовують симптоматичне лікування. Невиконання призначень лікаря або передчасне закінчення вживання ліків стає причиною переходу патології в наступну стадію, в даному випадку розвивається третинний сифіліс.

Прогноз

Вторинний сифіліс добре лікується, тому терапія дає позитивні прогнози і результати. При відсутності лікування починають з’являтися ускладнення, а за ними і третя стадія патології, яка призводить до летального результату. Сучасна медицина має досить засобів для успішного лікування захворювання.

Профілактика

Профілактика вторинного сифілісу повинна проводитись за наступними напрямками:

• профілактична медикаментозна терапія;
• використання засобів контрацепції;
• термінове лікування первинного сифілісу.

З метою профілактики необхідно стежити за особистою гігієною, користуватися власними столовими приладами. Також рекомендується періодично здавати аналізи на наявність інфекції і проходити огляд у лікаря один раз у півроку.

З метою профілактики медики рекомендують:

• мати одного статевого партнера;
• не вступати у випадкові інтимні зв’язки;
• не контактувати з носієм інфекції;
• не користуватися чужими засобами гігієни, побутовими і столовими приладами;
• не вживати наркотики;
• періодично проходити обстеження у лікаря;
• не робити пірсинг, тату без використання антисептиків.

При появі симптомів захворювання категорично заборонено займатися самолікуванням. В спеціалізованих медичних закладах проводять профілактичні заходи для попередження передачі інфекції побутовим шляхом. Для цього статеві органи повинні оброблятися за допомогою спеціальних дезінфекційних засобів, потім в уретру вводять спеціальний розчин.