Як лікувати хронічний тонзиліт у дітей і дорослих – особливості та рекомендації

Хронічний тонзиліт – це хвороба, якої схильні як дорослі, так і діти. Захворювання виражається тривалим запальним процесом піднебінних мигдаликів з періодичними загостреннями і ремісіями. При постійному запаленні лімфоїдна тканина мигдаликів замінюється на сполучну, відбуваються рубцеві зрощення, і вони перестають відігравати захисну роль організму. Симптоми тонзиліту найчастіше турбують людей з низьким імунітетом восени, взимку і навесні. Підступність хвороби полягає в тому, що мікроби і токсини постійно розносяться кровотоком по всьому організму і при сприятливих умовах можуть вразити інші внутрішні органи і системи. У цій статті спробуємо розібратися, як лікувати хронічний тонзиліт, щоб не отримати ускладнень.

Причини виникнення хронічного тонзиліту

Тканини піднебінних мигдаликів здатні виробляти такі речовини, як гамма-глобулін, лімфоцити, інтерферон, тому їх головне завдання полягає в захисті організму індивіда від навали хвороботворних мікробів і бактерій, що потрапляють в носоглотку з повітрям, водою та їжею. У людини на поверхні і всередині мигдалин завжди присутні як патогенні, так і корисні мікроорганізми. При надходженнях ззовні або збільшенні росту умовно-патогенних мікроорганізмів, гланди знищують їх і не допускають розвитку зараження.

При різних збоях в організмі цей баланс порушується, і різкий ріст хвороботворних мікроорганізмів викликає гостре запалення: лакунарну або фолікулярну ангіну. При затяжних, часто рецидивуючих і погано піддаються лікуванню запальних процесах гланди втрачають свою захисну функцію, здатність самоочищатися і стають джерелом проникнення інфекції в організм індивіда. Ця хронічна форма запалення і називається тонзилітом. Дуже рідко захворювання може розвинутися без попередньої ангіни. Бактеріальний аналіз мікрофлори гланд хворого з хронічним тонзилітом виявляє до тридцяти хвороботворних мікроорганізмів, але найбільше там міститься стафілококів і стрептококів. Чим краще лікувати хронічний тонзиліт, розглянемо нижче.

Фактори, що впливають на розвиток захворювання

Причиною тонзиліту стають хвороботворні віруси, грибки і бактерії, які активізуються в результаті наступних захворювань:

• Проблеми з диханням через ніс. Причина – це аденоїди, поліпи, гайморит, гнійний синусит, а також викривлення носової перегородки і нелікований карієс зубів.
• Слабкий імунітет внаслідок інфекційних патологій.
• Спадкова схильність – наявність цього захворювання у близьких родичів.

Чи можна лікувати хронічний тонзиліт? Не тільки можна, але і потрібно обов’язково.

Симптоми тонзиліту

В залежності від характеру і гостроти перебігу запалення, розрізняють кілька форм хронічного тонзиліту:

Гнійні пробки, набряклі краї дужок, збільшення лімфатичних вузлів, больовий синдром при ковтанні, сухість слизової і запах з рота – це симптоми при простих формах патології. Загострення у вигляді ангіни буває до трьох разів на рік. Процес відновлення проходить повільно. В період ремісії жодні симптоми не турбують.

При токсико-алергічних формах в одному випадку до загальним ознаками запалення приєднується біль у серці, суглобах. Відновлювальний період більш тривалий. В іншому випадку мають місце порушення в нирках, печінці і суглобах. Виявляють вади серця, діагностують артрит, ревматизм. У хворого спостерігається швидка стомлюваність, сильна слабкість, температура тіла довго тримається від 37 до 38 градусів.

Як лікувати хронічний тонзиліт і які лікарські засоби слід призначити, доктор визначає в залежності від наявних в індивіда симптомів.

Обов’язкові умови для розпізнавання патології

Хронічний тонзиліт найчастіше виявляють, якщо присутні наступні явища:

• рідкий гній або гнійні пробки в лакунах гланд;
• почервоніння країв піднебінних дужок;
• збільшення шийних лімфовузлів;
• потовщення у вигляді валиків країв дужок – як передніх, так і задніх;
• набряк верхніх відділів передніх і задніх дужок;
• спайки у вигляді рубців між гландами та піднебінними дужками;
• щільні або пухкі, пошкоджені рубцями гланди.

При виявленні двох і більше перелічених проявів можна припускати хронічний перебіг захворювання. Щоб визначити, як лікувати хронічний тонзиліт, доктор рекомендує пройти ЕКГ, УЗД нирок і здати аналізи:

• мазок з ротової порожнини;
• біохімічний та загальний аналіз крові;
• загальний аналіз урини.

З урахуванням зовнішніх ознак, виявлених при огляді пацієнта та підсумків обстежень, виставляється остаточний діагноз, після якого призначається курс терапії.

Фактори, що провокують загострення хронічного тонзиліту

Для того щоб не виникало питання про те, як лікувати хронічний тонзиліт, слід виключити причини, які його провокують:

• Недостатнє вживання рідини і погана якість води. Для її очищення треба використовувати фільтри і не забувати в день вживати не менше двох літрів.
• Переохолодження організму.
• Постійні стресові ситуації, депресії, неповноцінний сон і відпочинок, емоційне перенапруження.
• Трудова діяльність на шкідливому виробництві.
• Несприятлива в плані екології зона в місці проживання.
• Шкідливі звички.
• Неправильний раціон – мале вживання овочів і фруктів, надлишок білкової їжі і вуглеводів.

При постійних запальних процесах, коли ніжна лімфоїдна тканина переродилася в щільну сполучну, утворилися рубці прикривають лакуни. Це призводить до утворення замкнутих гнійних вогнищ – лакунарних пробок, в яких накопичуються різні шкідливі речовини: тютюнові смоли, залишки їжі, а також гній і мікроорганізми. Таким чином створюється найбільш сприятлива ситуація для розвитку хвороботворних мікроорганізмів. Токсичні продукти їх життєдіяльності з током крові розносяться по всьому організму і порушують імунні механізми. Організм починає неадекватно реагувати, з’являється алергія, а бактерії викликають різні ускладнення. Часто пацієнти запитують про те, скільки лікувати хронічний тонзиліт. Захворювання вимагає тривалої консервативної терапії і проведення профілактичних заходів, спрямованих на повне лікування ангіни і зміцнення захисних сил організму.

Причини появи неприємного запаху з ротової порожнини

Його поява спровоковано пробками, які являють собою кальциновані відкладення мікроорганізмів. Безпосередньо пробки утворюються в мигдалинах. Останні мають поглиблення, або лакуни, які затримують бактерії, які проникають в організм людини через рот. Часом вони забиваються залишками їжі і відмерлими клітинами, що сприяє розмноженню бактерій і утворенню пробок, а також появи при хронічному тонзиліті запаху з рота. Чим лікувати такий прояв хвороби? Пацієнту показана консервативна терапія. Вона включає в себе прийом лікарських засобів, загартовування, яке проводять у період ремісії, фізіотерапевтичне лікування. Неприємний запах – це не самий серйозний ознака хвороби.

Консервативне лікування

Як можна лікувати хронічний тонзиліт? Консервативним або хірургічним методом. Оперативне втручання – це крайня міра, тому спочатку використовують різні щадні способи лікування. Це процес тривалий і комплексний. Для ліквідації наслідків запального процесу і відновлення організму потрібно проведення фізіопроцедур, застосування медикаментів, коригування харчування і способу життя.

Де лікувати хронічний тонзиліт? Курс проводиться в кілька етапів у ЛОР-відділенні кваліфікованими фахівцями з використанням сучасних методів терапії. При цьому виконуються такі процедури:

• Промивання лакун. Існує два способи: за допомогою шприца і насадки приладу під назвою «Тонзилор». Перший майже не використовується, так як погано очищає і при контакті викликає блювання у пацієнта. Насадкою «Тонзилор» ефективно лакуни промивають антисептиком, а потім в них вводять лікарський розчин.
• Зрошення за допомогою ультразвуку з використанням ліків або обробка мигдалин «Люголем». Спочатку лакуни очищаються від нездорового секрету, потім в цілях стерильності змінюють наконечник. Лікарська зваж, створена апаратом, вводиться в мигдалини, а точніше, в підслизовий шар. Найчастіше для зрошення застосовують розчин заводського виготовлення «Мірамістин». На його антисептичні властивості ультразвук не впливає. Після завершення маніпуляції гланди змащують «Люголем».
• Терапевтичний лазер. Для поліпшення ефекту апарат поміщають в порожнину рота ближче до гортані. Після терапії знижується набряк, зменшується запалення тканин та слизової мигдаликів.
• Віброакустичне вплив, УФО. Віброакустика нормалізує мікроциркуляцію, сприяє поліпшенню живлення в тканинах мигдаликів. Санація мікрофлори проводиться ультрафіолетовим випромінюванням. Цей метод давно використовується і вважається ефективним.

Чим лікувати хронічний тонзиліт у дорослого? Відгуки пацієнтів про маніпуляції, описаних вище, тільки позитивні. Максимальний ефект настає після 5-10 процедур. Кількість курсів підбирається лікарем індивідуально. Лікування здатне відновити функціональність мигдалин і збільшити період ремісії між рецидивами.

Лікування хронічного тонзиліту у дітей

Можлива консервативна, так і хірургічна терапія. Перша здійснюється в амбулаторних, друга – в стаціонарних умовах. Слід пам’ятати, що всі медикаменти повинні бути призначені лікарем. Розглянемо, як лікувати хронічний тонзиліт у дитини в домашніх умовах. Консервативна терапія підбирається в залежності від вираженості симптомів і включає в себе:

Антибактеріальні препарати. Для зручності застосування вони випускаються в різних лікарських формах: сироп, таблетки, капсули. Доза розраховується на вагу дитини. Перш ніж призначити конкретний препарат, доктор бере біоматеріал із зіву малюка для визначення чутливості збудника.

Противірусні засоби призначаються в разі підтвердження вірусної природи захворювання.

Імуностимулятори. Сприяють підвищення і зміцнення імунітету.

Протиалергічні засоби. Знімають набряк і алергічні прояви.

Жарознижуючі. Збивають температуру.

Антисептичні препарати для місцевого використання. Ефективні для полоскання і зрошення горла.

Загальнозміцнюючі засоби. До них відносяться комплекси вітамінів і мінералів.

Батьки часто запитують про те, як лікувати хронічний тонзиліт народними засобами. На жаль, неможливо вилікувати це захворювання, використовуючи нетрадиційні способи. Застосування траволікування або інших домашніх методів у дітей допускається тільки після консультації з лікарем.

Терапія тонзиліту

Тільки після встановлення точного діагнозу, з’ясування форми і ступеня важкості захворювання лікар підбирає терапію. Як лікувати хронічний тонзиліт у дорослих?

• Антибіотики. Вони призначаються тільки при загостренні хронічної форми тонзиліту і після аналізу на чутливість. В залежності від тяжкості захворювання, лікар може прописати короткий курс препаратів і тривалий, з більш потужним дією лікарських засобів. При ремісії лікування ними не передбачено.
• Пробіотики. Вони благотворно впливають на мікрофлору кишечника. Їх призначають одночасно з антибіотиками широкого спектру дії, а також при наявних супутніх патологій ШКТ.
• Знеболюючі препарати. Вони показані при вираженому больовому синдромі.
• Протиалергічні засоби. Основний ефект, який очікують, призначаючи ці препарати – зменшення набряклості задньої стінки глотки, слизової оболонки і мигдаликів. Медикаменти останнього покоління – найбільш призначувані, так як вони володіють тривалою дією, не дають снодійного ефекту, і побічні ефекти менш виражені. У випадках, коли потрібно тривалий прийом антигістамінних засобів, їх просто замінюють. Наприклад, замість препарату «Зіртек» призначають «Фексадин».
• Антисептики. Як лікувати хронічний тонзиліт будинку, використовуючи ці кошти? Для місцевого застосування добре зарекомендували себе всілякі масла і розчини, якими в домашніх умовах полощуть горло і роблять інгаляції.
• Імуностимулятори. Для стимулювання місцевого імунітету в ротовій порожнині показаний препарат «Імудон», курс лікування яких становить не менше десяти днів. Крім того, можна скористатися засобами, що мають природне походження: прополісом, ромашкою, женьшенем.
• Пом’якшуючі склади. Безпечно зняти симптоми сухості і першіння в горлі, викликані запаленням і прийомом ліків можна за допомогою масел. Для цих цілей підійде обліпихова, персикове або абрикосове. Єдина умова їх використання – це відсутність алергії. Дві-три краплі будь-якого закопують в ніс кілька разів на день.
• Засоби народної медицини і гомеопатія. Як лікувати в домашніх умовах хронічний тонзиліт такими методами? Гомеопатичні препарати правильно підібрати може тільки фахівець в даній області. Оптимально підібрана терапія істотно подовжує ремісію після того, як гостра фаза була знята медикаментозно. Для полоскання горла використовують велику різноманітність лікарської рослинної сировини: кору осики, тополі, квітки ромашки, листя евкаліпта, траву череди, шавлії.
• Харчування. Безумовно, важливою частиною якнайшвидшого одужання є правильний раціон. На період лікування рекомендується виключити продукти, збагачені різними добавками, наприклад підсилювачами смаку, а також тверду, копчену, смажену, кислий, солоний, дуже гарячу або, навпаки, дуже холодну їжу, алкогольні напої.

Хірургічне лікування

Як лікувати хронічний тонзиліт і потрібно видаляти мигдалини? За умови, що вони вражені і перестали виконувати свою захисну функцію, а замість цього самі є джерелом інфекції, постає питання про те, чи можна відновити їх нормальне функціонування. Цю проблему вирішує лікар. Показання до видалення:

• збільшені мигдалини заважають носовому диханню або ковтання;
• пацієнт на рік хворіє на ангіну більше чотирьох разів;
• є хронічний ревматизм або ниркові ускладнення;
• гостре запалення околоминдалиновой клітковини;
• немає ефекту від консервативної терапії більше року.

Як лікувати хронічний тонзиліт? Відгуки пацієнтів про операції при цій патології в стадії декомпенсації зводяться до того, що це єдиний вихід, коли мигдалини не виконують своєї функції, і проведене консервативне лікування не поліпшує стану. Однак до цього виду терапії є деякі протипоказання. Всі спірні питання вирішуються індивідуально з лікуючим лікарем.

Як лікувати хронічний тонзиліт і фарингіт?

Підходи до терапії цих патологій схожі і полягають в усуненні безпосередніх причин захворювання, зняття симптомів, попередження загострень, зміцнення імунної системи, відновлення пошкоджених тканин:

Прибрати провокуючі фактори. Регулярно проводити вологе прибирання. Не вдихати тютюновий дим.

Виключити з раціону їжу, яка чинить подразнюючу дію на глотку. Збільшити кількість споживаної води.

Терапію антибіотиками проводити тільки за призначенням лікаря.

Використовувати препарати для місцевого застосування у вигляді спреїв, таблеток, пастилок або льодяники для розсмоктування.

Полоскати горло відварами лікарських трав або готовими антисептичними складами, придбаними в аптеці.

При відсутності алергії на олії використовувати їх для інгаляцій.

Приймати вітамінні комплекси та імуномодулятори для підтримки імунітету.

Фізіотерапевтичне лікування.

Антибактеріальна терапія

Якими антибіотиками лікувати хронічний тонзиліт? Терапія цією групою препаратів показана тільки в період гострої фази. Найчастіше лікарі призначають ліки пеніцилінової групи:

• «Амоксиклав»;
• «Ампіцилін»;
• «Панклав»;
• «Флемоксин».

Однак в останні роки з’явилося досить багато нових штамів мікроорганізмів, стійких до цієї групи антибіотиків. Препарати цього ряду не завжди справляються з недугою. Інша група – це макроліди:

• «Сумамед»;
• «Кларитроміцин»;
• «Макропен».

В умовах стаціонару застосовують аміноглікозиди, до них належать такі антибактеріальні препарати:

• «Амікацин»;
• «Тобраміцин»;
• «Гентаміцин»;
• «Канаміцин».

Чим лікувати загострення хронічного тонзиліту, якщо відсутня виражена симптоматика? У цьому випадку лікар призначає пацієнтові антибіотики для місцевого застосування. Їх використовують для обробки мигдалин, інгаляцій. Антибактеріальну терапію рекомендується проводити максимум чотири рази на рік. Безконтрольний прийом цих засобів має негативний вплив на органи ШКТ та імунну систему організму.

Крім ліків, ніж лікувати хронічний тонзиліт у дорослих і дітей? Для позбавлення від цього захворювання застосовується ультразвук і кріодеструкція (лікування холодом).