Надійність будь-якої системи тим вище, чим менше рухомих елементів знаходиться в ній. Тому, розглядаючи вимикач освітлення механічного типу і сенсорний, можна відзначити, що останній має у цьому сенсі серйозні переваги. Але, крім надійності, сенсорні прилади вражають, звичайно, своєю футуристичністю. Космічний дизайн і розширений функціонал, що може краще відповідати віянню сучасних технологій?
Сенсорний вимикач – що це таке
Сенсорний пристрій здатне відчувати будь-який вплив на нього. Говорячи про вимикачі, таким впливом буде дотик людини до області чутливої зони. Але, на відміну від механічного вимикача, крім легкого дотику оператора, не потрібно ніяких додаткових зусиль, щоб пристрій спрацював. Причому, повторне торкання в цій же області призведе до зміни стану приладу – на протилежне.
Сенсорний вимикач світла так само, як і звичайний електромеханічний, покликаний включати і вимикати освітлення. Але відбувається це не при прямому механічному розриві контакту, а через електронну схему, яка перш аналізує сигнал, що приходить з датчика (сенсора), і дає команду на реле. Тому неправильно говорити, що вимикач з пристроєм сенсора зовсім позбавлений механіки. Але надійність такого реле набагато вище, ніж простий механічний контакт.
Зовнішній вигляд пристрою може бути абсолютно різним. Але у всіх випадках це панель, на якій є певний фон і сенсорні зони чітко позначені. Для зручності орієнтації в темному приміщенні сенсори підсвічені спеціальної індикацією. Вимикачі бувають на одну, дві або три позиції з можливістю комутації до трьох зон.
З чого складається пристрій
Схемотехнически всі сенсорні вимикачі схожі один на одного. Робота їх заснована на одних і тих же процесах. Тому один вузол пристрою (мається на увазі вузол комутації) зібраний на таких трьох основних елементах:
Підключення сенсорного вимикача до мережі
Незважаючи на те, що сенсор – складний електронний пристрій, установка його в схему не вимагає від монтажника якихось особливих знань. Все це пояснюється наявністю у вимикачі типових контактних роз’ємів, які є і в механічних комутаторах.
Також розмір посадкового місця сенсора і його елементи кріплення узгоджуються зі стандартними установочними коробками.
Розглянемо докладніше, як підключити сенсорний вимикач:
- Відключити від електричної мережі ділянку установки комутуючого пристрою.
- Зняти декоративну панель за допомогою впливу на засувки.
- Визначити на роз’ємах сенсора контакти фази і лінії (вони відзначені «L-in» і «L-load» відповідно).
- Підключити відповідні проводи до контактів – фазу до «L-in», провід освітлювального приладу до «L-load».
- Встановити прилад в посадкову коробку.
- Зафіксувати вимикач до коробки за допомогою розвідних важелів і саморізів.
- Встановити лицьову панель на пристрій.
Чим більше зон комутації може забезпечити вимикач, тим більше пар контактів буде у нього на тильній стороні.
Підключення сенсора до настільній лампі
Загального освітлення кімнати не завжди вистачає для нормальної роботи. Це відбувається тому, що люстра, як правило, перебуває в певному місці стелі і її світло може падати не зовсім вдало на робоче місце. Виходом з ситуації є придбання настільної лампи.
Незручність більшості настільних ламп полягає в тому, що механічний вимикач зазвичай розташований не на самому корпусі виробу, а на живлячій шнурі. Шукати такий вимикач, особливо, у каганця, м’яко кажучи, незручно. З появою сенсорного вимикача лампи виникла можливість виправити ситуацію.
Сенсор для цих цілей підходить краще, ніж звичайний вимикач, тому що останній необхідно врізати в лицьову панель – це не завжди виходить вдало зробити, з точки зору естетики. Сенсорний вимикач можна просто сховати під корпус виробу, максимально наблизивши до поверхні. Щоб встановити сенсор в настільний світильник, потрібно:
- Перевернути настільну лампу ніжкою вгору, внизу буде захисна кришка або пластина, яку потрібно відкрутити за допомогою фігурної викрутки або розвідного ключа.
- Від’єднати проводи від шнура харчування.
- Відкрутити обважнювач корпусу, він може бути пластиковий з додаванням мінерального наповнювача.
- У закріплені з низу потрібно вирізати за допомогою болгарки місце під установку сенсора. Це місце повинно бути зручним для включення, щоб в момент піднесення руки їй нічого не заважало зверху.
- Прикрутити вантаж на місце, а в звільнене простір вставити сенсорний вимикач стороною датчика як можна ближче до декоративного корпусу лампи.
- Зафіксувати сенсор можна за допомогою термоклея паяльника, акуратно приклеївши його до утяжелителю.
- Зачистити висновки сенсора і один з них приєднати до проводу світильника, інший до проводу шнура живлення. Вільний провід світильника з’єднати з рештою проводом шнура живлення. Всі контакти ретельно заізолювати стрічкою.
- Поставити на місце захисну нижню пластину.
Підключення сенсора до пульта управління
Сенсорний вимикач зручний у використанні, але іноді бувають випадки, коли необхідно прив’язати до нього пульт управління. Більшість сенсорів підтримують таку функцію. Це може знадобитися у разі неможливості підійти до вимикача хворій людині і в інших ситуаціях. На прикладі сенсорного пристрою фірми Livolo зручно розібрати, як відбувається такий процес підключення:
- Купується універсальний пульт типу VL-RMT-02 для сенсорних пристроїв. Він виглядає, як автомобільний охоронний брелок, лицьова панель якого має чотири кнопки з позначенням за допомогою перших чотирьох заголовних літер латинського алфавіту. Пульт сумісний з серіями вимикачів і С6 С7.
- Сенсорний пристрій переводять в положення вимкнено.
- Натискаючи та утримуючи кнопку до 5 секунд приблизно, чекають звукового сигналу.
- На брелоку натискають будь-яку з кнопок A, B, C, повторний звуковий сигнал сповіщає про те, що дистанційний пульт підключений тією кнопкою, на яку вироблялося натискання.
- Відв’язати пульт від сенсора легко, натискаючи та утримуючи кнопку останнього до появи другого з послідовних звукових сигналів.
Критерії вибору приладу
Так само, як і звичайні вимикачі, пристрої розраховані на роботу з певним струмом і напругою, тому при їх виборі потрібно в першу чергу звертати увагу на ці параметри. Інформацію можна знайти на корпусі пристрою або на його упаковці. Якщо електрику в реальній мережі має відхилення від необхідних вимикачем параметрів, то в ланцюг потрібно включити стабілізатор.
Іншими критеріями вибору є:
- Кількість зон підключення до одного приладу.
- Необхідність в диммере.
- Необхідність мати таймер, пульт дистанційного контролю, датчик температури або іншу додаткову функцію в пристрої.
- Тип пристрою – сенсорний вимикач світлодіодний, для інших ламп або електричних приладів.
На самому останньому етапі можна визначитися з дизайном виробу, його відповідністю зі стилем приміщення, де він буде встановлений.
Переваги
Якщо порівнювати два типи вимикачів – класичний і сенсорний, то останній володіє широким набором переваг:
- Можливість працювати в парі з більшістю систем освітлення та різним обладнанням.
- Більш тривалим ресурсом експлуатації при високій надійності функціонування.
- Безпекою для життя і здоров’я людини при використанні навіть вологими руками.
- Розширеним функціоналом.
- Простотою підключення та інсталяції.
- Безшумністю роботи.
- Естетичною привабливістю зовнішнього вигляду.
З допомогою сенсорних вимикачів, освітлювальних приладів можна ефективно економити електричну енергію. Для цього набувають не звичайні пристрої, а ті, які мають функцію диммера. Це дозволяє знижувати подачу напруги на лампу, змінюючи тим самим яскравість її горіння.
Висновок
При установці будь-яких систем (настільних сенсорних вимикачів або настінних) слід не забувати про те, що робота з електрикою вимагає граничної уважності і дотримання техніки безпеки. Тому при відсутності необхідних навичок краще запросити для монтажу кваліфікованого електрика.
