Інструкція з підключення
Почнемо з підключення пральної машини до каналізації. На задній частині машини розташовані отвори, серед яких знаходиться вихід системи зливу. Зазвичай він має чорний колір і поміщений в нижню частину. Для впевненості можна звернутися до інструкції, де будуть вказані назви всіх виходів машини. До зливу підключається шланг, який поставляється в комплекті з машиною. Зазвичай він має гофровану форму і виготовлений із пластику.
Щоб встановити зливний шланг пральної машини, як і у всіх подібних випадках, місце з’єднання затискається хомутом. Інший кінець шланга вставляється в стояк дренажної лінії. Здійснити таке підключення не так просто – можуть знадобитися послуги сантехніка. Звичайно, можна підключитися не безпосередньо в каналізаційний стояк, а в систему зливу раковини, ванни або душової кабіни. Для цього потрібно буде придбати необхідний вузол розгалуження і встановити його.
Але можна піти найпростішим шляхом і при кожному пранні зливати воду в раковину, ванну або унітаз, опускаючи в них зливний шланг машини.
Далі підключається шланг (або два шланга залежно від моделі пральної машини) для подачі води. Намагатися затягнути шланг до упору не слід, так як різьба на машині зазвичай виготовлена з пластика і може тріснути. Та й немає необхідності докладати стільки зусиль, тому що шланг вкручується в машину на більшу глибину і має гумову прокладку, що запобігає протікання води.
Перед тим як встановити пральну машину на місце, потрібно підключити її до електромережі.
Після перевіряється робота машини на наявність витоків у системі. Для цього запускається перший цикл прання. Після його завершення перевіряються всі місця підключення.
Якщо перший запуск пройшов вдало і протікання в системі не виявлено, пересуваємо машину на її робоче місце. Тепер прийшов час розібратися, як встановити пральну машину, щоб не “стрибала”.
