Історія полімерних підлог
Сьогодні наливні підлоги користуються величезною популярністю як у Росії, так і за кордоном. Але немає точних даних, коли вони захопили свою нішу. За легендою, цариця Савська, знаменита своєю красою, ніколи не демонструвала ноги. Ходили чутки, що у неї замість ніг ратиці. Відважний і зухвалий цар Соломон наказав створити зал зі скляною підлогою, схожим на воду. Цариця Савська зайшла в зал і подумала, що йде по воді, і інстинктивно підняла поділ сукні, щоб той не промок. Ноги у неї виявилися цілком звичайні, а що було далі, знають всі. Таким було перше згадування наливних підлог.
Набагато пізніше американський бренд “Ардекс інк” (Ardex Inc – англ. яз.) вперше заявив про новому революційному полімерному покритті в 1972 році. Перші наливні підлоги робили з цементу, гіпсу і полімерних речовин. Пізніше технології удосконалювалися і вдосконалюються по сей день.
Цікаві і коріння наливної підлоги з 3D-ефектом. У 1978 році в Італії з’явилися нові вуличні художники (Street Painting). Їх роботи були примітні тим, що з певного ракурсу зображення на асфальті виглядало до подиву реалістичним і глибоким. Цю ідею швидко підхопили імениті дизайнери інтер’єру і привнесли в своє ремесло. Так з’явилася технологія наливної 3D-підлоги.
