Сечокам’яна хвороба у кішок
По-іншому це захворювання називається уролітіаз. Вважається однією з найбільш небезпечних патологій у кішок. В основному, їй страждають самці, із-за особливостей будови організму. МКБ зустрічається і у самок, але значно рідше.
Напад уролітіазу може початися несподівано – ще вчора вихованець активно бігав і грав, а сьогодні мучиться, сидячи на лотку. Якщо вчасно не звернутися до лікаря, наслідки можуть бути дуже сумними, аж до смерті тварини.
Причини сечокам’яної хвороби у котів:
- незбалансоване харчування;
- ожиріння;
- малорухливий спосіб життя;
- до категорії підвищеного ризику належать кастровані коти (після операції вони стають менш активними і швидко набирають вагу);
- недостатнє вживання рідини;
- спадковість;
- гормональні порушення;
- особливості анатомії.
Симптоми хвороби кішки складно не помітити:
- кіт часто сідає на лоток, мочиться малими порціями, при цьому нервує, можливо, кричить;
- сеча темніє, іноді в ній присутня кров;
- кіт стає млявим, може відмовлятися від їжі;
- у важких випадках живіт роздувається (це пов’язано з тим, що сеча не відходить з організму);
- блювання;
- підвищена температура.
Лікування сечокам’яної хвороби складний і довгий. Через протоки в сечовий міхур кота вводиться катетер для вільного виходу сечі з організму. Крім цього, призначаються препарати для інтенсивного лікування: протизапальні, знеболюючі, антибіотики, імуностимулюючі. Призначається сувора дієта.
