Ювенільний ревматоїдний артрит: симптоми, діагностика, лікування і наслідки

Причини появи

Вважається, що розвивається ювенільний ревматоїдний артрит у дітей внаслідок генетичної схильності. На це вказує безліч випадків сімейної захворюваності. Але виникає при цьому запалення не завжди. Поштовхом до появи аутоімунної реакції організму можуть стати різні зовнішні фактори:

  • травми суглобів;
  • вірусні інфекції – грип, вірус Коксакі;
  • бактерії, наприклад, стрептококи, мікоплазми або хламідії;
  • переохолодження організму;
  • тривале перебування на сонці;
  • сильний стрес;
  • неправильно проведена вакцинація.

Класифікація

Ювенільний ревматоїдний артрит має безліч різновидів, які залежать від індивідуальних особливостей організму. Раніше цією назвою позначали групу різних судинних патологій. Зараз же це захворювання, що має кілька форм.

  • Суглобова форма – найбільш легкий перебіг патології. Вона характеризується ураженням синовіальної оболонки суглобів, артралгією або ексудативним запаленням. При цьому може розвиватися моноартрит, олігоартрит або поліартрит.
  • Суглобово-вісцеральна форма ще називається системним ювенільним ревматоїдним артритом. Крім суглобів при цьому вражаються внутрішні органи і різні системи організму.
  • Синдром Стілла характеризується гострим початком і швидким прогресуванням. У дитини підвищується температура тіла до 39 градусів, з’являється алергічна висипка, збільшуються лімфовузли і запалюються серозні оболонки внутрішніх органів. При цьому вражаються переважно дрібні суглоби кистей і стоп, розвивається анемія.
  • Алергосепсис Вислера-Фанконі являє собою важку форму артриту. Температура при цьому піднімається вище 40 градусів, з’являються червоні плями на шкірі, запалюється серце та інші внутрішні органи. Найчастіше ця різновид вражає підлітків.
Цікаве:  Облітеруючий ендартеріїт: фото, симптоми, діагностика, методи лікування

За швидкістю розвитку запального процесу розрізняють гостру форму ювенільного ревматоїдного артриту, яка може характеризуватися високою або помірною активністю, а також хронічне протягом. Так як захворювання вважається невиліковним, то метою терапії стає досягнення стійкої ремісії – тривалого періоду без болів і запальних явищ.