Взаємодія з іншими речовинами і медикаментами
Одночасне використання «Изоптина» та інгібіторів ізоферменту CYP3A4 провокує збільшення в плазмі крові концентрації верапамілу. При паралельному використанні з індукторами зазначеного ізоферменту концентрація верапамілу знижується. Це слід враховувати, якщо пацієнту потрібна комплексна терапія, яка передбачає використання зазначених речовин.
Одночасне застосування «Изоптина» з деякими медикаментозними препаратами і засобами не виключає виникнення небажаних ефектів:
Спільне застосування «Изоптина» з протиаритмічними препаратами, бета-адреноблокаторами провокує стимуляцію впливу на систему кровообігу. Не виключено посилення гіпотензії, уражень серцебиття, виникнення AV-блокади.
При паралельному використанні «Изоптина» з іншими препаратами проти гіпертензії відбувається посилення терапевтичного впливу останніх.
Адитивний гіпотензивний вплив може проявлятися при спільному застосуванні з празозином і теразозином.
Метаболізм верапамілу пригнічується, якщо використовується «Ритонавір або інше противірусний засіб, в результаті чого підвищується його концентрація у крові.
Спільне застосування з хінідином викликає гіпотонію, у пацієнтів з обструктивною гипетрофической кардіоміопатією може розвиватися набряк легенів.
Одночасний прийом з карбамазепіном підвищує рівень його вмісту в крові, посилює його нейротоксичність.
Збільшується нейротоксичність препаратів літію, якщо використовувати їх разом з «Изоптином».
Спостерігається ослаблення гіпотензивної дії препарату, якщо брати його разом з «Сульфинпиразоном» і «Рифампіцином».
Посилюється дія міорелаксантів при їх одночасному прийомі з «Изоптином».
Спільне застосування з препаратами на основі ацетилсаліцилової кислоти викликає збільшення протромбінового часу.
Одночасний прийом з етанолом провокує накопичення останнього в плазмі.
При паралельній терапії препаратами «Ловастатину» і «Симвастатину» збільшується їх концентрація в крові.
Якщо пацієнт приймає варапамил, і йому потрібна терапія препаратами, що інгібують ГМГ-КоА-редуктазу, починати її слід з використання найбільш низьких терапевтичних доз. Надалі при нормальній реакції організму дозування може бути збільшена. Якщо складається зворотна ситуація, коли пацієнт приймає препарати, що пригнічують активність ГМГ-КоА-редуктазу і йому показано використання верапамілу, лікар повинен скоригувати дозування першого. Аналогічна тактика повинна дотримуватися і при паралельній терапії препаратами аторвастатину.
Так сказано в інструкції по застосуванню до «Изоптину».
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
